- •1.1. Загальна характеристика дітей «групи ризику»
- •1.2. Девіантна поведінка дітей як соціально – педагогічна проблема
- •1.3. Причини вживання неповнолітніми алкоголю і наркотиків
- •Розділ іі. Профілактична робота з дітьми «групи ризику»
- •2.1. Діагностика профілактики дезадаптації учнів під час переходу з початкової ланки навчання до середньої
- •2.2. Профілактика проявів адкоголізму та наркоманії серед дітей та молоді.
2.2. Профілактика проявів адкоголізму та наркоманії серед дітей та молоді.
Наркоманія і алкоголізм - дуже поширені проблеми з трагічними наслідками. Про них нині говорять у всьому світі. З цим пов'язують і падіння звичаїв, і зростання злочинності, і збільшення транспортних аварій та інших нещасних випадків.
Види та форми соціально-педагогічної профілактики алкоголізму, наркоманії: - наукова робота з визначення факторів, що впливають на характер процесу наркотизації, і розробка науково обгрунтованих рекомендацій щодо соціально-педагогічної профілактики; - організаційно-педагогічні заходи щодо створення середовища, яке виховує, за місцем проживання дітей і молоді (робота консультаційних пунктів профілактики наркотизації з проблем освіти, виховання, організації дозвілля, працевлаштування тощо); - педагогічне втручання в ситуацію збоченого пронаркогенним, проалкогольним фоном розвитку окремої особистості і популяційної групи; - соціально-педагогічний моніторінг, аналіз, надання рекомендацій, проведеня заходів щодо реалізації державних, регіональних, галузевих програм з профілактики наркотизації; - залучення різних соціальних інститутів у процес соціалізації дітей і молоді, створення в мережі соціальних служб умов для виявлення соціальних ініціатив, розвитку молодіжного руху та відродження традицій національного виховання (проведення масових профілактичних свят, конкурсів, спортивних змагань, театралізованих дій); - організація соціально-педагогічної та освітньої роботи з дітьми з сімей групи ризику (індивідуальна та групова робота з батьками й дітьми, з різними категоріями молоді); - сприяння установам освіти, комітетам у справах неповнолітніх, спорту, культури та іншим організаціям діяльності з профілактики негативних явищ серед молоді, в організації здорового способу життя неповнолітніх і молоді.
Висновок Дитина - істота вразливе, чутливе, і саме від дорослого залежить, яким воно виросте. Надання допомоги у соціалізації, вирішенні проблем маленькій людині - завдання всього суспільства. Але найбільш повноцінно ця допомога надається в школі і в сім'ї. Сім'я - перший інститут соціалізації дитини, де він отримує свій життєвий досвід, зразки подальшої поведінки. Школа - це також найважливіший інститут в житті людини, але вона отримує вже в якійсь мірі «готовий продукт», який виправити часом буває досить важко. Тим не менш школа - єдина ланка, в стінах якого подібно будується будівлі, з цеглинок збирається ціла особистість. Необхідна інтеграція сім'ї і школи у вихованні дитини, необхідно зцілення сучасної сім'ї ради порятунку майбутнього покоління, щоб сьогоднішні діти групи ризику не перетворилися на ізгоїв суспільства в деморалізованих злочинних елементів. Діяльність соціальних педагогів обумовлена наявністю будь-якої певної проблеми, в нашому випадку це діти групи ризику, що складаються з безлічі категорії: від обдарованих дітей, до дітей з обмеженими можливостями, і на жаль, девіантних дітей. Створення на базі шкіл своєрідних соціально-психологічних комплексів, а точніше служб, один з різновидів вирішення проблеми. Також наявність певних соціально-педагогічних технології, які тільки починають впроваджуватися в школи, здатне надати реальну допомогу фахівцеві в роботі з дітьми групи ризику, так як складається своєрідний алгоритм взаємодії з дітьми. Хоча, як уже зазначалося, діти непередбачувані, тому будь-яка технологія повинна мати у своєму багажі великий набір методів і методик, тобто бути варіативною. Якщо вибудовувати певну сходинку роботи з дітьми, то вона буде виглядати наступним чином: · Виявлення дітей групи ризику; · Діагностування таких дітей, вивчення проблем таких дітей; · Складання певної програми профілактики або корекції; · Втілення програми в життя; · Підбиття підсумків, корекція отриманих результатів. Така схема роботи з дитиною або групою у спрощеному варіанті. До вирішення проблем дітей можливе залучення фахівців різного рівня та відповідних організації. Варто відзначити, що ефективність роботи буде залежати від ряду обставин: бажання самої дитини, професійної майстерності педагога, та комплексного підходу у вирішенні проблеми. Розглянути всі нюанси роботи з дітьми групи ризику в такому форматі не є можливим. Були дані тільки тезове аспекти роботи соціального педагога з даною категорією дітей.