Написання твору "Сава Чалий"

Карпенко-Карий старанно готувався до написання твору, ґрунтовно вивчав історичні джерела.

Як відомо, Сава Чалий був сотником надвірних козаків князя Любомирського. В 1734 р., коли на правобережній Україні відбулися масові заворушення селян проти польської шляхти, Сава Чалий перейшов на бік посталих. Але невдовзі він зрадив повстанців, перекинувся на службу до графа Потоцького, за що одержав значні привілеї. В 1741 р. Гнат Голий, один з ватажків повстанців, стратив Саву Чалого в його маєтку в с. Степашки на Вінниччині.

Карпенко-Карий звернувся також до різних варіантів народних пісень про Чалого "Ой був в Січі старий козак" та переказів "Покарання зрадника", "Нерідний син кошового Чалого", "Єретик і душогуб"

Творча уява та громадська позиція письменника змалювала Саву таким, який ми бачимо його у п'єсі.

Постать головного героя

Ким постає Сава Чалий у перших діях п'єси?

У перших діях п'єси Сава постає як ватажок селянського повстання, якого

бояться пани і поважають селяни і запорожці.

"Запорожець. Не кожний з ним зрівняється. Він вченийсильно, учився в Києві у братстві. Його й на Січі поважають".

"Він хоче людей і віру боронить"

"Якби таких побільше, то легше б нам жилось".

"Я всю Україну об'їздив і серцем всім переконався, що жити тут немає сили. Пани знущаються над всім поспільством і віру християнську зневажають, завдячи скрізь унію свою. Стару Україну треба поминути і заснувати нову на вільних землях".

Другій дії ми бачимо, як пани розправляються з учасниками гайдамацького повстання. І кожний, хто потрапляє до їх рук, називає себе Савою і гине не схиливши голови.

"Для того сили я сюди збираю, на бій чесний хочу я покликать панів. Або поможем, або ставимо панів зменшити панщини і податно і рівний суд всім дати".

"Задавив кохання, щоб не пошкодило воно моїй меті повстанській"

До Гната: "Ти тільки мстити хочеш, а я прогнать всі кривди хочу з України".

Я хочу вмерти так як лицар: з шаблею в руці, в бою чеснім, помірявшись на силу з ворогами. іде на службу до ворогів і наслідком наступальної реакції здорових останків національного життя, гине в хвилі, коли його зрадницькі плани, здавалося були близькі до здійснення".

Література

• Іван Карпенко-Карий // Історія української літератури у 2 т. Т. 1. — К., 1987.

• Галабутська Г. Життєві і творчі обрії Карпенка-Карого //Дивослово. — 1995. — № 12.

• Карпенко-Карий Іван. Твори в 3 томах. — Київ: Державне вид-во художньої літератури, 1960—1961.

• Мороз Л. Іван Карпенко-Карий //Історія української літератури: XIX ст. Кн. 3. — К., 1997.

• Рильський М. Гордість української драматургії: Про творчість Карпенка-Карого // Рильський М. Статті про літературу. — К., 1980.

• Наукові записки КДПУ ім. В.Винниченка. Випуск XXVII. Серія: філологічні науки (літературознавство). — Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2000. — 380 с. С. 52-61

• Мороз Л. Іван Карпенко-Карий //Історія української літератури: XIX ст. Кн. 3. — К., 1997.

• Іван Карпнко-Карий Вибрані п'єси //Шкільна бібліотека  — К., «Дніпро», 1970.