5. До обставин, що виключають злочинність діяння належить : необхідна оборона, уявна оборона, крайня необхідність, фізичний або психічний примус, діяння, пов’язане з ризиком тощо.

Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає , шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Уявною обороною визнаються дії, пов’язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посягання не було і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання.

Не є злочином заподіяння шкоди право охоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.

6. Стадії вчинення злочину – це певні етапи його здійснення, які істотно різняться між собою ступенем реалізації злочинного наміру, характером діяння ( дії або бездіяльності) та моментом його закінчення. Дані стадії є різновидом цілеспрямованої діяльності, що охоплює етапи реалізації злочинного умислу, досягнення певної мети.

У КК України визнаються злочинними і караними три стадії вчинення злочину:

1. готування до злочину;

2. замах на злочин, що разом з готуванням до злочину становлять незакінчений злочин;

3. закінчений злочин.

Готування до злочину є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.

Замах на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння ( дії чи бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі. Замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

Закінченим злочином визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього кодексу. Незакінченим злочином є готування до злочину та замах на злочин.

7. відповідно до ст.. 26 КК, співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб’єктів злочину у вчиненні умисного злочину. При співучасті об’єднуються кілька осіб і вчиняють злочин спільно і навмисно. Співучасниками злочину, крім виконавця, є організатор, підбурювач та пособник.

Виконавцем є особа, яка у співучасті з іншими суб’єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин , передбачений цим кодексом.

Організатором є особа, яка організувала вчинення злочину або керувала його підготовкою чи вчиненням. Організатором є також особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, а також особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховання злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.

Підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину.

Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усунення перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.

Проста співучасть має місце там, де всі співучасники є виконавцями злочину і, таким чином, виконують однорідну роль. При складній співучасті співучасники виконують різнорідні ролі.

За суб’єктивними ознаками ( стійкість суб’єктивних зв’язків, стійкість умислу) розрізняють вчинення злочину різними злочинними групами:

• групою осіб;

• групою осіб за попередньою змовою;

• вчинення організованою групою;

• злочинною організацією.

Злочин визнається вчиненим групою осіб, якщо його спільно вчинили кілька ( два і більше) виконавців без попередньої змови.

Вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб має місце тоді, коли його спільно вчинили кілька осіб ( дві і більше особи), які заздалегідь домовилися про спільне його вчинення.

Вчинення злочину організованою групою можливо тоді, коли в його готуванні або вчиненні брали три і більше особи, які раніше зорганізувалися у стійке об’єднання саме для вчинення злочину. Ця група об’єднана одним планом, в якому присутні розподіл функцій, зрозумілість цього плану всіма учасниками групи.

Злочин вчинений злочинною організацією визнається тоді, якщо він вчинений стійким ієрархічним об’єднанням кількох осіб ( три і більше).