1. Цінові та нецінові чинники сукупного попиту. Вплив нецінових чинників на криву сукупного попиту

Сукупний попит (АD) – загальний обсяг вітчизняних товарів і послуг, які готові купити домогосподарства, фірми та уряд країни, а також економічні агенти інших країн світу при певному рівні внутрішніх цін. В макроекономічній теорії спадний нахил кривої сукупного попиту пояснюється впливом так званих цінових факторів: а) ефектом процентної ставки (якщо рівень цін зростає, то продаж і купівля попередньої кількості товарів вимагають більшої кількості грошей. Попит на гроші збільшується. При незмінній пропозиції грошей це веде до зростання процентних ставок. Підвищення процентних ставок скорочує інвестиції та споживання за рахунок кредиту. Величина сукупного попиту зменшується); б) ефектом багатства (домогосподарства тримають певну частку активів у вигляді готівки, грошей на поточних рахунках. Запас грошей є багатством. Розмір багатства залежить від кількості грошей та рівня цін. Підвищення цін зменшує багатство, тому що купівельна спроможність запасу грошей зменшується. Усвідомивши, що їхнє багатство зменшилось, люди починають більше заощаджувати і менше витрачати. Обсяг сукупного попиту скорочується); в) ефектом чистого експорту(підвищення рівня внутрішніх цін при незмінних світових цінах зменшує зовнішній і внутрішній попит на вітчизняні товари. Внутрішній попит на імпортні товари, навпаки, збільшується, тому що вітчизняні товари стають дорожчими за іноземні. Чистий експорт, сукупний доход і сукупний попит, таким чином, скорочуються). На величину сукупного попиту впливають також фактори, що не пов'язані із зміною рівня цін. Вони є зовнішніми екзогенними змінними функції сукупного попиту. Неціновими факторами сукупного попиту є: зміни умов загальної рівноваги на внутрішніх ринках, політичними та природними чинниками, що впливають на обсяги споживання, інвестицій. Нецінові фактори збільшують або зменшують обсяги сукупного попиту для всіх можливих рівнів цін і, відповідно, пересувають криву АD праворуч або ліворуч. Якщо крива зміщується праворуч, то це показує, що сукупний попит збільшується за незмінних цін. Зменшення сукупного попиту зображується переміщенням його кривої вліво. Це означає, що економічні суб’єкти готові купити меншу кількість товарів і послуг за незмінних цін.

19. Сукупна пропозиція у довгостроковому періоді: сутність, графік, математична інтерпретація

Сукупна пропозиція (AS) – сукупність товарів і послуг, які виробляють національні підприємства для продажу на ринку з метою отримання прибутку. Методологічною основою довгострокової сукупної пропозиції слугує класична теорія. Згідно з цією теорією повна зайнятість є нормою для економіки, а можливі відхилення від неї швидко усуваються за допомогою абсолютно гнучких цін і зарплати. З таких умов будь-яка зміна рівня цін змінює лише номінальну зарплату, а реальні параметри економіки не змінюються. Реальна зарплата залишається на попередньому рівні, безробіття зберігається на природному рівні, а сукупна пропозиція – на рівні потенційного ВВП. Припустимо, що сукупний попит збільшився і тому його крива перемістилась в положення AD₂. Згідно з класичною теорією це викликає такі наслідки: 1. зростають ціни до Р₂; 2. збільшується попит на ринку праці та адекватно зростає номінальна зарплата. Внаслідок цих одночасних змін забезпечується незмінність реальної зарплати, яка врівноважує ринок праці в умовах повної зайнятості й незмінності рівня прибутковості виробництва, що не породжує мотивації до збільшення сукупної пропозиції, яка залишається на рівні потенційного ВВП. Отже, довгострокова сукупна пропозиція не залежить від ціни. Тому на графіку крива AS^L набирає вигляду вертикальної лінії, яка започатковується в точці потенційного ВВП. Довгострокова сукупна пропозиція залежить від кількості факторів виробництва. Цю залежність можна зобразити на базі простої виробничої функції: