15. Культура Візантії.

РАННІЙ ЕТАП В ІСТОРІЇ КУЛЬТУРИ Візантії IV - VII вв.Первие століття існування Візантійської держави можна розглядати як найважливіший етап у формуванні світогляду візантійського суспільства, що спирався на традиції язичницького еллінізму і принципи християнства З'являється ряд філософів-неплатників (Діадохи, Гребель) Розквіт візантійського мистецтва раннього періоду пов'язаний із зміцненням могутності імперії при Юстиніані. У Константинополі в цей час споруджуються чудові палаци та храми. Стиль візантійської архітектури складався поступово, у ньому органічно поєднувалися елементи античного і східного зодчества. Головним архітектурним спорудженням був храм, так звана базиліка. Світову славу придбали мозаїки Візантії. Технологія музичного мистецтва відома ще з античності, але тільки у Візантії стали вперше застосовувати не природні, а пофарбовані мінеральними фарбами скляні сплави, так звані смальти з найтоншою золотою поверхнею. СЕРЕДНІЙ ЕТАП В ІСТОРІЇ КУЛЬТУРИ Візантії VII - IX ВВ.Важной складової другого етапу історії візантійської культури стало протистояння іконоборців і іконошанувальників (726-843 рр..). Перший напрямок підтримувала правляча світська еліта, а друге - ортодоксальне духовенство і багато верстви населення. Іконоборці, стверджуючи ідею про невимовно і непізнаваність божества, прагнучи зберегти піднесену духовність християнства, ратували за скасування поклоніння іконам та іншим зображенням Христа, Богородиці і святих, вбачаючи в цьому звеличилось плотського початку і пережитки Античності. А тому їх вимоги зводилися до нейтральних картинам, абстрактним символів, орнаментальним і декоративним мотивам, пейзажів із зображеннями тварин і птахів. У період іконоборства (726-843) була зроблена спроба офіційного заборони ікон. На захист ікон виступив філософ, поет, автор багатьох богословських творів Іоанн Дамаскін (700-760). На його думку, ікона принципово відрізняється від ідола. Вона є не копією або прикрасою, а ілюстрацією, що відбиває природу і сутність божества. Пізній етап В ІСТОРІЇ КУЛЬТУРИ Візантії X - XV ВВ.С Х ст. настає новий етап історії Візантійської культури - відбувається узагальнення та класифікація всього досягнутого в науці, богослов'ї, філософії, літературі. У візантійській культурі цей вік пов'язаний із створенням творів узагальнюючого характеру - складені енциклопедії з історії, сільському господарству, медицині. Трактати імператора Костянтина Багрянородного (913-959) "Про управління державою", "Про фемах", "Про церемонії візантійського двору" - обширна енциклопедія найцінніших відомостей про політичну і адміністративній структурі Візантійської государства.Окончательно складаються і основні принципи візантійської естетики.

16. Загальна характеристика середньовiчної культури

Головним надбанням середньовічної культури було те, що вона відкрила внутрішні сили людини, започаткувала гуманістичний світогляд. Саме на цій основі виросла блискуча культура Ренесансу. Люди виховувались і жили в дусі релігійно-аскетичного світогляду, кожен віруючий повинен був готуватися до перебування у вічному загробному світі, для чого церква рекомендувала покаяння, молитви, пости. Релігійний світогляд мав панівні позиції завдяки тому, що абсолютна більшість населення не знала грамоти, їй не були відомі природничі науки, а сама природа вважалася грізним явищем вищої сили. Бог уявлявся грандіозною космічною силою, що несе відповідальність за сталість небесних і соціальних сфер. У народній уяві Бог був тією силою, що посилала дощ або засуху, мороз чи тепло. Згідно з тодішніми уявленнями власна не конформістська поведінка порушувала порядок природи – загрожувала розкладу суспільної стабільності та ритмів природи, тобто спричиняла катастрофічні наслідки. Якщо хтось не приймав віри більшості, він оголошувався єретиком.

Найважливішою особливістю європейської середньовічної культури є особлива роль християнського віровчення і християнської церкви. Церква надавала величезний вплив на формування релігійного світогляду, поширюючи ідеї християнства. Під середньовічної європейської культурою слід розуміти культуру пори раннього (V-XIII ст.) Феодалізму в країнах Західної Європи.