14.Військові звання збройних сил україни

Армійські Флотські

Рядовий склад

Рядовий Матрос

Старший солдат Старший матрос

Сержантський і старшинський склад

Молодший сержант Старшина ІІ статті

Сержант Старшина І статті

Старший сержант Головний старшина

Старшина Головний корабельний

Склад прапорщиків і мічманів

Прапорщик Мічман

Старший прапорщик Старший мічман

Молодший офіцерський склад

Молодший лейтенант Молодший лейтенант

Лейтенант Лейтенант

Старший лейтенант Старший лейтенант

Капітан Капітан-лейтенант

Старший офіцерський склад

Майор Капітал ІІІ рангу

Підполковник Капітан ІІ рангу

Полковник Капітан І рангу

Вищий офіцерський склад

Генерал-майор Контр-адмірал

Генерал-лейтенант Віце-адмірал

Генерал-полковник Адмірал

Генерал армії України

15.Стосунки між військовослужбовцями грунтуються на взаємній повазі. Усі військовослужбовці під час зус­трічі (обгону) вітають один одного, дотримуючись пра­вил, визначених статутом. З питань служби звертаються один до одного на «ви».

Начальники і старші, звертаючись із питань служби до підлеглих і молодших, називають їх за військовим званням і прізвищем або тільки за званням, додаючи в останньому випадку перед званням слово «товариш» або «пан». Наприклад: «Рядовий Коваленко» або «Пане ря­довий»; «Сержант Шевчук» або «Товаришу сержант»; «Прапорщик Іваненко» або «Пане прапорщик»; «Лейте­нант Петренко» або «Пане (товаришу) лейтенант».

У вільний від служби час військовослужбовці можуть звертатись один до одного на ім'я, а до начальників і стар­ших — на ім'я та по батькові.

Військовослужбовці мають постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти вій­ськову честь, захищати свою й поважати чужу гідність, пам'ятати, що за їхньою поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Військовослужбовці повинні бути ввічливими у став­ленні до цивільного населення, виявляти особливу ува­гу до літніх осіб, жінок і дітей, поступатися місцем у гро­мадському транспорті, захищати честь і гідність грома­дян, сприяти дотриманню громадського порядку, нада­вати допомогу постраждалим під час нещасних випад­ків, стихійного лиха.

У громадських місцях, у міському транспорті та приміських поїздах військовослужбовець мусить запро­понувати начальникові '(старшому) своє місце, якщо не­має вільних місць.

Коли під час зустрічі немає можливості вільно роз­минутися з начальником (старшим), підлеглий (молод­ший) повинен зійти з дороги і, вітаючи, пропустити йо­го. В разі потреби обігнати начальника (старшого) вій­ськовослужбовець просить у нього дозволу на це.

Правила військової ввічливості, поведінки і військового привітання обов'язкові також для прапорщиків, мічманів, офіцерів, генералів та адміралів, які перебувають у запасі й у відставці, якщо вони носять військову форму.

Звертаючись один до одного поза строєм, а також віддаючи чи вислуховуючи наказ, військовослужбовці мають стати у стройове положення «струнко», піднести руку до головного убору (в разі його наявності) й опус­тити її. Віддаючи або вислуховуючи рапорт, військово­службовець опускає руку від головного убору після закінчення рапорту.

Військовослужбовець завжди, за всіх умов зверта­ється до командира згідно з вимогами статуту. Це сто­сується і таких, наприклад, випадків, коли солдат слу­жить під командою земляка, товариша по цивільній ро­боті або навіть родича

16.Військо́ва дисциплі́на — це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та (чи) іншим законодавством країни.

17.СТЯГНЕННЯ ЗА ПОРУШЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Відомо, що в армійському і флотському середовищі є особи, які не дорожать військовою честю і порушують вимоги законів, Військової присяги і статутів. Такі воїни завдають великої шкоди справі підвищення бойової готовності частин і кораблів. До солдатів і матросів, які виявляють недисциплінованість, застосовуються суворі заходи впливу.

Командирам (начальникам) надаються всі права для утримання міцного порядку в підрозділі (на кораблі). Командир не має права залишати без уваги жодної провини підлеглого. Накладати стягнення за порушення військової дисципліни — це обов'язок командира (начальника) згідно з Військовою присягою і військовими статутами.

На солдатів (матросів) строкової служби можуть бути накладені такі стягнення: зауваження; догана; сувора догана; позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини або з корабля на берег; призначення поза чергою в наряд на роботу — до 5 нарядів; позбавлення нагрудного знака «Відмінний фахівець»; позбавлення військового звання «старший солдат» («старший матрос»); арешт з наглядом на гауптвахті до 10 діб.

На солдатів (матросів), які проходять службу за контрактом, монсе бути накладено таке стягнення: зауваження; сувора догана; призначення поза чергою в наряд на роботу — до 5 нарядів; арешт з наглядом на гауптвахті до 10 діб; позбавлення нагрудного знака «Відмінний фахівець Збройних Сил України»; позбавлення військового звання «старший солдат» («старший матрос»); звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.

Солдати (матроси) за вчинені ними злочини несуть кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством. З метою громадського осуду порушників військової дисципліни і громадського порядку проступки військовослужбовців за рішенням командира (начальника) можна обговорювати на зборах особового складу (мал.

18.Стройове положення (рис. 1) приймається за командою "СТАВАЙ" або "СТРУНКО". За цією командою слід триматися прямо, без напруження, підбори поставити разом, а носки розвести по лінії фронту, поставивши їх на ширину ступні, ноги в колінах випрямити, але не напружувати їх, груди підняти, а все тіло трохи подати вперед, живіт втягти, плечі розгорнути; руки опустити так, щоб кисті, повернені долонями всередину, були збоку стегон, а напівзігнуті пальці торкалися стегна; голову тримати високо й прямо, не виставляючи підборіддя; дивитися прямо перед собою; бути готовим до негайної дії.

Стройове положення на місці приймається без команди під час віддання й отримання наказу, доповіді, під час виконання Державного Гімну України, при виконанні військового вітання, а також при подачі команд.

19.Навчання виходу із строю за командою і повернення у стрій командир відділення починає з розгорнутого одношеренгового, а потім із двошеренгового строю та з колони по два, по три, по чотири.

Командир відділення послідовно показує порядок виходу із строю при знаходженні військовослужбовця в першій шерензі, другій шерензі та в колоні. Після показу він пояснює, що військовослужбовець, почувши своє прізвище, відповідає: „Я”, а за командою на вихід (виклик) із строю відповідає: „Слухаюсь”. За першою командою він стройовим кроком виходить із строю на вказану кількість кроків, рахуючи від першої шеренги, зупиняється і повертається обличчям до строю.

Під час виходу військовослужбовця з другої шеренги він злегка торкається долонею лівої руки плеча військовослужбовця, який стоїть попереду, той робить крок уперед і, не приставляючи правої ноги, крок праворуч, пропускає військовослужбовця, який виходить із строю, а потім стає на своє місце. Під час виходу військовослужбовця попередньої шеренги його місце займає військовослужбовець, який стояв за ним.

Під час виходу військовослужбовця із строю з колони по два, по три, по чотири він виходить із строю вбік найближчого флангу, попередньо зробивши поворот праворуч (ліворуч). Якщо поруч стоїть військовослужбовець, то він робить крок правою (лівою) ногою вбік і, не приставляючи лівої (правої) ноги, крок назад, пропускає військовослужбовця, який виходить із строю, а потім повертається назад на своє місце. Вихід виконується на середину строю

Найкоротшим шляхом стройовим кроком з поворотом під час руху. Кількість кроків рахується від першої шеренги.

Повернення військовослужбовця в стрій здійснюється за командою, наприклад: „Рядовий Іванченко. Стати до строю” або тільки „Стати до строю”.

За командою „Рядовий Іванченко” військовослужбовець, який стоїть обличчям до строю, почувши своє прізвище, повертається обличчям до начальника і відповідає: „Я”, а за командою „Стати до строю”, якщо він без зброї або зі зброєю в положенні „за спину”, прикладає руку до головного убору і відповідає: „Слухаюсь”, повертається у напрямку руху, з першим кроком опускає руку, рухаючись стройовим кроком, найкоротшим шляхом стає на своє місце в строю.

Якщо подається команда „Стати до строю” (без звертання за прізвищем), військовослужбовець повертається до строю без попереднього повороту до начальника та без відповіді „Я”.

Для навчання діям виходу із строю командир відділення шикує відділення у дві шеренги, розмикає його на один-два кроки і подає команди для виходу із строю та повернення у стрій. Спочатку вихід проводиться із першої шеренги, а потім із другої.

Для того, щоб кожний військовослужбовець засвоїв порядок виходу із строю з будь-якої шеренги, під час тренування рекомендується міняти місцями шеренги.

Після відпрацювання виходу з двошеренгового строю, командир відділення розпочинає вивчення виходу з колони по два і по три (по чотири).

Командир відділення пояснює тим, хто навчається, що для виходу із строю подається команда, наприклад: „Рядовий Петренко. До мене (до мене бігом

–РУШ)”. Військовослужбовець, почувши своє прізвище, відповідає: „Я”, а за командою на вихід (виклик) відповідає: „Слухаюсь”. У залежності від того, з якої сторони знаходиться начальник, військовослужбовець робить один-два кроки від першої шеренги прямо, на ходу повертається в бік начальника, найкоротшим шляхом стройовим кроком підходить або підбігає до нього і доповідає про прибуття, наприклад: „Товаришу (пане) лейтенанте. Рядовий

Петренко за вашим наказом прибув”. Після доповіді руку опускає.

Якщо військовослужбовець підбігає до начальника, то за п’ять-шість кроків до нього він переходить на стройовий крок. Начальник повинен сам повернутися назустріч військовослужбовцю, якого викликав із строю, а не змушувати його заходити спереду Повороти виконуються в два прийоми:

перший прийом - повернутися, зберігаючи правильне положення корпусу, і, не згинаючи ніг у колінах, переносять вагу тіла на попереду стоїть ногу;

другий прийом - найкоротшим шляхом приставити іншу ногу.

Отримавши дозвіл іти, військовослужбовець прикладає праву руку до головного убору і відповідає: „Слухаюсь”, повертається в напрямку руху, з першим кроком (з поставленням лівої ноги на землю) опускає руку і, зробивши три-чотири кроки стройовим, далі рухається похідним кроком.