- •6) Найбільшої могутності та розвитку Київська Русь досягла за правління Володимира Великого (978-1015) та Ярослава Мудрого (1019-1054).
- •9) У певному розумінні Київська Русь – спадкоємиця інтенсивних змін і зв’язків прасловянских, слов’янських, включаючи розвиток культур раннього Середньовіччя.
- •10). Серйозними причинами роздробленості можна назвати й великі розміри держави та пов’язані з цим труднощі управління, відсутність чіткої системи престолоспадкування і княжі усобиці.
- •16). Упрше термін «козак» згадується в «Початковій монгольській хроніці» (1240р)
- •17). Запоро́зька Січ — суспільно-політична та військово-адміністративна організація українського козацтва, що склалася у першій половині 16 ст. За дніпровими порогами у районі острова Хортиця.
- •19). Козацько-селянські повстання 20-х рр. Хvіі ст
- •21). Боротьба, яка розпочалася в середині XVII ст. На українських землях, насамперед мала на меті звільнення українського народу з-під панування Речі Посполитої.
- •28). Основними причинами поразки національно-визвольної революції українського народу були:
- •33). З кінця 18 ст укр. Землі входили до складу двох імперій:Російської та Австрійської. Близько 80% укр. Земель належали Російській імперії і були поділені на 9 губерній.
- •34). Захоплення західноукраїнських земель Австрією. Наприкінці XVIII ст. Майже усі західно-українські землі опинилися під владою Австрії.
- •39) Активізувався суспільно-політичний рух на Україні. Це сприяло утворенню перших політичних партій.
- •40) Прагнучи не допустити нової революції і зміцнити свою соціальну опору. Царський уряд на чолі зі Столипіним вирішив здійснити реформи, які стосувалися передусім аграрного сектора.
- •41) Улітку 1914 р почалася Перша світова війна. Війну вели два угрупування держав: Антанта (Великобританія, Франція, Росія) і Четверний союз держав (Німеччина, Австро-Угоршина, Туреччина, Болгарія).
- •51). Індустріалізація.
- •53). Після першої світової війни західноукраїнські землі опинилися у складі 3 держав: Польщі, Румунії та Чехословаччини.
- •57). Процес визволення України від німецької окупації можна розділити на декілька етапів:
- •62). Правозахисний рух в україні
- •68). Шлях до самостійної зовнішньої політики відкрився лише після проголошення незалежності і Всеукраїнського референдуму, який став юридичною підставою для міжнародного визнання України.
19). Козацько-селянські повстання 20-х рр. Хvіі ст
Волелюбний народ України не міг миритися з всезростаючим польським пануванням і у січні 1648 p. почав війну проти Речі Посполитої.
Головними причинами війни були: нестерпне соціальне, національне і релігійне гноблення, яке зазнавав український народ з боку польської феодальної держави, особливо її магнатів.
Першим було повстання під керівництвом Кшиштофа Косинського (1591-1593рр.) загони повсталих захопили Білу Церкву та Переяслав. Полякам не вдалося в бою розбити Косинського, і вони спочатку підписали з ним перемир’я. Після цього він пішов на Запоріжжя й у травні 1593 організував новий похід на Черкаси. Магнат Вишневецький по-зрадницьки вбив його. У 1594-1596рр спалахнуло нове повстання під приводом с. Наливайка, але повстанці були розбиті.
На цей же час припадає діяльність Петра Сагайдачного. Він був родом з Галичини, з м. Сам бора. На поч. 17 ст він діяв на Зап Січі, де його обрали обозним, кошовим отаманом, а впродовж 1615-1622рр він-гетьман Війська Запорізького. Помер Сагайдачний 10 квітня 1622 р у битві під Хотином.
20). У складі Великого князівства Литовського, яке успадкувало надбання культури Київської Русі, умови для розвитку української культури були сприятливими. Проте після Кревської іноземної експансії і відсутності підтримки з боку держави постала проблема збереження культури й національної ідентичності. Водночас в Україну проникали ідеї Відродження, Реформації й Контрреформації, набувала поширення західноєвропейська система освіти.
Українці знайшли в собі сили, долучившись до здобутків західної культури, зберегти і реформувати церкву, створити сучасну систему освіти.
Піднесення національної свідомості в Україні було тісно пов'язане з широким функціонуванням української мови. Успадкувавши давньоруську писемність, вона продовжувала й розвивала традиції літературної мови Київської Русі, незважаючи на феодально-шляхетське й католицько-єзуїтське гноблення, що його зазнавав український народ у Речі Посполитій.
Розвиткові культури й мови України значною мірою сприяло книгодрукування. Книгодрукування сприяло поширенню освіти, зміцнювало мовну єдність українського народу.
Важливу роль у процесі формування й розвитку національної культури відігравала усна народна творчість, в якій віддзеркалювалися найважливіші події з життя українського народу. З'являються героїко-патріотичні твори про боротьбу з татарами і турками.
У 1631-1647 рр. митрополитом київським і галицьким був Петро Могила, який піклувався про зміцнення православної церкви, приділяв значну увагу реформуванню церковного життя. В Печерській лаврі він заснував гімназію. У 1632 р. братська школа об'єдналася з лаврською гімназією в Київський колегіум (пізніша назва — Києво-Могилянська колегія). Києво-Могилянська академія стала центром духовного життя України.
У другій половині XVII ст. сучасники відзначали, що всі українці, навіть жінки і діти, уміли читати. В козацькій Україні не дивиною було зустріти людей, що вільно володіли кількома іноземними мовами. Суцільна грамотність і висока культура «Козацької країни» різко контрастувала з сусідньою Московщиною.