21. Проведення кращих емпіричних досліджень. Основні принципи.

Наука пізнає навколишній світ за допомогою підходів (системний, комплексний, діалектичний, синергетичний, культорологічний аксіологічний, структурно-функціональний та ін.) які в совою чергу включають принципи дослідження та методи. Нашим завданням виступає: розгляд загальнонаукових принципів досліджень.

Принцип (від лат. - основа) - центральне поняття, логічне вираження пізнання, основна ідея, що пронизує систему знань і встановлює субординацію цього знання.

Для проведення кращих досліджень потрібно краще розуміти природу та мету досліджень. Серйозні дослідження ,як правило, значного часу та затрат. Тому необхідно провести попередній аналіз. Принципи досліджень:

• причинні;

Причинним називають такий зв'язок між двома явищами, коли одне з них (причина) передує іншому (дії) і викликає його. Найважливішими властивостями причинного зв’язку є загальність, послідовність у часі, необхідність і однозначність. Він пов'язаний із принципами загального зв'язку й розвитку, проявляється в одному з найважливіших видів зв'язку, зокрема генетичного зв'язку явищ, у якій одне (причина) за певних умов породжує інше (наслідок).

• наслідкові;

Причинність або причинно-наслідковий зв'язок - зв'язок між однією подією, яку називають причиною, та іншою подією, яку називають наслідком, що з необхідністю слідує за першою .Три припущення, на основі яких визначається причинність:

1. Причинність постулює, що існують закони, за якими проявлення сутності B певного класу залежить від проявлення сутності A іншого класу, де слово сутність означає будь-який фізичний об'єкт, явище, ситуацію чи подію. А називають причиною, B називають наслідком.

2. Передування у часі постулює, що причина завжди відбувається раніше або принаймні одночасно із наслідком.

3. Суміжність постулює, що причина й наслідок повинні бути в просторовому контакті або бути зв'язаними ланцюжком посередників, які перебувають у контакті.

• загальні.

До загальнонаукових принципів дослідження належать: об'єктивності, історизму, принцип сходження від абстрактного до конкретного, взаємозв'язку історичного та логічного, загального зв'язку та розвитку, термінологічний, функціональний, системний, когнітивний (пізнавальний), та ін.

Принцип об'єктивності. Дослідження повинно бути абсолютно безпристрасним. На його виконання не повинні впливати загальні враження про природу досліджуваного; симпатії або навпаки, антипатії, власний настрій чи стан

Принципи розвитку, які забезпечують вивчення явища з погляду того, як воно колись виникло, які головні етапи у своєму розвитку проходило, чим стало в цей час і чим буде в майбутньому.

Принцип сходження від абстрактного до конкретного. Рух від абстрактного до конкретного в пізнанні означає сходження від неповного, часткового, фрагментарного до більш повного, цілісного і всебічного знання. Термін сходження фіксує ту обставину, що всі попередні поняття в русі не втрачаються, а зберігаються, входять у знятому вигляді в наступні. Абстрактне є відверненим, а тому неповним, частковим, фрагментарним, нерозвиненим. На відміну від цього конкретне означає єдність різноманітного, синтез багатьох визначень і тому виступає як більш повне, всебічне, розвинене. Абстрактне і конкретне існують не тільки в мисленні, а становлять цілком реальний фрагмент, бік, форму дійсності.

Загальнодіалектичний принцип загального зв'язку й взаємодії, звичайно, є основним. У цьому принципі виражається матеріальність світу, що обумовлює зв'язок усього з усім, Застосування принципу загального зв'язку й взаємодії дозволяє пізнавати предмет однієї науки у взаємозв'язках і взаємодії із предметами інших наук, і в той же час є можливість відокремити його від суміжних предметів, досліджувати відносно обособленно й конкретно.

Нам варто більш детально зупинитися й на принципі системності в пізнанні. У

Термінологічний принцип передбачає вивчення термінів і позначуваних ними понять, розробку або уточнення змісту та обсягу понять, встановлення взаємозв'язку і субординації понять, їх місця в понятійному апараті теорії, на базі якої базується дослідження. Вирішити це завдання допомагає метод термінологічного аналізу і метод операціоналізації понять.

Пізнавальний принцип пов'язаний із пізнанням і є методологічною базою для багатьох наук; Пізнавальний принцип у методології не має чітко окреслених меж, можливості його використання визначаються специфікою галузі

21. Достовірна інтерпретація даних.

Достовірність - властивість інформації бути правильно сприйнятою, ймовірність відсутності помилок.

Достовірність даних:

1. Внутрішня;

2. Зовнішня;

21. Проектування емпіричних досліджень.

• Максимізувати:

  • Точність трактовки задачі;

  • Доцільність проведення;

  • Впливовість

По відношенню до:

- обмеженості ресурсів;

- ризиків.

Щоб уникнути «паразитного» діяльності , тобтодіяльності, що заважає досягненню мети функціонування організації,глобальна мета повинна бути доведена до кожного керівника і виконавця.  Для цього потрібен постійний контроль реального стану системи іпорівняння його з цілями, завданнями функціонування системи.  Звідси випливає, що будь-яка організаційна діяльність в системі виправданатільки в тому випадку, якщо вона сприяє досягненню її кінцевої метифункціонування. Інакше кажучи, будь-яка організація повинна бутиспроектована таким чином, щоб вся організаційна діяльність усистему реалізувала тільки ті цілі функціонування для яких вонастворювалася.

Цілі - це конкретизація місії організації в формі, доступною приуправлінні процесів їх реалізації. Для них характерні такі риси івластивості:

• чітка орієнтація на певний інтервал часу;

• конкретність і вимірними;

• несуперечність і узгодженість з іншими цілями та ресурсами;

• адресність і контрольованість.

Постановка задачи — точная формулировка условий задачи с описанием входной и выходной информации. Входная информация по задаче — данные, поступающие на вход задачи и используемые для её решения.Выходная информация может быть представлена в виде документов, кадров на экране монитора, информации в базе данных, выходного сигнала устройству управления.Постановка задачи разрабатывается организацией, разработчиком программной продукции, на основании технического задания совместно с заказчиком.