2. Визначення потенційного ввп на основі розриву ввп. Вплив безробіття на динаміку ввп.

ВВП – ринкова вартість кінцевої продукції або валова додана вартість, створена резидентами всередині країни. Неповна зайнятість і циклічне безробіття є індикаторами економічної нестабільності. Вони свідчать про те, що певна частка робочої сили не використовується для виробництва ВВП, що спричиняє його втирати. Вчений Оукен виявив залежність, згідно з якою кожний процент циклічного безробіття викликає 2,5-3% відставання фактичного ВВП від потенційного ВВП, або розрив ВВП. Ця залежність увійшла в макро-ку під назвою закону Оукена. Його можна подати такою формулою: , де - розрив ВВП; -коеф. чутливості ВВП до циклічного безробіття. На базі розриву ВВП можна обчислити потенційний ВВП (Y^p) і втрати ВВП від циклічного безробіття (∆Y): ; . Закон Оукена використовується також і при визначенні залежності динаміки фактичного ВВП від динаміки фактичного безробіття: . Отже, з цієї формули можна зробити два висновки: 1. якщо фактичний рівень безробіття не змінюється , то процент зміни фактичного ВВП у періоді t дорівнюватиме проценту зміни потенційного ВВП у цьому періоді. 2. Якщо фактичний рівень безробіття у періоді t збільшиться порівняно з періодом (t-1) на один відсоток, то процент приросту фактичного ВВП буде меншим процента приросту потенційного ВВП на β процентних пунктів.

2. Сукупний попит: сутність, графічна інтерпретація

Вихідною моделлю рівноваги на товарному ринку є модель економічного кругообігу, в якій товарний ринок відображається як структуризована система, де домогосподарства і підприємства взаємодіють через ринок ресурсів і ринок продуктів. В основі економічного кругообігу лежить природне тяжіння ринку до рівноваги між доходами і видатками. Щоб зрозуміти, як ринок забезпечує цю рівновагу розглянемо сукупний попит. Сукупний попит – сукупність вітчизняний товарів та послуг, які мають бажання купити резиденти і нерезиденти з метою задоволення своїх платоспроможних потреб. Суб’єктами сукупного попиту є домогосподарства, підприємства, уряд та іноземці. Тому сукупний попит можна визначити як суму попиту д/г на споживчі товари та послуги, підприємств на інвестиції, урядового попиту на державні закупівлі та попиту іноземців, який дорівнює чистому експорту. .Сукупний попит (АD), як платоспроможний попит на реальний ВВП, залежить від рівня цін на кінцеві товари та послуги. Між сукупним попитом і ціною існує обернена залежність, і тому в графічній моделі крива сукупного попиту прибирає вигляду від’ємно похилої лінії. Але сукупний попит істотно відрізняється від однотоварного попиту (попиту на окремі види товарів). Однотоварний попит перебуває в оберненій залежності від ціни безпосередньо, а сукупний попит — опосередковано. Опосередкована залежність сукупного попиту від ціни виявляється завдяки трьом чинникам: 1.ефекту відсоткової ставки, 2.ефекту багатства, 3.ефекту чистого експорту. Перелічені чинники називають ціновими. Крім них на сукупний попит впливають нецінові чинники: 1.очікування, 2.зміни в економічній політиці, 3.зміни в світовій економіці тощо.