
- •Особливості виникнення та розвитку експериментальної психології в Німеччині. В.Вундт і становлення експериментальної психології.
- •Порівняльний аналіз особливостей виникнення та розвитку експериментальної психології в Європі та Америці.
- •Розвиток і становлення експериментальної психології в Україні.
- •Особливості розвитку методології наукового психологічного дослідження. Феномен методу в експериментальній психології.
- •Способи класифікацій методів психологічного дослідження, характеристика основних груп.
- •Принципи наукового дослідження в психології.
- •Експериментальна психологія як наука і парадигма. Основні завдання експериментальної психології на сучасному етапі розвитку науки.
- •Типи психологічних досліджень. Рівні наукового психологічного дослідження.
- •Етапи проведення цілісного психологічного дослідження.
- •Особливості використання малюнкових методів в психологічних дослідженнях.
- •Психологічний тренінг в дослідницькій діяльності психолога. Тренінг і формуючий експеримент.
- •Характеристика методу тестування в експериментальній психології.
- •Теорія і психологічне експериментальне дослідження. Аналіз особливостей використання в психологічних дослідженнях теоретичних методів.
- •Особливості застосування проективного методу в експериментальній діяльності психолога.
- •Планування бесіди як психологічного дослідження, етапи її проведення.
- •Характеристика процедури психологічного інтерв'ю, його плюси і мінуси.
- •3 Основні етапи:
- •Аналіз можливих помилок психолога, що використовує метод бесіди та інтерв’ю для дослідження.
- •Правила побудови анкети та здійснення процедури анкетування в психологічному дослідженні.
- •Спостереження як один з основних методів психологічного дослідження. Історія використання методу спостереження при вивченні психологічних явищ.
- •Особистість спостерігача. Помилки психологів-спостерігачів.
- •Характеристика особливостей предмету та об'єкту психологічного спостереження. Порівняльний аналіз особливостей прихованого та неприхованого психологічного спостереження.
- •Етичні проблеми використання методу спостереження в психологічних дослідженнях. Використання прийомів візуальної психодіагностики в спостереженні.
- •Надійність та валідність спостереження.
- •Види спостережень. Основні правила спостереження в психологічному дослідженні.
- •Кількісна оцінка результатів спостереження. Проблема узгодження даних спостереження.
- •Фіксація результатів психологічного спостереження. Тренування спостережливості.
- •Самоспостереження та інтроспекція: історія застосування в психологічних дослідженнях. Схема спостереження за Ассаджолі.
- •Плюси та мінуси використанням методу самоспостереження в сучасних психологічних дослідженнях та практичній психології.
- •Історія експерименту як методу в психології. Види експериментів у психології.
- •Порівняльна характеристика ідеального та реального експерименту. Безмірний експеримент.
- •Незалежна змінна в психологічному експерименті. Проблема виділення незалежної змінної з-під впливу інших змінних.
- •Види змінних в експерименті. Характеристика залежної змінної, її особливості.
- •Типи взаємозв’язків між основними змінними. Контроль змінних.
- •Взаємозв’язок постановки проблеми та формулювання гіпотез в психологічному дослідженні. Форми подачі результатів та інтерпретації дослідження.
- •Гіпотеза в психологічному експерименті. Принцип фальсифікованості.
- •Вплив особистості досліджуваного на ситуацію психологічного експерименту.
- •Помилки експериментатора в оцінці діяльності досліджуваного. Експериментатор як незалежна змінна.
- •Валідність експерименту, види та фактори, що порушують валідність експерименту.
- •Характеристика етичних проблем експериментатора. Етичний кодекс психолога-дослідника. Анкетування після експерименту.
- •Стратегії формування експериментальних груп.
- •Особливості планів психологічних експериментів з однією незалежною змінною.
- •Порівняльна характеристика планів Фішера та Соломона.
- •Аналіз плану «тест-вплив-ретест».
- •Особливості планування психологічного експерименту для одного досліджуваного.
- •Факторні плани для двох і кількох незалежних змінних.
- •Виявлення причин взаємодії двох незалежних змінних з допомогою графічного зображення результатів експерименту.
- •Планування за методом латинського і греко-латинського квадратів.
- •Порівняльна характеристика доекспериментальних і класичних планів в експериментальній психології.
- •Квазіекспериментальні плани.
- •Планування експериментів за методом часових серій та альтернативних впливів.
- •Експеримент ex-postfacto. Перспективи розвитку планування психологічного дослідження.
- •Експериментальна вибірка. Спосіб підбору досліджуваних за методом квот та бажаючих.
- •Аналіз процедури підбору досліджуваних за методом рандомізації.
- •Вимірювання та психологічний експеримент.
Теорія і психологічне експериментальне дослідження. Аналіз особливостей використання в психологічних дослідженнях теоретичних методів.
Експеримент є засобом перевірки передбачень, прогнозів, які робить теорія. З точки зору можливості їхньої емпіричної перевірки виокремлюють такі види теорії:
• теорії нижнього рівня, прямо пов'язані з емпірією (як говорять, максимально навантажені емпірично), істинність яких можна перевірити безпосередньо; наприклад, аналіз динаміки малих груп є можливим тільки на основі емпірично виокремлених їх відмінностей від інших соціальних спільнот;
теорії середнього рівня, які не безпосередньо відносяться з емпірією, а дозволяють висувати гіпотетичні твердження, доступні емпіричній перевірці, наприклад теорія поля; згідно з цією теорією "квазі-потреби" і, відповідно, "системи напружень", що виникають, обумовлюють поведінку особистості (відомий фільм К. Левіна про дівчинку Ханну, яка втомилася і намагалася сісти відпочити на камінь, який її дуже зацікавив, і вона хотіла його оглянути; в результаті дві квазі-потреби — бажання сісти на камінь і бажання оглянути його — призвели до того, що дівчинка "дзигою" крутилася навколо каменя); у цьому випадку висунуті в теорії конструкти ("квазіпотреби", "системи напружень") можуть служити поясненням інших емпіричних закономірностей (наприклад, ефекту Зейгарнік — "перерваної дії");
теорії верхнього рівня, які безпосередньо не висувають емпірично навантажених гіпотез; поняття в цих теоріях мають максимальний ступінь узагальненості, або, інакше кажучи, статус категорій; на їхній основі можлива розробка теорій середнього рівня, які, в свою чергу, забезпечують можливість емпіричного доведення (наприклад, теорія діяльності О. Леонтьєва конкретизується в теоріях середнього рівня, в яких уточнюється, про які види діяльності йдеться (праця, навчання, гра), тим самим забезпечується можливість конкретного емпіричного дослідження). Якщо теорія підтверджується, на її основі можна робити нові прогнози, які також можуть бути перевірені в експерименті.
Якщо ж теорія не підтверджується, існують дві можливості: або теорію слід модифікувати для пояснення нових даних, або модифікувати слід експеримент із метою більш прискіпливої перевірки теорії. У всякому разі після того як на основі результатів експерименту зроблено висновки, необхідно (згідно з рис. 2) повернутися до блоку "реальний світ" і вирішити, що необхідно модифікувати — теорію, експеримент або те й інше.
Стрілка, що веде від блоку "висновки" до блоку "реальний світ", позначає факт неперервності процесу наукового пізнання дійсності. Адже насправді окремий експеримент не дозволяє дати остаточну відповідь на всі запитання, що поставлені науковою проблемою. Учені безперервно формулюють теорії, які пояснюють явища реального світу, і постійно проводять експерименти, щоб перевірити ці теорії Теоретичні гіпотези є складовими теорій і пропонуються для усунення внутрішніх суперечностей у теорії чи для подолання неузгодженостей теорії й експериментальних результатів. Хороша експериментальна гіпотеза має задовольняти вимозі простоти, тобто пропонувати більш просте пояснення досліджуваного явища, мати певну теоретичну наступність, тобто містити попередні теоретичні елементи, а також мати операціональний характер, тобто бути такою, щоб її можна було перевірити на практиці, співвідносячи змінні з конкретними операціями, за допомогою яких ці змінні можна було б виміряти.