2. Показники: рівень зайнятості, безробіття, коефіцієнт участі в робочій силі.

Первинною категорією ринку праці є робоча сила. Робочу силу складають дві групи дорослого населення: 1. зайняті (15-70р, що займаються ЕК діяльністю); 2. безробітні (15-70р, що не мають роботи, але намагаються працевлаштуватися). Зайняті й безробітні належать до економічно активного населення. Стан ринку праці можна оцінювати такими відносними показниками: 1. (визначається як відношення кількості зайнятого населення у віці 15-70р до всього населення зазначено віку.2. (визначається як відношення кількості безробітних віком 15-70р до робочої сили) 3. (відображує процент робочої сили в чисельності дорослого населення)

2. Види безробіття: фрикційне, структурне, циклічне. Повна зайнятість, неповна зайнятість, надмірна зайнятість.

Одним із основних індикаторів економічної нестабільності є зайнятість. Рівень зайнятості виявляється через рівень безробіття (РБ), який характеризує співвідношення у відсотках між чисельністю безробітних (ЧБ) і чисель­ністю робочої сили (ЧРС): Залежно від причин, які викликають безробіття, розрізняють три його види: фрикційне, структурне, циклічне. При цьому фрикційне та структурне безробіття інтегруються в категорію «природне безробіття», тобто безробіття, яке є внутрішньою або природною потребою для функціонування економіки. Залежно від рівня безробіття розрізняють повну та неповну зайнятість. Повну зайнятість не слід ототожнювати з нульовим рівнем безробіття. Повна зайнятість — це зайнятість на рівні природного безробіття, а ВВП, яке виробляється в умовах повної зайнятості, є потенційним ВВП (ВВП_п).

Якщо фактичний рівень безробіття (РБ_ф) перевищує його природ­ний рівень (РБ_п), то це свідчить про виникнення циклічного безробіття, яке є ознакою неповної зайнятості. Воно викликається загальним падінням попиту в економіці, в тому числі й на ринку праці. За цих умов певна частка робочої сили не використовується для виробництва ВВП. Це викликає відставання фактичного ВВП (ВВП_ф) від ВВП_п. Чим вище циклічне безробіття, тим більшим є відсоток відставання і тим більшу величину ВВП втрачає економіка (ВВП_в). Нерівновага на ринку праці може виникати і в умовах, коли попит на працю перевищує її пропозицію. У разі надлишку попиту на ринку праці кількість тих, хто шукає роботу менша за кількість вільних робочих місць. За цих умов виникає надмірна зайнятість і тому фактичне безробіття нижче за природнє. Проте така ситуація трапляється рідко: лише за економічного буму або екстремальних умов, які спричиняють надмірне використання трудових ресурсів.

2. Природний рівень безробіття та методи його вимірювання.

Природний рівень безробіття – рівень безробіття, що відповідає повній зайнятості, за якої забезпечується рівновага на ринку праці. Природне безробіття є не лише показником повної зайнятості, а й чинником кількісної визначеності потенційного ВВП, тобто такого обсягу реального ВВП, який економіка виробляє в умовах повної зайнятості та природного рівня безробіття. Тому обчислення природного рівня безробіття має велике аналітичне значення. Найпростіший спосіб вимірювання природного рівня безробіття полягає в його обчисленні як середньорічного рівня безробіття за тривалий період. Такий спосіб спирається на положення, згідно з яким середній рівень фактичного безробіття за великі проміжки часу згладжує його циклічні коливання навколо природного рівня. Широке визнання отримала концепція, згідно з якою в умовах економічної рівноваги безробіття дорівнює природному рівню, а фактична інфляція співпадає з очікуваною. Інший підхід до обчислення природного рівня безробіття пропонує Г.Манків. Він виходить з того, що рівновага на ринку праці спостерігається тоді, коли кількість звільнених з роботи дорівнює кількості працевлаштованих. Природний рівень безробіття визначається: , де l-коеф. звільнення;v-коеф.працевлаштування.