Під час повені або паводка населенню необхідно:

- зберігати спокій, уникати паніки;

- швидко зібрати документи, коштовності, ліки, продукти та необхідні речі;

- надати допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку, які підлягають евакуації, в першу чергу;

- за можливості, негайно залишити зону затоплення;

- перед виходом з будинку вимкнути електрику та перекрити газ, загасити вогонь у грубах, зачинити вікна та двері, якщо є час - закрити вікна та двері першого поверху дошками (щитами);

- відчинити хлів - дати худобі можливість рятуватися;

- піднятися на верхні поверхи, якщо будинок одноповерховий - зайняти горішні приміщення;

- до прибуття допомоги залишатися на верхніх поверхах, дахах, деревах чи інших підвищеннях та сигналізувати рятівникам, щоб могли швидко вас знайти;

- перевірити, чи немає поблизу потерпілих, надати їм можливу допомогу;

- потрапивши у воду, зняти з себе важкий одяг і взуття, відшукати поблизу предмети, якими можна скористатися до одержання допомоги.

Треба пам'ятати деякі правила поведінки, коли людина повертається на територію після закінчення повені. У такому разі потрібно:

- переконатися, що ваше житло не зазнало внаслідок повені ніяких ушкоджень та не загрожує заваленням, відсутні провалини в будинку і навколо нього, не розбите скло і немає небезпечних уламків та сміття;

- не користуватися електромережею до повного осушення будинку;

- обов'язково кип'ятити питну воду, особливо з джерел водопостачання, що були підтоплені;

- просушити будинок, провести ретельне очищення та дезінфекцію забрудненого посуду і домашніх речей та прилеглої до будинку території;

- здійснювати осушення затоплених підвальних приміщень поетапно, з розрахунку 1/3 об'єму води на добу;

- електроприладами можна користуватися тільки після їх ретельного просушування;

- заборонено вживати продукти, що були підтоплені водою під час повені -позбудьтеся їх та консервації, що була затоплена водою і дістала ушкодження.

2. За останні 10 років особливо великі масштаби такого виду надзвичайних ситуацій набули у вугільній промисловості, які супроводжувалися численними людськими втратами і матері-альними збитками.

Пожежонебезпечний об'єкт (ПНО) — об’єкт, на якому виро-бляються, зберігаються чи транспортуються продукти, що набу-вають при певних умовах (аваріях, ініціюванні і т. п.) здатність до загоряння.

До пожежонебезпечних відносяться об'єкти нафтової, газової, хімічної, металургійної, лісової, деревообробної, текстильної, хлібопродуктової промисловості й ін.

Пожежа — неконтрольований процес горіння, що супроводжується знищенням матеріальних цінностей і створює небезпе-ку для життя людей. Вторинними наслідками пожеж можуть бути вибухи і витоки отруйних або забруднюючих речовин у навколишнє середовище; крім того, великих збитків приміщенням і предметам, яких не торкнувся вогонь, може завдати засто-совувана для гасіння пожежі вода.

За масштабами і інтенсивністю пожежі підрозділяються на окремі, суцільні, масові і вогняні шторми.

Окрема — пожежа, що виникла в окремому будинку чи споруді. Пересування людей і техніки по забудованій території між окреми-ми пожежами можливе без засобів захисту від теплового впливу

Суцільна пожежа — одночасне інтенсивне горіння переваж-ної кількості будинків і споруд на даній ділянці забудови. Пере-сування людей і техніки через ділянку суцільної пожежі немож-ливе без засобів захисту від теплового випромінювання.

Масова пожежа — сукупність окремих і суцільних пожеж, вогняний шторм — особлива форма суцільної пожежі, що поширюється, характерними ознаками якої є: наявність висхідного по-току продуктів згоряння і нагрітого повітря, приплив свіжого по-вітря з усіх боків зі швидкістю не менше 50 км/год, у напрямку до межі вогняного шторму.

Інтенсивність пожежі багато в чому залежить від вогнестійко-сті об’єктів та їх складових частин, а також від пожежної небез-пеки технологічних процесів виробництва в місці її виникнення.

Вогнестійкість будинку — здатність чинити опір впливу ви-соких температур при збереженні своїх експлуатаційних власти-востей. Вогнестійкість будинків залежить від меж вогнестійкості його основних конструктивних частин.

Межа вогнестійкості конструкції— це час у годинах, протя-гом якого конструкція виконує свої функції в умовах пожежі (тоб-то не згоряє, не тріскається, не деформується або поки температу-ра на протилежній загорянню стороні не стане понад 140°С), залежить від поперечного перерізу, товщини захисного шару, зай-мистості будівельних матеріалів (будівельні й інші матеріали бу-вають неспалимі, важкоспалимі і спалимі), від здатності зберігати механічні властивості при впливі високих температур.