- •1. Практична функція макроекономіки
- •Об’єкт і предмет макроекономіки
- •Моделювання як головний метод відображення фактичної поведінки економіки.
- •Сутність та основні категорії снр
- •Макроекономічні показники: випуск, проміжні і кінцева продукція
- •Ввп та методи його розрахунку
- •Валовий нац дохід та валовий нац наявний дохід
- •Номінальний та реальний ввп. Поточні та порівняльні ціни.
- •Індекс споживчих цін та індекс цін (дефлятор) ввп.
- •Показники: рівень зайнятості, безробіття, коефіцієнт участі в робочій силі.
- •Види безробіття: фрикційне, структурне, циклічне. Повна зайнятість, неповна зайнятість, надмірна зайнятість.
- •Природний рівень безробіття та методи його вимірювання.
- •Неокласична модель ринку праці
- •Кейнсіанська модель ринку праці
- •Втрати від циклічного безробіття. Відставання фактичного ввп від потенційного ввп(розрив ввп). Закон Оукена.
- •Визначення потенційного ввп на основі розриву ввп. Вплив безробіття на динаміку ввп.
- •Сукупний попит: сутність, графічна інтерпретація
- •Цінові та нецінові чинники сукупного попиту. Вплив нецінових чинників на криву сукупного попиту
- •Сукупна пропозиція у довгостроковому періоді: сутність, графік, математична інтерпретація
- •Сукупна пропозиція у короткостроковому періоді: сутність, графік, математична інтерпретація
- •Нецінові чинники короткострокової сукупної пропозиції: ресурсові ціни, продуктивність ресурсів, субсидії підприємцям і податки на підприємства.
- •Макроекономічна рівновага у моделі ad-as:коротко- і довгостроковий аспект
- •Механізм відновлення економічної рівноваги, що порушується сукупним попитом, або сукупною пропозицією
- •Пропозиція грошей. Сутність пропозиції грошей та грошові агрегати.
- •Грошова база та її компонента: готівка і банківські резерви, обов’язкові і надлишкові резерви.
- •Грошовий мультиплікатор, коефіцієнт готівки, резервна норма. Мультиплікація грошової бази банківською системою.
- •Пропозиція грошей як функція процентної ставки. Крива пропозиції грошей.
- •Класичний підхід до функції попиту на гроші. Рівняння Фішера і кембріджське рівняння попиту на гроші.
- •Кейнсіанська функція попиту на гроші. Попит на гроші і швидкість обертання грошей.
Показники: рівень зайнятості, безробіття, коефіцієнт участі в робочій силі.
Первинною
категорією ринку праці є робоча сила.
Робочу силу складають дві групи дорослого
населення: 1. зайняті (15-70р, що займаються
ЕК діяльністю); 2. безробітні (15-70р, що не
мають роботи, але намагаються
працевлаштуватися). Зайняті й безробітні
належать до економічно активного
населення. Стан ринку праці можна
оцінювати такими відносними показниками:
1.
(визначається
як відношення кількості зайнятого
населення у віці 15-70р до всього населення
зазначено віку.2.
(визначається
як відношення кількості безробітних
віком 15-70р до робочої сили) 3.
(відображує
процент робочої сили в чисельності
дорослого населення)
Види безробіття: фрикційне, структурне, циклічне. Повна зайнятість, неповна зайнятість, надмірна зайнятість.
Одним із основних
індикаторів економічної нестабільності
є зайнятість. Рівень зайнятості
виявляється через рівень безробіття
(РБ), який характеризує співвідношення
у відсотках між чисельністю безробітних
(ЧБ) і чисельністю робочої сили (ЧРС):
Залежно
від причин, які викликають безробіття,
розрізняють три його види: фрикційне,
структурне, циклічне. При цьому фрикційне
та структурне безробіття інтегруються
в категорію «природне безробіття»,
тобто безробіття, яке є внутрішньою або
природною потребою для функціонування
економіки.
Залежно від рівня безробіття розрізняють
повну та неповну зайнятість. Повну
зайнятість не слід ототожнювати з
нульовим рівнем безробіття. Повна
зайнятість — це зайнятість на рівні
природного безробіття, а ВВП, яке
виробляється в умовах повної зайнятості,
є потенційним ВВП (ВВПп).
Якщо фактичний рівень безробіття (РБф) перевищує його природний рівень (РБп), то це свідчить про виникнення циклічного безробіття, яке є ознакою неповної зайнятості. Воно викликається загальним падінням попиту в економіці, в тому числі й на ринку праці. За цих умов певна частка робочої сили не використовується для виробництва ВВП. Це викликає відставання фактичного ВВП (ВВПф) від ВВПп. Чим вище циклічне безробіття, тим більшим є відсоток відставання і тим більшу величину ВВП втрачає економіка (ВВПв). Нерівновага на ринку праці може виникати і в умовах, коли попит на працю перевищує її пропозицію. У разі надлишку попиту на ринку праці кількість тих, хто шукає роботу менша за кількість вільних робочих місць. За цих умов виникає надмірна зайнятість і тому фактичне безробіття нижче за природнє. Проте така ситуація трапляється рідко: лише за економічного буму або екстремальних умов, які спричиняють надмірне використання трудових ресурсів.
Природний рівень безробіття та методи його вимірювання.
Природний
рівень безробіття – рівень безробіття,
що відповідає повній зайнятості, за
якої забезпечується рівновага на ринку
праці. Природне безробіття є не лише
показником повної зайнятості, а й
чинником кількісної визначеності
потенційного ВВП, тобто такого обсягу
реального ВВП, який економіка виробляє
в умовах повної зайнятості та природного
рівня безробіття. Тому обчислення
природного рівня безробіття має велике
аналітичне значення. Найпростіший
спосіб вимірювання природного рівня
безробіття полягає в його обчисленні
як середньорічного рівня безробіття
за тривалий період. Такий спосіб
спирається на положення, згідно з яким
середній рівень фактичного безробіття
за великі проміжки часу згладжує його
циклічні коливання навколо природного
рівня. Широке визнання отримала концепція,
згідно з якою в умовах економічної
рівноваги безробіття дорівнює природному
рівню, а фактична інфляція співпадає з
очікуваною. Інший підхід до обчислення
природного рівня безробіття пропонує
Г.Манків. Він виходить з того, що рівновага
на ринку праці спостерігається тоді,
коли кількість звільнених з роботи
дорівнює кількості працевлаштованих.
Природний рівень безробіття визначається:
,
де l-коеф.
звільнення;v-коеф.працевлаштування.
