2. Джерела даних для гіс та типи

Для потреб ГІС та геоінформатики, використовують картографічні, статистичні, аерокосмічні джерела, а також польові дослідження і зйомки та літературні (текстові) джерела. Тип джерела об’єднує генетично однорідну множину вихідних матеріалів, кожна з яких значно відрізняється за комплексом характеристик. Наприклад, у цифровій чи нецифровій (аналоговій) формі одержують зберігають і використовують той чи інший тип даних, оскільки від цього залежить легкість, вартість і точність введення цих даних у цифрове середовище ГІС.

Зручність і ефективність використання географічних карт для формування тематичних структур баз даних у ГІС пояснюється рядом причин: 1) дані, зчитані з карт, мають чітку територіальну прив’язку; 2) в них немає пропусків, білих плям у межах зображувальної території; 3) їх у будь-якій своїй формі можна записати на машинні носії інформації.

Картографічні джерела відрізняються значною різноманітністю – окрім загальногеографічних і топокарт, нараховуються десятки і навіть сотні типів різних тематичних карт:

І. Загальногеографічні карти: а) топографічні (1:200000 – і крупніші); б) оглядово-топографічні (1:200000 – 1:1000000) в оглядові – дрібніше 1:1000000 – містять різноманітні дані про рельєф, гідрографію, грунтово-рослинний покрив, населені пункти, господарські об’єкти, шляхи сполучення, лінії комунікації, кордони тощо).

В геоінформатиці ці карти служать для двох цілей: 1) отримання інформації про вказані об’єкти місцевості; 2) для їх прив’язки.

До цієї ж групи джерел можна віднести фотокарти і космічні фотокарти, що складені за результатами аерокосмічної і аерофотозйомки (АКЗ і АФЗ), із нанесеними на них горизонталями та іншим навантаженням.

ІІ. Карти природи – найбільш різноманітна за тематикою група карт, що включає карти геологічної будови і ресурсів надр, геофізичні, рельєфу земної поверхні і дна океанів, метеорологічні і кліматичні, гідрологічні й океанографічні, ґрунтові, геоботанічні, зоогеографічні, медико-географічні, ландшафтні і загальногеографічні, охорони природи тощо.

Серед карт земної кори і її ресурсів виділяють геологічні, тектонічні, карти четвертинних відкладів, найновішої тектоніки, корисних копалин тощо.

Геофізичні карти – карти магнітного поля (магнітні аномалії, магнітне схилення, віковий хід елементів геомагнітного поля); карти гравітаційного поля (вертикальні рухи земної кори, зміни сили тяжіння, будови земної кори, гравиметричні карти); карти сейсмічних явищ і вулканізму. Карти рельєфу – гіпсометричні, морфометричні: карти кутів нахилів місцевості, експозиції схилів, горизонтального і вертикального розчленування рельєфу геоморфологічні карти. Кліматичні карти: карти термічного і вітрового режиму, режиму зволоження, атмосферних явищ, прикладні синтетичні і комплексні карти (агрокліматичні, біокліматичні тощо); Карти поверхневих вод: гідрографічні, водного режиму (річний, сезонний, місячний, максимальний і мінімальний стік, внутрірічний розподіл стику та ін.); льодового режиму, окремих гідрологічних явищ (повеней, паводків, межені), характеристик стоку (твердий, гідрохімія, температура), оцінок поверхневих вод (водного балансу, ресурсів тощо). Карти ґрунтів і земельних ресурсів – основна типологічна ґрунтова карта, що відображає генетичну характеристику ґрунтів, їх механічний склад, ґрунтоутворюючі породи. Карти рослинного покриву – сучасний рослинний покрив, ліси, природні кормові угіддя тощо.

Карти тваринного світу – карта тваринного населення, зоогеографічні, тваринних ресурсів, охорони і збагачення тваринного світу. Медико-географічні карти: власне медико-географічні карти, медико-географічна оцінка території, соціально-економічні карти для медичної географії, карти оздоровлення території тощо. Вінцем розділу карт природи є ландшафтні карти і карти фізико-географічного районування. Сюди можна віднести космічні тематичні карти.

ІІІ. Карти народонаселення – розміщення населення по території і розселення (чисельність населення по населених пунктах і районах, густота сільського, рівномірність розміщення населених пунктів); етнографічна і антропологічна характеристика народонаселення – за національністю, способом життя, культурою; демографічна характеристика – природний і механічний рух населення, вікова структура тощо; соціально-економічна характеристика – трудові ресурси.