- •Предмет, принципи та функції аналізу господарської діяльності.
- •Основні види і напрями аналізу.
- •Методологія та система показників аналізу господарської діяльності.
- •Інформаційна база аналізу господарської діяльності.
- •Способи і прийоми аналізу господарської діяльності.
- •Організаційно-технічний рівень в-ва та його чинники.
- •Аналіз технічного рівня в-ва.
- •Аналіз організації в-ва і праці.
- •Оцінка рівня управління виробництвом.
- •Суть основних виробничих фондів та основні напрями їх аналізу.
- •Аналіз структури та руху основних виробничих фондів.
- •Оцінка рівня озброєності праці основними фондами.
- •Аналіз використання основних фондів.
- •Матеріальні р-си п-ва та завдання їх аналізу.
- •Аналіз забезпеченості п-ва матеріальними ресурсами.
- •Характеристика ефективності використання матеріальних р-сів.
- •Чинники матеріаловіддачі та матеріаломісткості продукції.
- •Основні завдання аналізу виробничої потужності.
- •Показники аналізу виробничої потужності.
- •Чинники підвищення рівня використання виробничої потужності.
- •Оцінка виконання плану із собівартості.
- •Аналіз витрат за елементами і статтями.
- •Аналіз матеріальних витрат.
- •Аналіз витрат на оплату праці.
- •Аналіз загальновиробничих витрат.
- •Аналіз собівартості окремих видів продукції.
- •Аналіз стану трудових р-сів і забезпеченості ними п-ва.
- •Аналіз використання робочого часу.
- •Аналіз продуктивності праці. Продуктивність праці — найважливіший якісний показник використання трудових р-сів п-ва і головний фактор зростання обсягів в-ва продукції.
- •Фактори підвищення продуктивності праці.
- •Значення та завдання аналізу зовнішньоекономічної діяльності п-ва.
- •Аналіз виторгу від експертних операцій та торговельних угод .
- •Аналіз валюти балансу.
- •Оцінка динаміки і структури бухгалтерського балансу (горизонтальний і вертикальний аналіз)
- •Аналітичний баланс.
- •Фінансовий стан п-ва, його характеристика.
- •Інформаційні джерела аналізу фінансового стану.
- •Комплексна оцінка фінансового стану п-ва.
- •Характеристика груп показників аналізу фінансового стану.
- •Аналіз майнового стану п-ва.
- •Аналіз рентабельності п-ва.
- •Аналіз ділової активності п-ва.
- •Аналіз фінансової стійкості.
- •Аналіз ліквідності п-ва.
- •Поняття та значення оборотних активів.
- •Розрахунок та аналіз величини робочого капіталу.
- •Аналіз складу та структури оборотних активів.
- •Аналіз дебіторської заборгованості.
- •Аналіз ефективності використання оборотного капіталу.
- •Аналіз джерел формування оборотного капіталу.
- •Значення аналізу руху грошових коштів.
- •Поняття та розрахунок фінансового та операційного циклу.
- •Аналіз руху грошових коштів.
- •Прогнозування грошових надходжень та витрат.
Аналіз дебіторської заборгованості.
Дебіторська заборгованість — це відволікання з діяльності п-ва оборотних засобів, що є причиною фінансових ускладнень. Дебіторська заборгованість показана в розділі ІІ балансу за статтями «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» та «Дебіторська заборгованість за розрахунками» .
Аналіз дебіторської заборгованості треба починати з вивчення даних балансу, за якими визначають ступінь збільшення або зменшення їх протягом звітного періоду. Необхідно відрізняти допустиму заборгованість від невиправданої. Допустима дебіторська заборгованість — це заборгованість, яка виникла згідно із пред’явленими претензіями, і заборгованість підзвітних осіб. До невиправданої дебіторської заборгованості належать: заборгованість конкретних осіб при нестачах, розтратах і крадіжках; заборгованість відділу капітального будівництва внаслідок порушення фінансової дисципліни; нестатки і витрати від зіпсуття товаро-матеріальних цінностей, не списаних з балансу в установленому порядку, а також уся прострочена заборгованість.
Треба також аналізувати заборгованість за окремими покупцями і строками виникнення заборгованості. Постійний облік і аналіз дебіторської заборгованості дає можливість вживати заходів щодо усунення простроченої заборгованості. Інформація, одержана від такого аналізу, необхідна як для внутрішнього управління, так і для зовнішніх користувачів, оскільки вони хочуть бути обізнаними щодо стану дебіторської заборгованості підприємств-партнерів. Збільшення дебіторської заборгованості призводить до нестійкості фінансового стану.
На практиці існує декілька показників, які характеризують стан дебіторської заборгованості, а саме:
Коеф. оборотності дебіторської заборгованості: Кобд = Вреал/ Дс , де Вреал — виручка від реалізації продукції; Дс — середня дебіторська заборгованість. Цей Коеф. вказує на збільшення або зниження комерційного кредиту, яке підприємство надає. Збільшення коеф. означає скорочення продажу в кредит. Зменшення Коеф. означає збільшення обсягів кредитів. Регулятором цього Коеф. є виручка від реалізації.
2. Середній строк оборотності дебіторської заборгованості: Од = 360/ Коб. д , де Од — середній строк оборотності дебіторської заборгованості, дні; Коб. д — Коеф. оборотності дебіторської заборгованості. Цей показник характеризує середній строк погашення дебіторської заборгованості. Збільшення цього показника оцінюється позитивно, і навпаки.
3. Коеф. співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості: Кс.д.к. = Дз / Кз , де Дз — дебіторська заборгованість; Кз — кредиторська заборгованість. Позитивно оцінюється перекриття дебіторською заборгованістю кредиторської заборгованості.
Аналіз ефективності використання оборотного капіталу.
Управління оборотними коштами п-ва включає наступні елементи:
- облік всіх наявних складових оборотних коштів на теперішній час;
- аналіз стану, у тому числі виявлення причин, в силу яких склалося теперішнє положення з поточними активами п-ва;
- розробку і впровадження в практику роботи окремих служб п-ва сучасних методик керування оборотними коштами;
- контроль за поточним станом найважливіших складників оборотних активів у процесі виробничої й комерційної діяльності п-ва;
- прогноз змін в оборотних коштах у найближчій і довгостроковій перспективі;
- розрахунок окремих показників, необхідних для складання касового бюджету п-ва.
Завдання управління оборотними коштами полягає в умілому балансуванні між ризиками:
1) пов’язаними з нестачею оборотних коштів і можливою загрозою зриву виробничих планів із-за нестачі сировини і матеріалів або відсутності можливості задовольнити запити споживачів продукції;
2) обумовленими надлишком оборотних коштів, тобто “заморожуванням” грошових коштів у сировині, запасах готової продукції і дебіторській заборгованості.
Розробка шляхів поліпшення управління оборотним активами включає: Аналіз оборотних активів за попередній період. Оптимізацію складу оборотних активів. Прискорення оборотності оборотних активів. Забезпечення підвищення рентабельності оборотних активів. Забезпечення мінімізації втрат оборотних активів в процесі їх використання. Формування принципів фінансування окремих видів оборотних активів.