Глухова Г.Г..Глухов Г.М., Кириллов О.М.

Реє№

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА З ЦИВІЛЬНОГО

ЗАХИСТУ

Херсон-2011

'озрахунково-графічна робота з цивільного захисту з курсу «Цивільний ахист» для студентів 5 курсів усіх спеціальностей денної та заочної форми СНТУ. Херсон,-2011.37с.

/кладачі: Глухов Г.М.,. к.т.н, доцент. Глухова Г.Г. ст..викладач

Рецензент: Михайлик В.Д. д.т.н., професор, зав.кафедрою

"Екології і БЖД" Херсонського національного технічного університету

Затверджено

на засіданні циклу ЦО

Протокол № 1 від 28 серпня 2011р

ВСТУП

Основними напрямками економічного та соціального розвитку України до 2015 року передбачаються підйом промислового

виробництва за рахунок переозброєння імдпригмс гв, їх модернізації та реконструкції внаслідок вкладення капіталу держави та інвесторів, приходу до управління підприємствами привітних осіб, створенню акціонерних товариств.

Розвиток технічного прогресу в промисловості пов'язанний з питаннями як поточного, так і капітального будівництва. Тому спеціалісту (магістру) в своїй діяльності треба узгоджувати розробку технологічного процесу або розміщення устаткування з врахуванням норм і правил, які розроблені на основі вимог цивільного захисту. Спеціаліст (магістр) повинен знати основні принципи, що пов'язують розроблений технічний процес з основними вимогами цивільного захисту, вміти визначати вартість будівництва та споруд з врахуванням максимального захисту робітників та службовців при виникненні надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу Крім того, будь-який випускник вузу як спеціаліст (магістр), майбугній керівник підприємства, відповідно до вимог програми підготовки студентів, визначеної спільним наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від

з

наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010 року, № 969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України» відповідає за будівництво і реконструкцію існуючих заводів, фабрик та цехів, повинен приймати розумні рішення в у мовах надзвичайної ситуацій мирного та воєнного часу, які будуть спрямовані на збереження людини та її здоров'я як найбільшої цінності держави

Тосту н задачу курсу "Цивільний захист" входить виконання РГР.

по визначенню захисту ОГД, (споруд, групи станків, окремих пристроїв та приборів) в залежності від впливу різних вражаючих факторів як в мирний, так і у воєнний час, а також за рахунок необхідних заходів для збереження життя та здоров'я робітників, службовців та членів її сімей.

Метою роботи є набуття навиків самостійного творчого мислення, розширення та поглиблення знань з курсу, а також підготовка до займання посад в невоєнізованих формуваннях на місці майбутньої роботи застосовано до своєї професії.

Ці методичні рекомендації написані з урахуванням того, що студент не завжди має можливість отримати необхідну нормативну, довідкову та технічну літературу І тому частина питань, які в практиці виконання РГР викликають у частини студентів труднощі, викладені в даних рекомендаціях більш повно дають можливість успішного опанування дисципліни.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Під час навчання в університеті студент повинен отримати тверді навички по оформленню розрахунково-конструкторської технологічної документації у відповідності з основною спеціальністю. Це робиться за рахунок виконання РГР, яке дозволяє студенту проявити свої здібності і показати підготовку до самостійної діяльності. Тому питанням ретельної розробки та оформлення РГР приділяється серйозна увага

СТРУКТУРА ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

Пояснювальна записка повинна включати у зазначеній нижче послідовності наступне: - Титульний лист;

Завдання на РГР;

Реферат;

Зміст;

Вступ,

Основна частина;

Висновки;

Список використаної літератури;

Додатки.

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

ГІЗ виконується на листах одно-сортного білого наперу формату А4 (210x297 мм) по ГОСТ 2.301-68, ГОСТ 9327-60. Розміри полів : лівого 25 мм, правого - 10 мм, верхнього - 20 мм, нижнього - 15 мм. Поля не відокремлюються лінією, сторінки не обводяться рамкою. Допускається використання бланків,

виготовлених типографським способом, з основним надписом по ГОСТ 2.104-68.

Текст ГІЗ повинен бути написаним від руки чітким почерком, чорнилами (пастою) чорного, синього або фіолетового кольору на одному або двох сторонах листа. Висота букв не менше 2,5 мм. Довжина між основою строк від 8 до 12 мм. Керівник проекту може дозволити виконати ПЗ машинописним способом. Графічні неточності, описки та помилки, помічені в процесі виконання документа, допускається виправляти підчисткою, замальовуванням білою фарбою або заклеюванням одностороннім папером та нанесення на тому ж місці виправлень тексту (графіка).

Пошкодження листі текстових документів, помарки та сліди не повністю управленого тексту (графіка) не допускається.

Сторінки ПЗ нумеруються арабськими цифрами. Титульний лист включають в загальну нумерацію сторінок. На титульному листі номер не ставлять, а на наступних сторінках номери проставляють на верхньому полі посередині.

Розділи повинні мати порядкову нумерацію і поставлятися арабськими цифрами з крапкою в кінці. Вступ та висновок не нумеруються.

Номер підрозділу складається з номеру розділу і підрозділу, розділених крапкою, наприклад "1.2" (другий підрозділ першого розділу). Аналогічно номер пункту має вигляд "1.2.3" іт.д.

Обкладинка ПЗ виконується з міцного паперу або картону.

ТИТУЛЬНИЙ ЛИСТ Титульний лист є першим листом ПЗ, розміщується на першій сторінці обкладинки і оформлюється за формою, що приведена в додатку 2.

В полі 1 зазначається скорочена назва

циклу;

В полі 2 записується найменування теми РГР прописними літерами висотою 10 мм;

В полі 3 вказуються вид роботи і найменування курсу, наприклад "РГР з розрахунком забезпечення своєчасного зупинення виробництва за винекнення НС природного характеру". Висота шрифту 7мм;

В полі 4 приводиться шифр групи;

В полі 5 записується прізвище та ініціали студента;

Поля 6,8 та 10 - місця для дати;

В поля 7 і 9 записується посада, прізвище та ініціали відповідно керівника та нормоконтролєра;

Всі надписи на титульному листі повинні виконуватися шрифтом по ГОСТ 2.304-68 одним кольором.

Допускається виконання титульного листа машинописним способом.

ЗАВДАННЯ

Завдання на РГР оформлюється по установленій формі

(додаток № 1).

РЕФЕРАТ

Реферат - це скорочене викладення змісту ПЗ з основними фактичними відомостями і висновками.

Загальні вимоги до реферату - по ГОСТ 7.9- 77. Реферат будується по наступній схемі:

а)~відомості про обсяг ПЗ, кількість ілюстрацій, таблиць, використаних джерел, с також про кількість та формат робочих креслень та схем;

б) текст реферату.

Текст реферату включає: предмет, характер та мету роботи, мегод проведення роботи, конкретні результати (наприклад, розрахунок часу підходу хвилі прориву греблі), висновки відносно особливостей, ефективності,

можливостей застосування отриманих

результатів. Оптимальний обсяг реферату - одна сторінка.

ЗМІСТ

Включає найменування всіх розділів, підрозділів та пунктів, а також додатків із зазначенням номеру сторінки, на яких розміщується початок матеріалу.

ВСТУП

Вступ повинен коротко охарактеризувати сучасний стан науково-технічної проблеми (питання), якому присвячена РГР, а також мету РГР, її актуальність та новизну, зв'язок даної роботи з науково-дослідницькими роботами циклу ЦЗ.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

В розділах, встановлених керівником, передається зміст РГР, який визначається особливостями теми.

Порядок викладенню розрахунків, які мають місце в деяких розділах, визначаються характером розрахункових величин. Розрахунки в загальному віипадку повинні в особі мати: задачу розрахункову (з посиланням на те, що треба визначити при розрахунках), схему розраховуємого виробу, об'єкту, дані для розрахунків, розрахунок та висновок.

ВИСНОВОК

Висновок ПЗ повинно включати: оцінку результатів роботи з точки зору відповідності отриманих результатів вимогам завдання, пропозиції щодо їх використання, включаючи застосування, оцінку техніко-економічної ефективності та соціальних цінностей.

СПИСОК ВИКОРИСТАННЯХ ДЖЕРЕЛ

Список повинен мати перелік джерел (книжок, статей, авторських свідош патентів, інформаційних листків та ін.), використовуваних під час виконання роботи. Джерела слід розміщати в порядку з'явлення посилань в тексті. Відомості гюр джере. необхідно давати у відповідності з вимогами ГОС'Г 7.1-84. У списку необхіді вказати прізвище та ініціали автора книги, назву видання (по титульній сторшц н'сце, видавництво, рік видання, кількість сторінок.

Наприклад:

1. Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник- К: Знання-Прес, 2007,- 487 с.

2. Викова О.В. Болієв О.В., Деревинський Д.М., Єлісєєв В.Н., Миронець С.М., Осипенко С.І., Півень Ю.О. та інш. Основи цивільного захисту: Навч. посібник К: 2008.-223 с. *

3. Русаловський A.B., Вендичанський В.Н. Цивільний захист: Навч. Посібн./За наук.ред. Запорожця О.І., -К.: АМУ, 2008, -250с.

ДОДАТКИ

Ілюстрований матеріал, таблиці або текст іопоміжного характеру допускається робити у шгляді додатків. Кожен додаток повинен ючинатися з нового рядка із вказуванням в правому верхньому куті "Додаток 1" і т.п. та мати заголовок, який повинен знаходитися не нижче від слова "Додаток".

Специфікації, переліки елементів, операційні картки технологічних процесів та інші конструкторські та технологічні документи оформлювати у вигляді додатків не допускається. Ці документи підшиваються до ПЗ після останньої сторінки (при цьом вони не включаються в загальну кількість сторінок ГІЗ і не відносяться у зміст). 1 Іере цими документами вміщується лист, на якому вказується найменування проекту (роботи) і під ним записується слово "Документація'¹.

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ТЕКСТУ

Під час посилань в тексті на джерело документальної інформації, слід приводі його порядковий номер по списку використаних джерел, заключивши його в квадратні дужки.

Заголовки розділів розмішують симетрично тексту і пишуть прописними (великими) літерами. Заголовки підрозділів пишуть з абзацу звичайними літерами (крім першої прописної).

Переноси слів в заголовках не допускаються. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовками та текстом (знизу та зверху) повинен бути 15-20 мм, підкреслюва заголовки та виділяти їх кольорами не допускається.

Кожен розділ слід починати з нового

аркуша (сторінки). РГР, підписаний керівником "До захисту" захищається студентом. При цьому студент повинен обгрунтувати прийняті в проекті рішення із врахуванням всіх змін у нормах, які будуть мати місце після видання ціх методичних рекомендацій.

СКЛАД ЗАВДАННЯ ТА ОБСЯГ РОБОТИ Для виконання РГР студент отримує індивідуальне завдання у відповідності варіанту по двох останіх цифрах залікової книжки. Воно включає в себе дані згідно з варіанту. Тема «Розробка заходів на ОГД в наслідок аварії на сусідньому об'єкті»

Методичні рекомендації по визначенню хімічної небезпеки від огд та зон можливого хімічного зараження навколо них

Ступінь хімічної небезпеки об'єкта встановлюється виходячи з сумарної кількості СДОР, які знаходяться на даному об'єкті:

Хлор	Від 0,9 дл 30т	3	- ступінь
	Від 50 дл 250т	2	- ступінь
	Від 350т і більше	1	- ступінь
Аміак	Від 10 до 500т	3	- ступінь
	Від 500 до 2500т	2	- ступінь
	Від 2500т і більше	1	- ступінь

Якщо на об'єкті існують інші СДОР, от для ступеня хімічної небезпеки об'єкта використовуються коефіцієнт еквівалентності 1

Найменування СДОР	Коефіцієнт. Еквівалентності 1 т хлору
Аміак	10
Анілін	500
Аміл бромистий	-
Ізоаміл	=
Ацетонціангидрнд	-
Ангідрид сірчаний	зо
Ангідрид оцтовий	6+
Ацетонитрил	-
Азота двуокиси	6
Акролеїн	-
Диметилдихлорсилан	-
Димелхлорсилан	56+
Диметилхлорметилхлорсилан	90+
Дєетилхлорсилан	80
Бром	1
Бромбензол	-
Водень втористий	4
Водень мингяковістий	5
(арсин)
Водень хлористий (концентрована соляна кислота)	40
Винилтрихлорсилан	70+
Диметиламін	5
Деметиланилін	500
Кислота азотна	6
Кислота синільна	2

Кислота бромистоводнева	30+
Олєум	ЗО
Кислота мурав'їна	70+
Кислота соляна	40
Кислота хлорсульфона	30
Кислота хлоридна	35+
Кротоновий альдегід	25+
Метанол	25+
Метил бромистий	70+
Метилацетат	70+
Метил меркаптан	10+
Метил винілдихлорси лан	70+
Метилдихлорсилан	56+
Метилхлорсилан	44+
Метилхлорметилзихлорсилпн	80+
Метилтрихлорсилан	56+
Метил хлористий	70
Метил ефиракрилової	0,45
кислоти
Нітрил акрилової кислоти	3,5
Окисли етилену	70
Окисли вуглецю	-
Перхлоретилен	11'
Сірководень	10
Сірковуглець	125
Триметиламін	10
Сірчаний ангидрид	30
Фосген	0,75
Хлор	1
Хлорокис фосфора	3
Етиламін	10
Ацетальдегід	6+

Примітка: позначення (+) по хлору виконано розрахунковим шляхом.

Для інших сильнодіючих отруйних речовин коефіцієнти розраховують за формулою:

к.

^чєкз

г

сдор

Де -Г_хл— глибина поширення хлору, км (від

1 т);

Г_Сдор ^_ глибина поширення данного СДОР, км (від 1т)

Глибина поширення СДОР визначається за формулою:

і

= 1 1

Г — с; л?

¹ сдор . і . _п

Де - Д -токсодоза, якає вражаючою, мг

хв/л

Еквівалентна хлору кількість СДОР, визначається за формулою:

<?1 , <?2 . . Оп

К К^- їч

ЄК5І ЄКБ2 екзп

Де С)_екв ~ еквівалентна хлору кількість СДОР на об'єкті, тон;

п" кількість інших СДОР, які

знаходяться на об'єкті;

Кекві, екв.2 еквп - коефіцієнти

еквівалентності відомих СДОР.

Під час планування заходів по захисту населення від СДОР визначаються максимально можливі зони хімічного зараження. Визначення зон хімічного зараження, а цими рекомендаціями, проводиться завчасно, виходячи з прогнозованого викиду СДОР в атмосферу. Тому прийнято:

Для мирного часу - викид СДОР відбувається з однієї максимальної технологічної або складської ємності;

Для воєнного часу - викид СДОР відбувається з усіх ємностей, які знаходяться на підприємстві.

Розміри зон наведені в таблиці 2. Глибина зон можливого хімічного зараження хлором в умовах міської будівлі прі температурі повітря 20°С

Таблиця 2

	Кількість хлору			в ємності (на об'єкті),			т
0,5	1	5	10	25	50	100	500	1000
версія
0,84	2,17	6,20	2,77	17,89	23,68	46,50	80	80
0,56	1,4	4,85	2,67	12,4	19,34	31,93	80	80

Примітка:

! В числівнику дані для вільного розливання, в знаменнику - для розливанняв піддон;

2. Для відкритої місцевості вказані в таблиці значення необхідно збільшувати в 3,5 рази, але загальна глибина поширення СДОР не може перевищувати

Приклад: На об'єкті народного господарства існують дві ємності по 50 тон з хлором, чотири ємності по 200 тон з нітрилом акрилової кислоти (НАК) і одна ємність 1000 тон з оцтовою кислотою. Визначити ступінь небезпеки об'єкта та зони можливого хімічного

зараження ДЛЯ мирного та воєнного часу. Розв'язування:

1. Знаходимо коеевіціснтц еквівалентності для відомих СДОР:

а) для НАК: по табл 1 К_екв-3,5

б) для оцтової кислоти: знаходимо глибину поширення:

Гоцткис = 5,42"'-^-= 5,42 ^і 0,041 = 0,22км \

знаходимо коефіцієнт еквівалентності:

8 • IV, 2,17 *W = — = = Ю

Г О ??

¹ ОЦТ.КИС ^ui^L£i

2. Визначаємо еквівалентну хлору кількість СДОР на об'єкті:

_n Q_m Q*™ Qo_V.**c юо 800 юоо

U = і г = 1 + = 4-Zt

^v 1 3,5 10 1 3.5 10

Виходячи з результату загальної кількості СДОР - 428,6 т, об'єкт відноситься до 1 ступеня хімічної небезпеки.

4. Знаходимо зони можливого хімічного зараження:

• Для мирного часу найбільшою ємністю, в перерахунку на хлор є ємність з оцтовою кислотою (1000/10=100 т ). По табл.2 глибина зони можливого хімічного зараження для 100 т дорівнює 46,5 км для заритої місцевості;

• Для воєнного часу глибину зони можливого хімічного зараження знаходять від всієї кількості СДОР, що знаходиться на об'єкті (428,6 т)методом лінійної інтерполяції за таблицею 2. Результат 74,2 км.

ОЦІНКА ХІМІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ ПРИ РУЙНУВАННІ (АВАРІЇ) ОБ'ЄКТІВ,ЯКІ МАЮТЬ

СДОР

При руйнуванні або аваріях на об'єктах, яю мають СДОР, утворюються зони хімічного зараження, посеред яких можуть виникнути центри хімічного ураження. їх можна назвати вторинними на відміну від центрів хімічного ураження, що утворюється в результаті застосування хімічної зброї.

Другорядним центром хімічного ураження називають територію, в межах якої в результаті впливу сильнодіючих речовин відбулися ураження людей та тварин.

Хімічні сполуки, які в деякій кількості, що

перебільшують допустимі концентрації (щільність зараження), можуть шкідливо

впливати на людей, свійських тварин, рослини та викликати в них ураження різного ступеня, називаються отруйними речовинами. СДОР може бути елементом виробництва (аміак, хлор, азотна та сірчана кислоти, фтористий водень) і можуть утворюватися як токсичні продукти під час пожеж на ОГД (окис вуглецю, окис азоту, хлористий водень, сірчаний газ). Коротка фізико- хімічна і токсична характеристика деяких речовин наведена в Додатку 8. Докладну характеристику наведемо для найбільш розповсюджених СДОР.

Аміак - безбарвний газ із запахом .нашатирю (поріг сприймання 0,037 мг/л). Суха суміш аміаку в повітрям (4:3) здатна вибухати. Добре розчиняється у воді. Резервуари з аміаком розмішуються в піддоні або загороджуються обваловкою.

Межа допустимої концентрації (МДК) в повітрі, мг/л: в населених пунктах середньодобова 0,0002, в робітничій зоні - 0,02. Подразнення відчутне вже при 0,1 мг/л. Вражаюча концентрація при 6-часовій експозийії - 0,21 мг/л, смертельна при 30-хяилинній експозиції - 7 мг/л.

Захист фільтруючі промислові протигази марки "К" і "М", при суміші аміаку із сірководнем - марки "КД". При дуже високих концентраціях - ізолюючі портигази та іхисний одяг.

У високих концентраціях аміак збуджую центральну нервову систему і викликає судороги. Частіше смерть наступає через декілька годин або діб після отруєння від набряклості гортані та легенів. Ііри попаданні на

шкіру викликає опіки різного ступеня.

Перша допомога: свіже повітря, вдихання теплих водяних парів 10% розчину ментолу в хлороформі, тепле молоко з боржомі або содою. При застуді - кисень, під час спазм голосової щілини - тепло на область шиї, теплі водяні інгаляції. При потраплянні в очі швидке промивання водою, або 0,5-1% розчином кваснів. При ураженні шкіри - обмивання чистою водою, накладання примочок з 5% розчину оцтової, лимонної або соляної кислоти.

Хлор - зеленкувато-жовтий газ з різким запахом. Поріг сприйняття - 0,003 мг/л. МДК в робітничій зоні - 0,001 мг/л. Звідси, якщо відчувається різкий запах - це значить, що вже працювати без засобів захисту небезпечно. Хлор в 2,5 рази тяжче -овітря, тому хмарина хлору буде переміщуватися за напрямком вітру близько до землі.

Температура кипіння - 34,6°С, звідси, навіть взимку хлор знаходиться в газоподібному стані. Легко перетворюється при тисненні 5-10³- 7- 10' кПа (5-7 атм) в гемну жовто-зелену рідину.

При випаруванні на повітрі рідкий хлор утворює з водяними парами білий туман. 1 кг рідкого хлору угворює 316 л газу.

Вражаюча концентрація при експозиції 1 годину, мг/л, 0,01, Смертельна - 0,1-0,2. В повітрі помічаються пристроєм УГ-2 або ВПХР (використовується індикаторна трубка з трьома зеленими кільцями).

Захист: фільтруючи промислові протигази Г'П-5, дитячі протигази та захисні дитячі камери. При дуже високих концентраціях (більше 8,5 мг/л) - ізолюючі протигази.

Хлор подразнює дихальні шляхи і викликає набрякання легенів. При високих концентраціях смерть наступає від 1-2 вдихів, при декілька менших концентраціях няється через 5-25 хв.

Перша допомога: надіти протигаз і вивести на свіже повітря. Повний спокій, як можна раніше інгаляції киснем. При подразненні дихальних шляхів - вдихання нашатирного спирту, бікарбонату натрію. Промивання очей, носа і рота 2% розчином соди. Тепле молоко з боржом) або содою, кава.

Дегазацію роблять лужними відходами виробництва, водяними розчинами і-і тіосульфату, погашеного вапна, нейтралізацію - водою.

Більш докладна характеристика більшості СДОР може бути отримана з аварійних: карток, які повинні бути на кожному підприємстві, де існують СДОР, або на транспортних засобах під час їх перевезення