Що відповідає.
Складемо баланс потужностей для цього визначимо потужності у вузлах.
Загальні втрати потужності Загальна потужність навантаження Небаланс потужностей
3.2 Визначення параметрів оптимального режиму
Економічність режиму системи в першу чергу залежить від техніко-економічних характеристик устаткування електричних станцій, що беруть участь у виробленні заданої потужності. Тому основним засобом, що дозволяє здійснити оптимізацію режиму системи, є правильний розподіл активної потужності між станціями. На величини потужностей станцій, що відповідають цій умові, впливають не тільки характеристики станцій, але також параметри, схема електричної мережі і необхідна навантаженню реактивна потужність.
Оптимізацію здійснюємо за допомогою ПК АЧП.
Програмний комплекс аналізу чутливості втрат потужності (ПК АЧП) призначений для виявлення та використання реальних можливостей трансформаторів та автотрансформаторів зв'язку з РПН та оптимізації режимів електричних мереж за напругою та реактивною потужністю. Оптимальні значення коефіцієнтів трансформації трансформаторів, що забезпечують зниження втрат потужності в електричних мережах, визначаються з урахуванням чутливості втрат потужності до коефіцієнтів трансформації.
Уніфікований формат введення даних при створенні базових моделей ЕС для проведення розрахунків усталених режимів та оптимізаційних розрахунків призначений для обміну інформацією між програмами. Дані для введення готуються у файлі. Кожний рядок має свій ключ, який визначає тип даних: 0101, 0102, 0103 - загальна інформація; 0201 – вхідна інформація по вузлах; 0202 – результати розрахунків по вузлах; 0203, 0204 – додаткові дані по вузлах; 0290 – інформація про найменування вузлів; 0301 – дані по вітках; 0302 – додаткові дані по вітках; 0401 – поліноми НСХ; 0403 – додаткові дані про поліноми НСХ (номер статичної характеристики).
Результати розрахунку наведені в додатку А.
Висновок
В результаті виконання курсової роботи з дисципліни “Математичні задачі електроенергетики” було:
побудовано заступну схему мережі, яка представляє собою сукупність схем заміщення окремих її елементів, з’єднаних між собою в тій же послідовності, що і в реальній схемі;
розроблено варіанти графів для даної мережі для узагальненого аналізу робочих режимів складних лінійних схем заміщення;
вибрано варіанти схем незалежних контурів;
записано першу та другу матрицю інциденцій, які служать для узагальненого аналітичного представлення схеми;
записано закони Ома та Кірхгофа в матричній формі з метою опису стану лінійного електричного кола;
сформовано вузлові та контурні рівняння, рівняння стану електричної мережі для розрахунку усталеного режиму складної електричної системи;
розв’язано систему лінійних рівнянь методом простої ітерації, Зейделя та Гауса;
розв’язано систему рівнянь методом Ньютона;
розраховано усталений режим;
розраховано параметри оптимального режиму.
Оскільки в результаті застосування ітераційних та точного методу Гауса отримано приблизно однакові розв’язки, робимо висновок, що розрахунки проведено вірно. Для запропонованої мережі з прийнятим за базис 5 вузлом ітераційний процес за методом Зейделя збігається. В результаті розрахунку робочого режиму мережі впевнились у виконанні перевірка виконання технічних умов, тобто відповідності струмів в окремих елементах і напруг у вузлах мережі допустимим значенням.