19. Значення культури Київської Русі для становлення української культури.

Досягненням культури Київської Русі є запровадження на Русі християнства та поява писемної культури. Разом із християнством з Візантії були запозичені необхідні для функціонування християнського церковного життя література, культова архітектура, живопис, рукописна книга. Візантійські впливи поширювались на Русі в адаптованому для слов'янського ареалу вигляді — церковнослов'янською мовою, яка стала літературною та літургійною для тих слов'янських країн, що знаходилися під впливом візантійської церкви, і взаємодіяли з місцевими традиціями. Впродовж середньовіччя в цьому православному слов'янському ареалі сформувалися спільні «греко-слов'янські», або кирило-мефодіївські культурні традиції, що були визначальними для української середньовічної культури. Водночас вона була відкрита для взаємовпливів та запозичень іншої так званої «латинської» культурної традиції, властивої для країн Центральної та Західної Європи. Відбиралися найрепрезентативніші літературні пам'ятки, більшість яких своїм походженням — перекладом, переписуванням, укладенням зв'язана з власне українськими землями. Але частина з них є спільною для народів кирило-мефодїівської традиції, вони справили вплив на подальший розвиток української літератури.

20. Художня культура епохи Вiдродження, її гуманiстичний змiст та здобутки.

Відродження або Ренесанс – одна з найбільш знаменитих епох в історії людської цивілізації. У галузі мистецтва й літератури вона виплекала таких велетнів як Данте, Петрарка, Боккаччо, Рабле, Сервантес, Шекспір, Леонардо де Вінчі, Рафаель, Тиціан, Мікеланджело, Донателло, Мозаччо. Українські художники (період 1910-30 років). Супрематист Казимір Малевич, творець абсолютної форми “чорного квадрату”, народився і довгий час жив у Києві. Футурист Давид Бурлюк. Засновниця укр. школи художнього конструктивізму Олександра Екстер. Всеволод Максимович, Олександр Богомазов, Василь Єрмолов Використовували типові сцени з українського життя. Олександр Архипенко (згодом переїхав до Нью-Йорку) - один із засновників кубізму – створ. Скульптури на матеріалі стародавньої трипільської к-ри, мозаїк Софійського собору у Києві. Засновник укр. монументалізму Михайло Бойчук створив своєрідний стиль, в якому змальовував величні монументальні ансамблі, більшість з яких було знищено у 1930.

У Радянському Союзі, укр. художники-авангардисти часто переслідувалися, їх роботи заборонялися або знищувалися. Близько 2000 робіт було конфісковано у 30-і роки минулого століття, і тільки 300 з них збереглися до наших днів. Після розпаду СРСР відкриття недоступних архівів спец фонду. Велика колекція українського авангарду була реставрована і минулого року представлена глядачеві у Національному художньому музеї у Києві. Дослідження українських і західних вчених свідчать про глибоке взаємопроникнення українського і європейського художнього мистецтва, а український авангард сьогодні визнано справжнім європейським явищем.

21. Пiвнiчне Вiдродження, його діячі та здобутки художньої культури.

Північне Відродження — культурний рух у північноєвропейських країнах в останнє десятиріччя XV ст та першу чверть XVI ст. набуло найбільшого поширення в таких країнах як Німеччина, Нідерланди, Франція та Англія. Загальна особливість Північного Відродження  — гуманістична творчість розгортована у вченому, ідеологічному аспекті. Це філософські суперечки, теологічні проблеми, боротьба гуманістів із середньовічною схоластикою. Культура в цей період має яскраво виражений релігійний характер. Це Реформація, Мартін Лютер. Існувало 4 напрямки. Перший пов'язаний з діяльністю вчених-гуманістів. Вони критикували римську католицьку церкву. Це Генріх Бебель, Йоганн Рейхлін, Еразм Ротердамський. Другий напрямок пов'язаний з діяльністю письменників, з рухом реформації — Мартін Лютер, Ульріх фон Гуттен. Третій — бюргерська література: Себастьян Брант («Корабель дурнів») і Ганс Сакс, лірик, відомий поет. Четвертий пов'язаний з безіменною народною творчістю — німецькі народні книги «Про Тіля Ойленшпігеля», «Про рогового Зиґфріда», "Про доктора Фауста». Гуманісти виступають єдиним фронтом у так званій «Справі Рейхліна». Йоганн Рейхлін — один із найкращих учених епохи, класичний філолог, перекладач, творець першої давньоєврейської граматики, фахівець у гебраїстиці (давньоєврейській мові), хотів розібратися в перекладі Біблії. Багато відомих людей писали в підтримку Рейхліна — 1514 р., «Листи знаменитих людей». Еразм Роттердамський виношував ідею про створення єдиної Європи — республіки розуму. Дуже рано побачив у вождях реформації той же фанатизм, що й у католиків. Його праця — «Похвала глупості». Еразм увів до тексту величезну кількість німецьких прислів'їв і приказок. Література про дурнів пов'язана з культурою середньовічного карнавалу. Еразм Роттердамський доводить, що увесь світ стоїть на дурості. Століття Північного Відродження було недовге. Тридцятирічна війна вторглася

у цей процес і затримала розвиток німецької культури. Але в історії воно

залишилося як вражаюче цілісна епоха.