89. Який документ встановлює санітарно-гігієнічні вимоги до повітряного середовища ?

1. Санітарні норми СН 245-71 2. ГОСТ 12.1.005-88

3. Галузеві Правила по охороні праці

90. Що визначає термін “граничнодопустима концентрація” (ГДК):

1. небезпеку присутності працівника в робочій зоні, повітря якої забруднене небезпечною речовиною;

2. концентрацію речовини в повітрі робочої зони, яка при щоденній роботі протягом 8 годин чи при іншій тривалості, але не більше 40 год. за тиждень протягом усього робочого стажу не може викликати захворювання чи відхилення у стані здоров’я, що виявляються сучасними методами досліджень в процесі роботи чи у віддалені періоди життя сучасного та майбутнього поколінь;

3. концентрацію отруйних та токсичних речовин, яку необхідно застосувати в технологічному процесі

91. Якими нормативними документами встановлені гранично допустимі концентрації хімічних речовин (ГДК)?

1. Будівельними нормами та правилами; 2. галузевими нормами; 3. КЗпП; 4. Правилами будови електроустановок; 5. ГОСТ ССБП, санітарними нормами.

92. За якою формулою здійснюють оцінку сумарного впливу шкідливих речовин на працівника при вмісті у повітрі робочої зони одночасно декількох шкідливих речовин односпрямованої дії:

1. ГДК₁ + ГДК₂ + ГДК₃ +…+ ГДК_n 1; 2. С₁ + С₂ + С₃ + …+ С_n 1

3. + + +…+ 1;

93. Шкідливі речовини відносяться до надзвичайно небезпечних при величині ГДК в повітрі робочої зони

1 <0,1 мг/куб.м 2 < 1 мг/куб.м 3 < 0,5 мг/куб.м 4 > 1,1 мг/куб.м

94. Шкідливі речовини відносяться до особливо небезпечних при величині ГДК в повітрі робочої зони

1 <0,1 мг/куб.м 2 0,1- 1 мг/куб.м 3 < 0,5 мг/куб.м 4 > 1,1 мг/куб.м

95. Шкідливі речовини відносяться до помірно небезпечних при величині ГДК в повітрі робочої зони

1 <0,1 мг/куб.м 2 < 1 мг/куб.м 3 1,1-10 мг/куб.м 4 > 1,1 мг/куб.м

96. Шкідливі речовини відносяться до малонебезпечних при величині ГДК в повітрі робочої зони

1 <0,1 мг/куб.м 2 < 1 мг/куб.м 3 < 0,5 мг/куб.м 4 > 10 мг/куб.м

97. Гранично – допустима концентрація шкідливої речовини 100 мг/м², який клас небезпеки даної речовини?

1. І – клас небезпеки; 2. ІІІ – клас небезпеки; 3. ІV- клас небезпеки.

98. Гранично – допустима концентрація шкідливої речовини 0,5 мг/м², який клас небезпеки даної речовини?

1. І – клас небезпеки; 2. ІІ – клас небезпеки; 3. ІV- клас небезпеки.

99. На скільки класів небезпеки поділяються хімічні речовини?

1. 1; 4. 2;

2. 5; 5. 4;

3. 3.

100. Фільтруючий протигаз не можна застосовувати ?

1) при концентрації кисню менше 18 % 2) при вмісті вологи в повітрі більше 3 г/л

3) при концентрації отруйних речовин в повітрі більше 1.0 %;

101. Що таке вентиляція?

Вентиляція – це:

1. Примусовий обмін повітря для забезпечення комфортних умов на робочому місці

2. Примусовий організований і регульований обмін повітря, який забезпечує видалення з приміщення повітря, забрудненого шкідливими речовинами (гази, пари, пил), а також для покращення метеорологічних умов в приміщенні

3. Примусова подача повітря в робочу зону з метою регенерації складу повітря

102. Примусовий організований і регульований обмін повітря, який забезпечує видалення з приміщення повітря, забрудненого шкідливими речовинами (гази, пари, пил), а також для покращення метеорологічних умов в приміщенні називається:

1. Інфільтрація 2 Аерація 3. Вентиляція

103. Завдання системи вентиляції?

Система вентиляції повинна:

1. забезпечувати високу продуктивність праці;

2. сприяти технологічному процесу; 3. забезпечувати санітарно-гігієнічні умови праці.

104. Яким терміном називається природна організована вентиляція?

Організована природна вентиляція називається:

1. Інфільтрація; 2. Аерація; 3. Провітрювання

105. За рахунок чого відбувається природна вентиляція?

1. Теплового руху повітря. 2. За рахунок вітру.

3. Через різницю густини зовнішнього та внутрішнього повітря

106. Розрахувати нормативне значення вентиляції в аудиторії. Об’єм приміщення 200 куб.м. Кількість студентів 30 чол

107. Тест-задача: При виділенні вологи кількість припливного повітря визначають за формулою:

1. ; 2. ; 3. .

Визначити необхідну кількість припливного повітря при кількості вологи 5 кг/год, вологості повітря: в приміщенні 5,60г/кг, зовні 4,4 г/кг

108. Тест-задача: При виділенні шкідливої речовини кількість припливного повітря визначають за формулою:

1. ; 2. ; 3. .

Визначити необхідну кількість припливного повітря при виділенні шкідливої речовини (метанол) в кількості 1 кг/год, ГДК 5 мг/куб. м, концентрації шкідливої речовини в атмосферному повітрі 0,5 мг/ куб м

109. Яку формулу використовують для розрахунку повітрообміну за виділеннями шкідливих випарів та газів

1. L= Σ G_надл/ (C_{ГДК р.з} – C_{ГДК атм.п.}) 2. L= Σ Q_надл/ c ρ (t_вн – t_зовн ) 3. L= Σ W_надл/ ρ (d_вн – d_зовн )

110. Яку формулу використовують для розрахунку повітрообміну за надлишковим виділенням вологи

1. L= Σ G_надл/ (C_{ГДК р.з} – C_{ГДК атм.п.}) 2. L= Σ Q_надл/ c ρ (t_вн – t_зовн ) 3. L= Σ W_надл/ ρ (d_вн – d_зовн )

111. Для розрахунку повітрообміну за надлишковим теплом використовують формулу:

1. L= Σ G_надл/ (C_{ГДК р.з} – C_{ГДК атм.п.}) 2. L= Σ Q_надл/ c ρ (t_вн – t_зовн ) 3. L= Σ W_надл/ ρ (d_вн – d_зовн )

112. Якою формулою зв’язані повний, динамічний і статичний тиск повітря?

1. р=р_ст. + р_дн.; 2. р=р_ст./р_дн.; 3. р=р_ст.р_дн.;

113. Що таке кратність повітрообміну?

1. відношення продуктивності (об’єму повітря, що подається в приміщення) нагнітального повітропроводу до продуктивності всмоктувального повітропроводу вентиляційної системи;

2. відношення об’єму повітря, що подається в приміщення (продуктивність вентиляційної системи), до об’єму приміщення;

3. відношення об’єму повітря, необхідного для забезпечення технологічного процесу, до об’єму приміщення.

114. З якої зони виробничого середовища слід відбирати повітря при вентиляції приміщення від надлишкової вологи ?

1. Нижньої 2. Верхньої 3. Не вище 3 м від робочої поверхні

115. З якої зони виробничого середовища слід відбирати повітря при вентиляції приміщення від надлишкових тепловиділень?

1. Нижньої 2. Верхньої 3. Не вище 3 м від робочої поверхні

116. З якої зони виробничого середовища слід відбирати повітря при вентиляції приміщення від токсичних виділень випарів органічних речовин?

1. Нижньої 2. Верхньої 3. 60 % повітря з нижньої зони приміщення та 40 % – з верхньої

117. Якщо у виробничому приміщенні виділяються гази та випари з густиною, яка перевищує густину повітря, то загальнообмінна вентиляція повинна забезпечити видалення

1. 60 % повітря з нижньої зони приміщення та 40 % – з верхньої

2. 20 % повітря з нижньої зони приміщення та 80 % – з верхньої

3. 100 % повітря з нижньої зони приміщення

118. В якій зоні необхідно розташовувати повітрозабірні пристрої в місцях, де повітря не забруднене пилом та газами

1. не нижче 2 м від рівня землі 2. не нижче 3 м від рівня землі

3. не нижче 1 м від рівня землі

119. На якій відстані від викидних каналів витяжної вентиляції необхідно розташовувати повітрозабірні пристрої:

1. по висоті – не ближче 2 м і по горизонталі – не ближче 50 м.

2. по висоті – не ближче 6 м і по горизонталі – не ближче 25 м.

3. по висоті – не ближче 10 м і по горизонталі – не ближче 10 м.

120. Повітря після очищення через повітропроводи (витяжку) виводиться на висоті не менше ніж :

1. 10 м від рівня землі 2. 6 м над повітрозабірним пристроєм.

3. 1 м над гребенем даху.

121. На скільки об’єм витяжки повинен перевищувати потік припливного повітря у виробничих приміщеннях, де виділяється значна кількість шкідливих газів, випарів, пилу?

1 На 25 %

2 На 7 %

3. На 10 %

122. За якими даними в першу чергу проводять розрахунок подачі необхідної кількості повітря у приміщення гарячих цехів металургійних виробництв,

1. За кількістю тепловиділень

2. За кількістю виділень шкідливих речовин

3. За кількістю людей в приміщенні.

123. За якими даними в першу чергу проводять розрахунок подачі необхідної кількості повітря в технологічні цехи хімічних виробництв

1. За швидкістю руху повітря в повітропроводі

2. За кількістю виділень шкідливих речовин

3. За кількістю працівників у приміщенні.

124. За якими даними в першу чергу проводять розрахунок подачі необхідної кількості повітря в аудиторії і лекційні зали

1. За кількістю тепловиділень, вологовиділень та двоокису вуглецю

2. За кратністю повітрообміну

3. За кількістю людей в приміщенні.

125. За якими даними в першу чергу проводять розрахунок подачі необхідної кількості повітря в книгосховищах бібліотек

1. За кількістю тепловиділень

2. За кількістю виділень шкідливих речовин

3. За кратністю повітрообміну.

126. Відповідно до санітарних норм, якщо на одного працівника припадає менше 20 м³ об’єму приміщення , то мінімальна кількість повітря, яка повинна подаватися на одну людину (працівника) складає:

1. 30 куб м 2. 20 куб м 3. 50 куб м

127. Відповідно до санітарних норм, якщо на одного працівника припадає більше 20 м³ об’єму приміщення , то мінімальна кількість повітря, яка повинна подаватися на одну людину (працівника) складає:

1. 30 куб м 2. 20 куб м 3. 50 куб м

128. При розрахунку напору насоса втрати тиску на тертя в трубопроводі розраховуються за формулою:

1. 2. 3.

129. При розрахунку напору насоса втрати тиску на місцевих опорах в трубопроводі розраховуються за формулою

1. 2. 3.

130. Рекомендована швидкість руху повітря в повітрообмінному трубопроводі складає (в м/с)

1 <1 2 1-8 м/с 3 12-20 м/с 4 > 6-12 м/с

131. З яких умов вибирають вентилятор при конструюванні вентиляційної установки

1. За коефіцієнтом корисної дії

2. За продуктивністю

3. За продуктивністю і напором

132. Необхідна потужність електродвигуна вентилятора визначається за формулою, кВт:

1. N_вент= L× Н× К /3600×102×η 2. N_вент= L× Н× η /3600×102× К

3. N_вент= L× К /3600× Н×102×η

де L – продуктивність вентилятора, м³/год.;

Н – тиск, створюваний вентилятором, Па;

К – коефіцієнт запасу ( К=1,1–1,5 );

– коефіцієнт корисної дії вентилятора ( 0,5–0,8 ).

133. Одиниці виміру сили світла:

Сила світла вимірюється у:

1. ватах; 2. люксах; 3. канделах; 4. люменах.

134. Які чинники відносять до кількісних показників виробничого освітлення?

1. Сила світла, освітленість, світловий потік, яскравість;

2. Сила світла, контрастність, світловий потік, яскравість;

3. Сила світла, освітленість, світловий потік, фон;

135. Від чого залежить розряд зорової роботи?

1. Від освітленості. 2. Від розміру об’єкта розрізняння. 3. Від яскравості і контрасту.

136. Що враховують нормовані значення КПО?

1. коефіцієнт видимості і коефіцієнт сонячності за формулою:

е = е k/с;

2. коефіцієнт світлового клімату за формулою:

е_N = е_н m_N;

3. коефіцієнт світлового клімату, коефіцієнт видимості і коефіцієнт сонячності за формулою:

е = е k m/с.