3 Розрахункова частина

3.1 Розрахунок забезпечення енергоресурсами системи автоматизації

Для кожного споживача розраховуєм значення струму на вводі розподільчої мережі яке визначається з виразу:

(3.1)

де U_ном — номінальна напруга живлення ЗА (засобів автоматизації), В;

S_ — сумарне значення споживаної потужності ЗА, ВА;

Складаєм таблицю споживачів 3.1

Таблия 3.1 — Енергоспоживання системи автоматизації

№	найменування	Споживана потужність,ВА
1	Контроль напруги	10
2	Освітлення в щиті	40
3	Ремонтна напруга	100
4	РП-160-31	25
5	2ТРМ1А-Щ2.Р.ТС	63
6	РП-160-08	25
7	Схема захисту котла	600
Всього		900

Таблиця3.2 — Номінальні струми автоматичних вимикачів

№	Найменування	Струм споживача Iсп , А	Струм авт..вим. Iном авт..,А
1	Впроваджена напруга	8	10
2	Освітлення в щиті	0,2	1
3	Ремонтна напруга	0,5	1
4	Контроль напруги	0,5	1
5	РП-160-31	0,2	1
6	2ТРМ1А-Щ2.Р.ТС	0,3	1
7	РП-160-08	0,2	1
8	Схема захисту котла	3	5

За отриманими струмами на вводі розподільчої мережі вибираємо автоматичний вимикач використовуючи умову:

U_{ном а} > U_{ном спож}

І_{ном а} > I_спож (3.2)

Отже, використавши наведену умову вибирали автоматичний вимикач на розімкнення мережі типу АК-63МГ,

8 А , 8А>10 А.

Окремо для кожного споживача обираємо автоматичний вимикач тогож типу, але із струмами регулювання що наведені в таблиці 3.2

4 Охорона праці

4.1 Класифікація приміщень автоматизованої дільниці за категоріями

пожежовибухонебезпеки

Вимоги щодо конструктивних та планувальних рішень промислових об'єктів, а також інших питань забезпечення їхньої пожежо- та вибухобезпеки значною мірою визначаються категорією приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Визначення категорії приміщення проводиться з урахуванням показників пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів, що там знаходяться (використовуються) та їх кількості. Відповідно до ОНТП 24-86 приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяються на п'ять категорій (А, Б, В, Г, Д).

Категорія А. Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28 °С в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа. Речовини та матеріали, здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним в такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа.

Категорія Б. Горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28 °С та горючі рідини в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа.

Категорія В. Горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, речовини та матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться, або використовуються, не відносяться до категорій А та Б.

Категорія Г. Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум'я; горючі гази, рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.

Категорія  Д. Негорючі речовини та матеріали в холодному стані. В основу розрахункового методу визначення категорій вибухопожежної та пожежної небезпеки виробничих приміщень покладено енергетичний підхід, що полягає в оцінці розрахункового надлишкового тиску вибуху в порівнянні з допустимим.

4.2 Правила експлуатації системи автоматизації і обов’язки персоналу при

управлінні об’єктом

Система автоматизації повинна експлуатуватись відповідно до вимог технічної документації на прилади і засоби автоматизації заводів виробників та у відповідності з вимогами технологічного процесу. В процесі експлуатації необхідно дотримуватись регламенту проведення технічного обслуговування та графіків планово – попереджувальних ремонтів. Забороняється проводити будь які експерименти з системою автоматизації, що приводять до порушення режимів роботи обладнання , працювати з використанням технічно несправних приладів та засобів автоматизації.

До робіт, що виконуються за розпорядженням протягом однієї зміни із зняттям напруги в електроустановках до 1000 В, належать: ремонт магнітних пускачів, пускових кнопок, автоматичних вимикачів, рубильників, реостатів, контакторів та подібної до них пускової та комутаційної апаратури за умови встановлення її поза щитами і збірками; ремонт окремо розташованих магнітних станції і блоків керування; заміна запобіжників; ремонт освітлювальної проводки; ремонт одиничних електро приймачів (електродвигунів, електрокалориферів тощо).

Зазначені роботи мають виконувати дві особи зі складу ремонтних працівників, один з яких повинен мати групуIII, інший - групу II. В окремих випадках з відома працівника, що віддає розпорядження, допускається виконувати ці роботи одному ремонтному працівнику з групою III.

Обслуговування установок зовнішнього і внутрішнього освітлення, а також електро приймачів, підключених до групових ліній з захисними апаратами на номінальні струми до 20 А на території виробничого приміщення може проводитись спеціально закріпленими працівниками в порядку поточної експлуатації з повідомленням про місце, початок і закінчення робіт оперативними або адміністративно-технічними працівниками.

Організаційними заходами, які забезпечують безпеку робіт в порядку поточної експлуатації, є: визначення необхідності і можливості безпечного виконання робіт в порядку поточної експлуатації; складання і затвердження робіт, що виконуються в порядку поточної експлуатації, визначених вище, та додаткових робіт стосовно до місцевих умов із затвердженням цього переліку керівником; призначення виконавців (виконавця) робіт з групою з електробезпеки відповідно до характеру робіт, що виконуються.

Види робіт, які зазначені вище, є постійно дозволеними роботами, для виконання яких не вимагається оформлення будь-яких додаткових розпоряджень.

4.3 Вплив автоматизованого виробництва на персонал і навколишнє середовище

Інтенсивність теплового випромінювання на працюючих надходить від нагрітих поверхонь технологічного обладнання, освітлюючих пристроїв. Інсоляції на постійних і непостійних робочих місцях не повинні перевищувати 36 Вт/м² при опромінені 50% і 100 Вт/м² при опроміненні не більше 25% поверхні тіла.

Потрібний стан повітряного середовища може бути забезпечений використанням окремих заходів, до основних з яких належать:

1. Механізація і автоматизація виробничих процесів, дистанційне керування

ними;

2. Захист від джерел теплових випромінювань;

3. Встановлення вентиляції і опалення.

Правильне освітлення робочого місця полегшує працю робітника, знижує втомленість, підвищує продуктивність праці, знижає небезпеку виробничого травматизму.

Основним джерелом шуму в приміщенні є двигуни, приводи вентиляторів.

Для зменшення рівня шуму до допустимого застосовують мало шумні електродвигуни, установки, оснащення машин і установок засобами дистанційного керування автоматичного контролю. Шум понижують також встановленням кожухів, глушників, екранів; встановлення штучних поглиначів звуку, підбір звукоізолюючих огороджень, перекрить.

Допустимий рівень звукового тиску в даному виробничому приміщенні при непостійному шумі складає 80 дБ . Джерелами вібрацій можуть бути насоси. Причиною збудження вібрацій є зворотно-поступальний рух системи, неврівноважені обертові маси.

В порядку поточної експлуатації можуть виконуватись: за розпорядженням протягом однієї зміни без зняття напруги віддалік від струмоведучих частин можуть виконувати такі роботи: прибирання приміщень щитів керування, за панелями релейної, вимірювальної та іншої апаратури (може виконувати працівник з групою II); ремонт освітлювальної апаратури і заміна ламп, розташованих поза камерою та комірками (в разі зняття напруги на дільниці освітлювальної мережі, на якій проводяться роботи); ремонт апаратури телефонного зв'язку; відновлювання написів на кожухах устаткування і огородження тощо.

Література

1. Петров И.К., Солошенко М. М., Царьков В. А. Приборы и средства автоматизации для пищевой промышленности. – М.: Легкая и пищевая промышленность,1981 – 415 с.

2. Клюев А.С., Глазов Б.В. и др. Проектирование систем автоматизации технологических процессов. Справочное пособие. – М.:

Энергоатомиздат, 1990 – 464 с.

3. Клюев А.С., Лебедев А.Т. и др. Наладка средств автоматизации и автоматических систем регулирования. Справочное пособие.

Энергоатомиздат, 1989 – 367 с.

4. Гресько А.А., Долгая Л.А. Справочник слесаря по контрольно-измерительным приборам. – К.: Техника, 1988 –175 с.

5. Карпин Е.Б., Авен О.И. и др. Автоматизация технологических процесов пищевых производств. – М.: Агропромиздат, 1985 – 535 с.

6. Ладанюк А.П., Трегуб В.Г. і ін. Автоматизація технологічних процесів та виробництв харчової промисловості. – Київ: Аграрна освіта, 2001 – 223 с.

7. Назаров Н.И., Гинзбург А.С. Общая технология пищевых производств. – М.: Лёгкая и пищевая промышленность, 1981 – 360 с.

8. Скафтымов Н.А. Основы газоснабжения – Ленинград: Недра, 1975 – 344 с.

9. Соколов В.А., Яценко В.Ф. Основы автоматизации технологических процессов пищевых производств – М.: Легкая и пищевая промышленность,1983 – 399 с.

Висновки

Розробивши курсовий проект по розробці системи захисту парового котла ДКВР10, та провівши грунтове дослідження, можна зробити висновки про те, що впровадження новітньої системи захисту є технічно доцільним.

Система захисту парового котла ДКВР-10 дозволяє стабілізувати роботу агрегату; підвищити рівень техніки безпеки; збільшити період експлуатації; зменшити витрати на ремонт; зменшення витрат електроенергії.

В курсовому проекті розроблено схему автоматизації, принципову електричну схему та пояснювальну записку.