- •Предмет, методи та джерела вивчення історії у.
- •Кіммерійці, скіфи, сармати на території у.
- •Античні міста-держави Північного Причорномор’я.
- •Західні, східні й південні слов’янські племена. Розселення стародавніх східних слов’ян.
- •Норманська та анти норманська теорії походження державності Київської Русі.
- •Політичний устрій та соціальна організація Київської Русі.
- •Соціально-економічні відносини в Київській Русі.
- •Головні напрямки зовнішньої політики Київської Русі. Прийняття християнства.
- •Соціально-економічні та політичні передумови феодальної роздробленості Київської Русі.
- •Загарбання Польщею та Литвою українських земель.
- •Соціально-політичне становище українських земель під владою Литви.
- •Польсько-литовські унії та їх наслідки для у.
- •Соціально-економічні відносини на у у складі Речі Посполитої.
- •Зародження українського козацтва та його суспільно-політична організація.
- •Передумови та причини визвольної війни 1648-1654 рр.
- •Характер та основні цілі війни 1648-1654рр.
- •Переяславська угода 1654 р. Та її історичні наслідки.
- •Політичне становище у. У іі пол. 17 ст. Руїна.
- •Північна війна на у. Політика гетьмана Мазепи.
- •Обмеження автономії Гетьманщини у складі Росії у і пол. 18 ст.
- •Соціально-економічний розвиток Лівобережної у. У складі Росії у іі пол. 18 ст.
- •Ліквідація автономії у. У складі Росії у іі пол. 18 ст.
- •Три поділи Польщі. Завершення розподілу українських земель між Росією та Австрією.
- •Соціально-економічний розвиток у. У складі Росії у і пол. 19 ст.
- •Суспільно-політичний рух на у у і стать. 19 ст.
- •Соціально-економічне та політичне становище західноукраїнських земель у і пол. 19 ст.
- •Революційні події на західноукраїнських землях у 1848-1849 рр. Та їх значення.
- •Реформа 1861 р. Та особливості її проведення в у.
- •Соціально-економічний розвиток у. У іі пол. 19 ст. Становлення капіталізму.
- •Політичне становище в у у іі пол. 19 ст. Активізація національного руху.
- •Соціально-економічний розвиток у. На поч. 20 ст.
- •Утворення українських політичних партій (кін. 19–поч. 20 ст.) та їх класифікація.
- •Причини, характер та особливості революції 1905-1907 рр.
- •Революційний рух на у у 1905-1907 рр.
- •Український національно-визвольний рух у 1905-1907 рр.
- •Політичне становище на у після поразки революції у 1905-1907 рр.
- •Аграрна політика Столипіна на у, її економічні та політичні наслідки.
- •Причини і характер і світової війни.
- •Західноукраїнські землі в роки і світової війни.
- •Причини, основні завдання та особливості Лютневої (1917 р.) революції в Росії.
- •Утворення та основні етапи діяльності Української Центральної Ради.
- •Боротьба за політичну владу наприкінці 1917 р. Причини громадянської війни в у.
- •Основні напрямки політики п. Скоропадського у 1918 р.
- •Діяльність Директорії у 1919-1920 рр.
- •Проголошення зунр та її злука з унр.
- •Встановлення Радянської влади в у у 1920 р. Підсумки та наслідки громадянської війни.
- •Відбудова народного господарства у. На засадах непу.
- •Національно-державне будівництво в у в 20-х рр.
- •Визволення у. Від фашистських окупантів. Наслідки іі світової війни для у.
- •Передумови національно-державного відродження у. В умовах перебудови 1985-1991 рр.
- •Формування політичної системи незалежної у.. Вибори 1994р.
- •Конституція у. 1996 р. Про основні напрямки державного будівництва.
Аграрна політика Столипіна на у, її економічні та політичні наслідки.
Причини реформи: 1) Прагнення царату відвернути селян від боротьби за поміщицькі землі і закріплення в них приватновласницьких настроїв. 2) Усвідомлення правлячими колами необхідності прискорення розвитку капіталізму в селі по американському шляху, того, що селянська община є гальмом на цьому шляху. 3) Прагнення ліквідувати аграрну перенаселеність у Європейській частині країни шляхом переселення найбільше революційної і взрывоопасной частини селян у Східні райони Росії. Заходи Столыпина: 1) Указом 9 листопада 1906 р. і законом 14 червня 1910 р. селянам вирішувалося виходити з общини і закріплювати землю в приватну власність. Тим самим руйнувалося общинне землеволодіння; 2) Створення на селі хутірського й отрубного господарства. 3) Проведення переселенської політики. Хід реформи: здійснення реформи було покладено на губернские-и волостные землевпорядні комісії. 1) На У с 1906 по 1915 р. з общини вийшли 468 тис. подвір'я, або 30,2% від загальної чисельності общинних земель. Причому на Правобережжя і Полтавську губернію общинне землеволодіння зникнуло зовсім. 2) У ході створення хутірських і отрубных господарств Столыпин хотел створити міцну мережу багатих хазяїв-куркулів, які б служили опорою самодержавства на селі. Проте, досягти поставленої цілі не вдалося. На У к початку 1916 р. було створено 440 тис. хутірських і отрубных господарств або 13% від загальної чисельності. 3) Для надання помочі селянам у створенні хутірського господарства був створений Селянський поземельний банк, що скуповував поміщицькі землі і продавав селянам. 4) У ході проведення переселенської політики У. дала найбільшу кількість переселенців у Сибір. З выехавших туди в 1906-1912 р. біля 1 млн. приїхали з У. Итоги реформи: 1) Столипінська аграрна реформа була після скасування кріпосного права в 1861 р. таким кроком на шляху перетворення феодальної монархії в буржуазну. 2) Вона прискорила розвиток капіталістичних відношень на селі. 3) Проте, у цілому аграрна політика Столыпина не досягла поставлена цілей, оскільки реформа не встигнула зруйнувати економічної основи феодальних відношень - помещичье землеволодіння.
Причини і характер і світової війни.
Війна велася між Потрійною спілкою (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія) і Антантою (Росія, Англія, Франція). У ході війни до Потрійної спілки приєдналася Туреччина і Болгарія, до Антанті - Італія, Румунія, США. Причини війни: 1) прагнення монополістичних об'єднань збільшити прибутку за рахунок військових замовлень, захоплення нових ринків збуту; 2) бажання всіх держав до захоплення нових земель, переділу колоній і усуненню конкурентів. Німеччина і США, зробивши економічний ривок на початку XX в., були позбавлені колоній; уряди воюючих держав ринулися відвернути увагу своїх народів від внутрішніх проблем, роз'єднати соціалістичні робітники партії II Інтернаціоналу, а також трудящих усіх країн. Характер війни був загарбницький і несправедливий з усіх боків (за винятком Сербії, що не ринувся до захоплень, але першої австро-угорської окупації, що піддала,). Приводом до війни стало убивство австро-угорського ерцгерцога, слов'янофіла Франца Фердинанда і його дружини сербським націоналістом Гаврилом Принципом. Хід військових дій на території У призвів до розрухи господарського життя, що проявилося у відтоку робочої сили, пов'язаної з війною, спаді промислового і з/х виробництва. Погіршилося положення народних мас, що пояснювалося скороченням посівних площ, ростом податків, розладом грошового обігу (лише 15% грошей було забезпечено золотом), найчастіше втратою годувальника, голодом. Все це призвело до росту робітника і селянського прямування, виступам солдатських мас.