Седиментація, закон Фіка
1. Приклади вільно дисперсних систем
суспензії.
аерозолі
порошки
піни
газові емульсії
розчини
пінопласти
2. Швидкість седиментації залежить від
Висоти судини
Щільності рідини (дисперсного середовища)
Щільності частки (дисперсної фази)
В'язкості рідини (дисперсного середовища)
Розміру частки
3. Вибрати правильні вирази для швидкості седиментації
4. Вибрати правильні вирази для седиментації у відцентровому полі
5. Вибрати правильний вираз Першого закону Фіка
6. Сутність способу Вігнера для седиментаційного аналізу
полягає в багаторазовому скаламученні й осадженні системи протягом визначеного часу, при цьому верхню частину рідини ємності зливають до визначеного рівня.
на поверхню чистої води наносять пробу. Через якийсь час піпеткою з визначених рівнів беруть проби для аналізу.
Метод, що заснований на вимірюванні маси або обсягу осаду. При цьому осад або зважують через визначені проміжки часу, одержуючи при цьому залежність m = f (t), або збирають з дна, сушать і зважують.
Метод заснований на вимірі гідростатичного тиску за допомогою сполучених посудин. В одному коліні знаходитися досліджувана суспензія, а в другому - чисте, дисперсійне середовище. Висоти рівнів зворотно пропорційні їхній щільності.
7. Спосіб Вігнера використовується для
Визначення поверхневого натягу
Визначення фазового складу
Визначення розподілення часток у суспензії за розмірами
Визначення крайового кута змочування
8. Коефіцієнт дифузії D виміряється в
(L- довжина t - час m - маса)
9. Вибрати поняття і вирази, що не суперечать закону Фіка
Потік рідини пропорційний проникності пористого середовища, перепаду тиску і в'язкості середовища.
Потік часток через задану площину пропорційний градієнту концентрації.
Потік пропорційний перепаду тиску рідини в пористому середовищі.
10. Для визначення яких параметрів можна використовувати Формулу Жюрена
Діаметра капіляра
В'язкості рідини
поверхневого натягу
питомої поверхні
розмірів пор
11 Коефіцієнт дифузії D залежить від
Температури
В'язкості дисперсного середовища
Розмірів часток, що дифундують
Щільності дисперсного середовища
Щільності дисперсної фази
Агрегативна та кінетична стійкість
1. Агрегативна стійкість дисперсних систем визначається
здатністю вільнодисперсних систем не коагулювати
здатністю вільнонодисперсних систем не осідати
здатністю дисперсної системи зберігати свій ступінь дисперсності
здатністю вільнонодисперсних систем протистояти седиментації дифузійним потоком.
2. Фактори, що сприяють підвищенню кінетичної стійкості систем
Зниження в'язкості системи
Збільшення концентрації дисперсної фази
Адсорбцією дисперсними частками іонів із дисперсного середовища
Збільшення дисперсності системи
Збільшення в'язкості системи
3. Адсорбційно - сольватний фактор стійкості суспензії полягає в
зменшенні міжфазного натягу внаслідок виникнення на поверхні часток подвійного електричного шару.
зменшенні поверхневої енергії при взаємодії часток дисперсної фази із середовищем (ліофільність), відповідно до рівняння Дюпре для роботи адгезії й адсорбційним рівнянням Гіббса.
тім, що на поверхні часток маються плівки, що володіють пружністю і механічною міцністю, їхнє руйнування вимагає витрат енергії.
зниженні швидкості коагуляції і седиментації завдяки зміні в'язкості середовища.
4. Причини руйнування піни
Завдяки ефекту Марангоні
Через Лапласовський тиск в ділянках сполучення сусідніх пухирців
Через різний тиск повітря в пухирцях різного радіусу
Через дію поверхнево- активних речовин
5. Дати визначення коагуляції
процес руйнування прошарків дисперсного середовища між частками
утворення агрегатів часток, розділених прошарками середовища
довільне диспергування агрегатів часток, під дією реагентів
довільне злипання часток, що обумовлене надлишковою некомпенсованою поверхневою енергією
6. Седиментаційний об'єм більше у
агрегативно нестійких суспензій з ізометричними частками
агрегативно нестійких суспензій з неізометричними частками
агрегативно стійких суспензій з ізометричними частками
агрегативно стійких суспензій з неізометричними частками
7. Ізотермічна перегонка це
перенос речовини від дрібних часток до великих,
перенос речовини від великих часток до дрібних ,
процес виділення фракцій з меншою температурою плавлення
процес виділення більш дрібних фракцій із суспензії
8. Стабілізація емульсій досягається
Введенням ПАР
Підвищенням температури
введенням мілко-дисперсних порошків
Підвищенням в'язкості дисперсного середовища
9. Тиксотропія рідини полягає
у взаємодії молекул рідини з дисперсною фазою шляхом безпосередньо Ван-дер-Ваальсової взаємодії
у залежності в'язкості рідини від напруг зрушення,
у здатності рідини збільшувати свою в'язкість при припиненні зовнішніх впливів
лінійної залежності в'язкості рідини від об'ємної частки дисперсної фази й від дисперсності.
10. Фактори, що сприяють підвищенню стійкості до осідання дисперсних систем
Зниження в'язкості системи
Збільшення масової концентрації дисперсної фази
Адсорбцією дисперсними частками іонів з дисперсного середовища
Збільшення дисперсності системи
Збільшення в'язкості системи
11 Композиційні матеріали є
кінетично стійкими системами, що мають дисперсійне середовище з нескінченно великою в'язкістю
термодинамічно-стійкими системами, з нескінченним часом коагуляції
ліофобними системами
тиксотропними системами
12. Які дисперсні системи мають найвищу ступінь агрегативної стійкості
Суспензії ліофільні
аерозолі
рідкі піни
Суспензії ліофобні
13. Седиментаційний осад має максимальний об'єм для
Агрегативно-стійких суспензій з ізометричними частками
термодинамічно-стійких ліозолей
агрегативно-нестійких суспензій з ізометричними частками
агрегативно-нестійких суспензій з неізометричними частками
14. Агрегативна стабілізація суспензій здійснюється
Введенням поверхнево-активних речовин
Зниженням масової концентрації
Збільшенням в'язкості дисперсного середовища
введенням електролітів
15. Мимовільне диспергування можливе
В емульсіях
У пінах
У порошках
У суспензіях
16. Агрегативній стійкості суспензії сприяє
Схильність до змочування часток рідким середовищем
Адсорбція ПАР на поверхні часток
Збільшення дисперсності часток суспензії
збільшення концентрації часток
Адсорбція іонів на поверхні часток
17 Гетероадагуляцією називається
Осадження й прилипання (адгезія) дисперсної фази на макроповерхнях тіл, поміщених у дисперсну систему
прилипання часток дисперсної фази під дією надлишкової поверхневої енергії
процес зникнення дрібних часток, при укрупненні великих часток у прагненні системи до мінімуму поверхневої енергії
Реологія
1. Тиксотропія рідини полягає у
взаємодії молекул рідини з дисперсною фазою безпосереднього Ван-дер-Ваальсовими силами
залежності в'язкості рідини від напруг зрушення,
здатності рідини збільшувати свою в'язкість при припиненні зовнішніх впливів
лінійній залежності в'язкості рідини від об'ємної долі дисперсної фази і від дисперсності.
3. В’язкість суспензії залежить від концентрації часток
Лінійно у всьому діапазоні концентрацій
Лінійно у діапазоні малих концентрацій
Нелінійно у всьому діапазоні концентрацій
Нелінійно у діапазоні малих концентрацій
4. Вказати вірний вираз рівняння Нютона
