4. Розрахунок дотації загального вирівнювання та коштів, що передаються до Державного бюджету з бюджету ар Крим, обласного бюджету та бюджетів міст Києва і Севастополя.

Розподіл обсягу міжбюдж. трансфертів (дотації вирівнювання та коштів, що передаються до Держ. бюджету та місц. бюджетів з інших місц. бюджетів), затвердженого законом про Держ. бюджет Укр, між бюджетами міст Києва та Севастополя, міст республік-го АР Крим, міст обл.значення і районними бюджетами, визначається на основі формули.

Фор-ла розподілу обсягу міжбюдж. трансфертів, які були згадані на початку питання, затверджується КМУ і повинна враховувати такі параметри:

1) фін. нормативи бюдж. забезпеченості та коригуючі коефіцієнти до них;

2) кількість мешканців та кількість споживачів соц-них послуг;

3) індекс відносної податкоспроможності відповідного міста чи району;

4) прогнозний показник кошику доходів бюджетів місц. самовряд-ня для бюджетів міст Києва та Севастополя, міст республік-го АР Крим та міст обл. значення, і прогноз доходів, визначених частиною другою ст. 66 Кодексу, - для районних бюджетів (50% відсотків прибутк. податку з громадян, що справляється на території сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань; 15% плати за землю, що сплачується на території сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань; плати за ліцензії на провадження певних видів господ. діяльності та сертифікати, що видаються районними держ.адміністраціями; плати за держ. реєстрацію суб'єктів підпр-кої діял-сті, що справляється районними держ. адміністраціями; надходження адмін. штрафів, що накладаються районними держ. адміністраціями або утвореними ними в установленому порядку адміністрат.комісіями.;

5) коефіцієнт вирівнювання.

Обсяг дотацій вирівнювання з держ. бюджету, що надаються бюджету АР Крим, обласним бюджетам, бюджету міст Києва і Севаст., бюджетам міст республік-го (АР Крим) і обласного значення та бюджетам районів, або коштів, що передаються з цих бюджетів до держ.бюджету (Т_і), визнача-ся за загальним фондом бюджету адмін-територ. одиниці як різниця між розрахунковим обсягом видатків (V_і), прогнозним показником обсягу доходів що акумулюються на її території (D_і), із застосуванням коефіцієнта вирівнювання α_і; за єдиною фор-улою: Т_і = α_і,(V_і - D_і).

З метою стимулювання місц. органів влади до збільшення надходжень держава бере на себе зобов'язання не вилучати з місц. бюджетів надлишкові кошти у випадку, коли розрахункова видаткова потреба менша, ніж очікувані доходи

З цією метою запроваджується показник - коефіцієнт вирівнюв-ня, нижньою межею якого є 0,6. У разі, якщо законодавче буде прийняте рішення застосувати коефіцієнт у розмірі саме 0,6, це означатиме, що з кожної надлишкової гривні (перевищення обсягу доходів над обсягом видатків, що враховуються при визначенні обсягу міжбюдж. трансферту) бюджет залишить у своєму розпорядженні додаткових 40 коп.

Тобто в разі застосування коефіцієнта вирівнювання, сума зменшення загального обсягу трансферту з держ. бюджету у вигляді дотації вирівнюв-ня має дорівнювати загальному обсягу коштів, на який зменшується сума коштів, що передаються до держ.о бюджету з місц. бюджетів.

Зазначені кошти є додатковим фін. ресурсом місц. бюджетів, що розподіляється органами місц. самовряд-ня між галузями, видатки на які враховуються при визначенні міжбюдж. трансфертів.

Загалом, стабільність та об'єктивність фор-ли сприятиме розширенню та зміцненню доходної частини місц. бюджету і формуванню реальної видаткової частини місц. бюджетів. Фін. стабільність адмін-територ. одиниці місц. бюджету допоможе місц. органу влади досягти інвестиційної привабливості, що потрібно для здійснення запозичень. Місц. органи влади навряд чи зможуть здійснювати запозичення, якщо кредитоспром-сть позич-ка неможливо оцінити з достатньою точністю. Для визначення спроможності позич-ка обслуговувати та погашати позики важливе значення має знання майбутніх потоків доходів.

Із запровадженням формульного порядку розподілу обсягу міжбюдж. трансфертів відбудеться поліпшення процесу підготовки місце. бюджетів, підвищення прозорості бюджетних рішень, забезпечення автономності місц. видатків, справедливого розподілу бюдж. ресурсів і стимулів до економії місц. видатків та мобілізації доходів. Оскільки трансферти місце. бюджету визначаються із застосуванням єдиного формульного розрахунку, його обсяг не може більше бути предметом переговорів. За цих умов зникає необхідність у лобіюванні завищених обсягів трансфертів органами АР Крим та місц. самовряд-ня. Це дозволить посадовим особам, які відповідають за стан формування і виконання місц. бюджету, зосередитись на питаннях підвищення ефективності надання сусп-них послуг та більш якісному управлінню бюдж. ресурсами.

Ст.100. Кошти, що передаються до Держ. бюджету Укр. з бюджету АР Крим, обл. і районних бюджетів, міських (міст Києва і Севастополя, міст республік-го АР Крим та міст обласного значення) бюджетів

1. Якщо прогнозні показники доходів бюджету Автономної Республіки Крим, облас­них і районних бюджетів, міських (міст Києва і Севастополя, міст республіканського Авто­номної Республіки Крим та міст обласного значення) бюджетів, визначених відповідно до статей 64 та 66 цього Кодексу, перевищують розрахунковий обсяг видатків відповідного бюджету, обрахований із застосуванням фінансових нормативів бюджетної забезпеченості та коригуючих коефіцієнтів, для такого бюджету встановлюється обсяг коштів, що підляга­ють передачі до Державного бюджету України.

2. Коефіцієнт вирівнювання застосовується до обчисленого за формулою обсягу кош­тів, що підлягає передачі до Державного бюджету України, і визначається в межах від 0,60 до одиниці.

Шляхи вдосконалення міжбюджетних відносин в Україні.

Першим кроком на шляху до створення чіткої та зрозумілої системи надання бюджетних трансфертів є перехід до визначення обсягів видатків місцевих бюджетів за основними напрямами делегованих повноважень на основі узагальнених нормативів бюджетної забезпеченості в розрахунку на душу населення. Це стосується таких видатків, як охорона здоров'я, освіта (на одного учня), соціальний захист, компенсації органам самоврядування за виконання делегованих повноважень, культура, фізична культура і спорт.

Щоб здійснювати фінансове вирівнювання та максимально враховувати вплив об'єктивних чинників на рівень бюджетної забезпеченості необхідно провести групування територій країни з урахуванням економічного та соціального розвитку адміністративно- територіальних утворень, природнокліматичних умов і демографічних особливостей тощо. Наступним кроком до використання формульного підходу у фінансовому вирівнюванні стане розроблення групових нормативів бюджетної забезпеченості, які мають бути стабільними та тривалими.

Недолік діючого механізму бюджетного регулювання полягає в тому, що застосовуються не взаємозалежні, а різноманітні до того ж не регламентовані відповідними нормами, форми перерозподілу бюджетних коштів. Сфера дії кожного з інструментів бюджетного регулювання, їхнє об'єднання, конкретні розміри фінансових ресурсів, що перерозподіляються, щораз визначаються по-різному, індивідуально У результаті вплив цих методів призводить до адміністрування і суб’єктивізму при прийнятті конкретних рішень.

Отже, необхідно виробити єдині критерії організації всіх видів фінансової допомоги, максимально реалізувати потенціал їхнього цілеспрямованого впливу на економіку регіону. Фінансову допомогу регіонам потрібно надавати так, щоб спонукавувати органи місцевого самоврядування розширювати власну дохідну базу, розвивати інвестиційну активність, структурно перебудовувати економіку регіонів