Схеми комплексного використання й охорони водних ресурсів

При вирішенні проблем раціонального ви­користання й охорони водних ресурсів, особливо при їх обмеже­ності, важливе значення має складання схем комплексного викорис­тання й охорони водних ресурсів. Це основний плановий доку­мент, який дає змогу найбільш правильно розподілити водні ресур­си між водокористувачами, намітити необхідні водогосподарські за­ходи, врахувати водний фактор при розміщенні продуктивних сил і вирішити інші питання, що необхідно здійснити для задоволення перспективних потреб у воді населення і всіх галузей господарства, а також для охорони вод і запобігання їхньої шкідливої дії.

Схеми комплексного використання й охорони водних ресурсів розробляються на основі всебічної науково-технічної та еко­номічної оцінки водних ресурсів, стану їх використання, перспек­тивних планів розвитку економіки і водогосподарських балансів.

Залежно від призначення і ступеня деталізації розробок склада­ються генеральна, басейнові і територіальні схеми комплексного використання й охорони водних ресурсів.

Генеральна схема розробляється для визначення принципових напрямів розвитку водогосподарського комплексу країни; басеі-нові — для басейнів річок та інших водних об'єктів на основі гене­ральної схеми; територіальні — для економічних районів і адміні­стративних областей на основі генеральної та басейнових схем.

Генеральна схема розробляється на віддалену перспективу (20...30 років) з поділом на окремі періоди. Ця схема, зберігаючи принципові положення, має систематично уточнюватись і поглиб­люватись. Порядок розробки її встановлюється Кабінетом Міністрів України. Басейнові та територіальні схеми комплексного використання й охорони водних ресурсів складаються на менші періоди, в них накреслюються першочергові об'єкти для будівницт­ва. Спорудження водогосподарських об'єктів, не передбачених схе­мами, допускається пише у разі виникнення якихось незвичайних ситуацій у розвитку та розміщенні продуктивних сил і за умови обов'язкової ув'язки їх із басейновими схемами.

Накреслені в схемах заходи мають забезпечувати найефек­тивніше для галузей господарства використання вод (із урахуван­ням першочергового задоволення потреб у воді населення) шляхом регулювання стоку, проведення заходів для економного витрачання води і припинення скидання неочищених стічних вод. Необхідно також унеможливити виникнення диспропорцій між потребами у воді та реальною спроможністю їх задоволення, не допустити заб­руднення, засмічення і виснаження ресурсів природних вод.

Схеми комплексного використання водних ресурсів найбільших річок України (Дніпра, Дністра, Південного Бугу, Тиси та ін.) роз­роблялися здавна. Проте підготовчі роботи зі складання першої ге­неральної схеми комплексного використання й охорони водних ре­сурсів України було розпочато лише у 1960 р., а сама схема складе­на протягом 1963—1965 рр. Генеральна схема надала можливість вирішувати такі завдання:

• оцінка поверхневих і підземних водних ресурсів стосовно ок­ремих річкових басейнів, економічних районів і адміністра­тивних областей;

• виявлення й урахування впливу господарської діяльності на режим водних об'єктів;

• з'ясування основних вимог до води різних галузей народного господарства для різних періодів їхнього розвитку і з ураху­ванням змін у використанні вод (повторне і послідовне вико­ристання);

• узгодження запитів окремих водокористувачів між собою і виділення серед них тих, які найефективніше і ощадливіше використовуватимуть воду;

• розробка перспективних водогосподарських балансів, виді лення на їх основі районів, які мають надлишок водних ре­сурсів чи мають найбільший дефіцит у них;

• визначення головних об'єктів водогосподарського будівницт­ва як на найближчу, гак і на віддалену перспективу; прогно­зування якості водних ресурсів з урахуванням усіх намічених водогосподарських заходів;

• встановлення сум капітальних вкладень, необхідних для вико­нання плану водогосподарського будівництва на окремих ета­пах його здійснення;

• розробка на основі складених водогосподарських балансів пропозиції про оптимальне розміщення промислових об'єктів, транспортних вузлів і меліорованих сільськогоспо­дарських площ;

• визначення основних заходів з охорони водотоків і водойм від забруднення, очищення та знешкодження стічних промисло­вих і комунальних вод;

• оцінка можливих змін природних умов у районах, де пла­нується проведення значних водогосподарських заходів;

• обгрунтування необхідних найважливіших проектно-пошуко­вих та науково-дослідних робіт і визначення складу їх вико­навців.

Генеральна схема уточнювалась і доповнювалась, але завжди за­лишалась основою для проведення заходів, спрямованих на раціо­нальне використання й охорону водних ресурсів.

Нова генеральна схема комплексного використання й охорони водних ресурсів України складена Укрдіпроводгоспом (нині Укр-водпроект) у 1990 р. на період до 2010 р.

Басейнові та територіальні схеми, складені для багатьох річок України, в тому числі й малих, на строк 10...20 років із подальшим уточненням і доповненням, містять: кількісні характеристики по­верхневих і підземних водних ресурсів, їх режим та використання; дані про розміщення галузей господарства, їх вимоги до кількісних і якісних характеристик водних ресурсів; основні заходи з охорони вод, запобігання або ліквідації їх забруднення та виснаження. В цих схемах передбачено необхідні заходи для задоволення водою водо­користувачів у перспективі та розраховуються водогосподарські ба­ланси, на основі яких встановлюється дефіцит або надлишок вод­них ресурсів для конкретних річок чи регіонів.

Схеми комплексного використання й охорони водних ресурсів розробляються Держводгоспом України (як основним замовником) разом із іншими водогосподарськими та водоохоронними ор­ганізаціями й установами.

На основі схем комплексного використання й охорони водних ре­сурсів, водного кадастру і даних державного обліку вод розробляють­ся державні, міждержавні та регіональні програми використання й охорони вод і відтворення водних ресурсів, мета яких — задоволення потреб населення та галузей економіки у воді, збереження, раціональ­не використання й охорона вод, запобігання їх шкідливої дії.