1. Метою діяльності Рахункової палати;

2. принципом діяльності Рахункової палати;

3. повноваженням Рахункової палати;

4. головним завданням діяльності Рахункової палати.

87. Розрізняють наступні групи моделей оцінювання бюджетних програм:

1. моделі за змістом;

2. економічні моделі;

3. професійні моделі;

4. всі наведені відповіді є вірними.

88. Аудит ефективності спрямований на:

1. досліджен'ня ефективності, економічності та результативності державного управління;

2. дослідження відповідності дій керівництва законодавчим та нормативним вимогам;

3. оцінку відповідності фінансової звітності чинній в Україні концептуальній основі:

4. усі наведені варіанти відповіді вірними.

89. Принцип превентивності контрольних дій передбачає:

1. Визначення системи контролю як сукупності взаємопов'язаних між собою елементів;

2. завчасне здійснення контролю з метою запобігання виникненню суттєвих відхилень фактичного здійснення фінансової діяльності від встановлених норм;

3) суцільне простежування або вибіркову перевірку певних сегментів підконтрольних об'єктів;

4) наявність такого складу елементів контролюючої системи, який забезпечує ефективність її функціонування і розвитку.

90. Проведення експертиз проектів Державного бюджету України е повноваженням:

1. Рахункової палати;

2. Державної контрольно-ревізійної служби України;

3. Державної податкової служби України;

4. Службі безпеки України.

91. Кодекс етики -

1. Це незалежність, повноваження та функції контролерів державного сектора;

2. це декларація системи цінностей та принципів, які спрямовують повсякденну роботу контролерів (аудиторів);

3. це економічна модель оцінювання контролерів;

4. це професійна моделей оцінювання аудиторів.

92. При складанні аудиторських звітів необхідно дотримуватися наступних правил:

1. звіт має відповідати меті аудиту;

2. значні та суттєві результати мають бути розглянуті як з позитивної, так і негативної точки зору;

3. вкрай необхідним є забезпечення якості звіту;

4. усі наведені відповіді є вірними.

93. Принцип самодостатності системи контролю передбачає:

1. Завчасне здійснення контролю з метою запобігання виникненню суттєвих відхилень фактичного здійснення фінансової діяльності від встановлених норм;

2. визначення системи контролю як сукупності взаємопов'язаних між собою елементів;

3. відповідальність суб'єктів контролю за ефективність функціонування системи фінансового контролю та відповідальність господарюючих суб'єктів за наслідки контролю;

4. наявність такого складу елементів контролюючої системи, який забезпечує ефективність її функціонування і розвитку.

94. План контрольних заходів суб'єктів державного фінансового контролю повинен включати:

1. Усе перераховане;

2. тему контрольного заходу;

3. назву суб'єкта господарювання, який підлягає контролю;

4. термін закінчення контрольного заходу.

95. Першим етапом при застосуванні фази оцінки є:

1. аналіз цілей програми та переведення їх у завдання, які піддаються виміру;

2. оцінка рамок фінансового контролю;

3. визначення, на скільки і в чому програма сприяла або не сприяла реалізації визначених цілей;

4. усі відповіді є вірними.

96. Забезпечення якості звіту передбачає:

1. наявність можливості подавати звіт в електронній формі;

2. підтвердження фактів та редагування мови звіту;

3. відсутність у звітності установи суттєвих відхилень;

4. всі наведені варіанти відповіді є правильними.

97. Принцип ефективності державного фінансового контролю передбачає

1. наявність такого складу елементів контролюючої системи, який забезпечує ефективність її функціонування і розвитку;

2) суцільне простежування або вибіркову перевірку певних сегментів підконтрольних об'єктів;

З) пристосуванням системи контролю до фінансової діяльності суб'єктів господарювання;

4) визначення системи контролю як сукупності взаємопов'язаних між собою елементів.

98. Виходячи з поділу суб'єктів на ініціаторів і виконавців, фінансовий контроль поділяють на:

1. прямий і представницький;

2. повний, частковий, суцільний і вибірковий;

3. документальний і фактичний;

4. контроль на місцях і дистанційний контроль.

99. Другим етапом при проведенні фази огляду є:

1. визначення, на скільки і в чому програма сприяла або не сприяла реалізації визначених цілей;

2. оцінка рівня досягнення визначених цілей;

3. аналіз цілей програми та переведення їх у завдання, які піддаються виміру;

4. усі відповіді не вірні.

100. Внутрішній аудит, що здійснюється внутрішньовідомчими управліннями:

1. надають незалежну інформацію, гарантії та консультації Верховній Раді;

2. оцінюють ефективність контролю внутрішнього управління в межах кожного міністерства;

3. вивчають законність та обгрунтованість державних видатків;

4. вірна відповідь відсутня.

101. Метою державного фінансового контролю є:

1. виявлення достовірності і повноти мобілізації коштів до бюджетної системи;

2. перевірка захищеності фінансових інтересів громадян;

3. сприяння зміцненню фінансового становища держави;

4. сприяти створенню стабільного законодавства.

102. Здійснення контролю за фінансуванням державних програм у частині, що стосується використання коштів Державного бюджету України є функцією

1. Державної контрольно-ревізійної служби України;

2. Державної податкової служби України;

3. усіх перерахованих установ;

4. Рахункової палати.

103.Метою оцінки стану внутрішнього фінансового контролю є дослідження рівня досягнення суб'єктом господарювання таких цілей:

1. усі рішення керівництва приймаються в межах власних повноважень та вимог законодавства:

2. усі перераховані;

3. налагоджений контроль за виконанням рішень керівництва;

4) усі фінансово-господарські операції здійснюються за погодженням керівництва.

104. Можливі загальні результати звіту можуть стосуватися:

1. загальної відповідності законодавчим та нормативним актам;

2. загальної ефективності засобів внутрішнього контролю;

3. імовірних причин виявлених недоліків;

4. всього перерахованого.

105. До принципів бюджетного планування належать всі зазначені, крім:

1. комплексний підхід до основних параметрів економічного й соціального розвитку в тісному взаємозв'язку з наявними бюджетними можливостями;

2. оптимальне використання бюджетних ресурсів;

З) встановлення раціональних форм мобілізації бюджетних ресурсів і на їхній основі визначення їх оптимальної структури;

3. раціональне визначення джерел одержання бюджетних ресурсів та їхній розподіл через ланки бюджетної системи.

106. Залежно від джерел інформації і методики виконання контрольних дій фінансовий контроль поділяють на:

1. документальний і фактичний;

2. контроль на місцях і дистанційний контроль;

3. превентивний, поточний і ретроспективний;

4. аудит та інспектування.

107. Термін проведення контрольних заходів не може перевищувати:

1. З0 робочих днів;

2. З0 календарних днів;

3. 20 робочих днів;

4. 40 календарних днів.

108. Кодекс етики -

1. це незалежність, повноваження та функції контролерів державного сектора;

2. це декларація системи цінностей та принципів, які спрямовують повсякденну роботу контролерів (аудиторів);

3. це економічна модель оцінювання контролерів;

4. це професійна моделей оцінювання аудиторів.

109. Фінансові ресурси – це:

1. сукупність грошових коштів усіх юридичних осіб;

2. сукупність грошових коштів суб'єктів підприємництва;

3. усі відповіді є вірними;

4. грошові фонди, які створюються в процесі розподілу, перерозподілу і використання валового національного продукту, створюваного в державі за певний період.

110. Фінансовий контроль класифікують за наступними ознаками: