Взмод— змінні поточні витрати на виробництво одиниці продукції.
Показниками собівартості продукції, що використовуються в господарській практиці, є:
1). Затрати на 1 грн. товарної продукції:
В1 грн.тп = Стп / Отп
де С тп — собівартість всієї товарної продукції підприємства, грн.;
О тп — обсяг товарної продукції підприємства, грн.
2). Собівартість окремих видів продукції (визначається на основі калькуляцій собівартості окремих видів продукції);
3). Зниження собівартості порівняльної товарної продукції (використовується на підприємствах зі сталим асортиментом продукції).
Основними шляхами зниження собівартості продукції є скорочення тих витрат, які мають найбільшу питому вагу у її структурі.
Факторами зниження собівартості є :
- підвищення технічного рівня виробництва,
- вдосконалення організації виробництва і праці,
- зміна структури та обсягу продукції,
- галузеві та інші фактори.
Планування зниження собівартості товарної продукції здійснюють шляхом планування зниження затрат на 1 грн. товарної продукції. Всі фактори, що впливають на зміну цих витрат, можуть бути об'єднані у перелічені вище групи.
Розрахунок зниження собівартості продукції за факторами виконують в такій послідовності:
1. Визначають затрати на 1 грн. ТП в базовому році:
В1 грн.тп б = Стп б/ Отп б
2. Визначають вихідну собівартість ТП в плановому році:
С вих.пл = В1 грн.тп б* О тп пл
де О тп пл — плановий обсяг товарної продукції підприємства, грн.
3. Визначають економію затрат за техніко-економічними факторами методом прямого розрахунку: • підвищення технічного рівня виробництва може спричинити економію витрат за рахунок зниження норм витрат матеріалів (Ем):
Е м = (Но х Ц – Н 1 х Ц ) х N1
де Н о ,Н 1 — норма витрат матеріалів до і після здійснення заходу, в натур, один.;
Ц — ціна одиниці матеріального ресурсу, грн.;
N1— обсяг випуску продукції після здійснення заходу, натур, один.
• ріст продуктивності праці, тобто зниження трудомісткості виготовлення продукції :
Е т= [(to * С го – t1 *Сг1)х (1 + % дод/100) х (1 + %соц.зах/100)] х N1
де to ,t1 — трудомісткість одиниці продукції до і після здійснення заходу, н-год.;
Сго, Сг1 — середньогодинна тарифна ставка робітників до і після здійснення заходу, грн./год.;
% дод — середній процент додаткової заробітної плати для певної категорії робітників;
% соц.зах. — встановлений процент відрахувань на соціальні заходи.
• удосконалення організації виробництва і праці спричиняє економію витрат за рахунок поглиблення спеціалізації і розширення кооперування виробництва :
Е ск = [С- (Цс + Тр)] х Nk
де С — собівартість виробів, виробництво яких планують розмістити на спеціалізованих підприємствах, грн./од.;
Ц с - гуртова ціна за виріб, виготовлений на спеціалізованому підприємстві, грн./од.;
Тр – транспортно-заготівельні витрати на одиницю виробу, грн./од.;
Nk – кількість виробів, що отримують по кооперації зі спеціалізованих підприємств з моменту проведення спеціалізації до кінця року, натур.од
• зміна структури і обсягу продукції спричиняє відносне зниження умовно-постійних витрат:
Е у-п = ( ΔОпл *Пу-п)/ 100
де ΔОпл -приріст обсягу випуску продукції в плановому році, %;
Пу-п - сума умовно-постійних витрат в базовому році, грн.
4. Визначають планову собівартість продукції :
С тп.пл = Свих.пл. ± Есум
де Есум -- сума економії витрат по всіх техніко-економічних факторах, грн.
5. Визначають рівень затрат на 1 грн. ТП в плановому році :
В1грн.тп.пл = Стп пл / Отп пл
6. Розраховують процент зниження затрат на 1 грн. ТП в плановому році в порівнянні з базовим (γ):
γ = ((В1грн.тп.б - В1грн.тп.пл)/ В1грн.тп.б)* 100%
Індексний метод дає можливість врахувати вплив усіх факторів укрупненим способом.
Зниження собівартості продукції за рахунок зміни норм витрат матеріалів і зміни цін на них :
∆См = (1 – І н * Іц ) * Пмз
де Ін — індекс зміни норм витрат матеріалів на один виріб;
Іц — індекс зміни цін на одиницю матеріального ресурсу;
Пмз — питома вага матеріальних затрат в собівартості продукції, %.
Зниження собівартості продукції за рахунок росту продуктивності праці:
∆Спп = (1 – І зп / І пп) х П зп
де Ізп — індекс росту середньої заробітної плати;
Іпп — індекс росту продуктивності праці;
Пзп — питома вага заробітної плати в собівартості продукції, %.
Зниження собівартості продукції за рахунок зниження умовно-постійних витрат :
∆Су-п =(1 – Іу-п / І q)* П у-п
де Іу-п — індекс росту умовно-постійних витрат;
І q— індекс росту обсягу виробництва продукції;
П у-п — питома вага умовно-постійних затрат в собівартості продукції, %.
Ціна на будь-який товар складається з окремих елементів. Основними з них є собівартість і прибуток, їх наявність в ціні є обов'язковою. Крім того, до складу ціни можуть входити:
акцизний збір,
податок на додану вартість,
націнки постачальницько-збутових організацій,
торгівельні надбавки або знижки.
В основі формування оптових ( гуртових) та роздрібних цін (та й будь-яких цін взагалі) лежить собівартість продукції, яка є нижньою межою ціни. При формуванні гуртової ціни підприємства до собівартості продукції, представленої у формі калькуляції, додаються величина прибутку, податок на додану вартість, акцизний збір (для високорентабельних і монопольних підакцизних товарів).
Податок на додану вартість (ПДВ) є частиною новоствореної вартості, яка сплачується у держбюджет на кожному етапі виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг.
Акцизний збір — це непрямий податок, що включається до ціни товарів.
Сума гуртової ціни підприємства і постачальницько-збутової націнки є гуртовою ( оптовою ) ціною промисловості. Постачальницько-збутова націнка включає витрати і прибуток постачальницько-збутових організацій.
Роздрібна ціна включає гуртову ціну промисловості і торгівельну надбавку (знижку). Торгівельна надбавка покриває витрати торгівельних організацій і забезпечує їм одержання прибутку. Крім того, роздрібні ціни можуть включати спеціальні надбавки за якісні характеристики товару, додаткові послуги тощо.
Використовуються такі методи ціноутворення:
1. Метод "витрати+прибуток". За цим методом ціна (Ц) ) обчислюється за формулою:
Ц=С + П
де С — собівартість продукції, грн.;
П — величина прибутку в ціні, грн.
Прибуток визначається у відсотках до собівартості, величина яких встановлюється, виходячи із міркувань прибутковості продукції та її конкурентоспроможності. В ринковій економіці сфера застосування цього методу обмежена.
2. Отримання цільової норми прибутку — метод ціноутворення, орієнтований на витрати і цільову норму прибутку. Фірми намагаються встановити ціну, включаючи в неї прибуток, що планується у відсотках на інвестований капітал. При цьому використовується концепція беззбитковості і при встановленні ціни за цією методикою враховується залежність загальних витрат і виручки від обсягу продажу:
Ц = Взм + ( Впост + П заг ) / N
де В зм — величина змінних затрат на одиницю продукції,грн.;
В пост — постійні витрати на дану продукцію за певний період (рік), грн.;
П заг — загальна сума прибутку, яка має бути одержана за той же період від продажу продукції, грн.;
N — обсяг продажу продукції в натуральних одиницях.
Обов’язкове домашнє завдання
Задача 1
На підприємстві виробляється продукція, на виготовлення якої витрачають 40 кг чавуна по ціні - А грн, за 1 т. Відходи складають 10%. Вони реалізуються по Б грн. за 1 т.. Виріб обробляють у двох цехах - ливарному і механічному. Основна зарплата: у ливарному цеху В грн. ,у механічному - Г грн. Додаткова зарплата Д % основної, відрахування на соцстрах 37 % від фонду оплати праці. Річна сума загальновиробничих витрат - Е млн. грн., загальногосподарських - Є тис.грн. Зарплата основних виробничих робочих за відрядними розцінками - Ж млн.грн. Позавиробничі витрати - 4% виробничої собівартості, прибуток - 5% повної собівартості. Визначити собівартість і оптову ціну одного виробу.
Вихідні дані приведені в таблиці 4.
Таблиця 4.
Варіант |
Значення показників |
|||||||
А |
Б |
В |
Г |
Д |
Е |
Є |
Ж |
|
1 |
750 |
50 |
3,2 |
2,8 |
6 |
2 |
700 |
1 |
2 |
500 |
57 |
3,1 |
2,0 |
7 |
3 |
516 |
1,1 |
3 |
510 |
58 |
3,3 |
2,1 |
7 |
4 |
517 |
1,2 |
4 |
520 |
60 |
3,4 |
2,2 |
8 |
5 |
518 |
1,3 |
5 |
530 |
70 |
3,5 |
2,4 |
9 |
2 |
515 |
1,4 |
6 |
525 |
65 |
3,6 |
2,3 |
10 |
3 |
516 |
1,5 |
7 |
535 |
71 |
3,7 |
2,5 |
11 |
4 |
517 |
1,6 |
8 |
515 |
52 |
3,8 |
2,6 |
12 |
5 |
518 |
1 |
9 |
505 |
66 |
3,9 |
2,7 |
13 |
1 |
515 |
1,1 |
10 |
515 |
49 |
4,0 |
2,8 |
14 |
2 |
516 |
1,2 |
11 |
507 |
57 |
4,1 |
2,9 |
15 |
3 |
517 |
1,3 |
12 |
525 |
53 |
4,2 |
3,0 |
5 |
4 |
518 |
1,4 |
13 |
537 |
58 |
4,3 |
2,0 |
5 |
5 |
515 |
1,5 |
14 |
501 |
56 |
4,4 |
2,1 |
6 |
1 |
516 |
1 |
15 |
504 |
62 |
4,5 |
2,2 |
7 |
2 |
517 |
1,1 |
16 |
509 |
67 |
4,6 |
2,3 |
8 |
2 |
518 |
1,2 |
17 |
545 |
71 |
4,7 |
2,4 |
9 |
3 |
515 |
1,3 |
18 |
537 |
75 |
4,8 |
2,5 |
10 |
4 |
516 |
1,4 |
19 |
524 |
53 |
4,9 |
2,6 |
11 |
5 |
517 |
1,5 |
20 |
515 |
56 |
5,0 |
2,7 |
12 |
4 |
518 |
1 |
Задача 2
Поточний обсяг реалізації продукції підприємства з урахуванням кон'юнктури ринку може дорівнювати А од. Продажна ціна одиниці продукції становить Б грн. Змінні витрати в розрахунку на одиницю продукції складають В грн., а постійні витрати на весь річний випуск продукції— Г грн.
Розрахувати:
1) точку беззбитковості виробництва, використавши аналітичний і графічний методи розрахунків;
2) додатковий розмір прибутку, який одержить підприємство за умови скорочення змінних витрат на Д % і постійних витрат на Е грн.
Вихідні дані приведені в таблиці 6.
Таблиця 6
Варіант |
Значення показників |
|||||
А |
Б |
В |
Г |
Д |
Е |
|
1 |
15000 |
30 |
12 |
80000 |
10 |
20000 |
2 |
15010 |
57 |
21 |
80100 |
7 |
20730 |
3 |
15100 |
58 |
23 |
80200 |
17 |
27240 |
4 |
15200 |
60 |
34 |
80300 |
8 |
20750 |
5 |
15300 |
70 |
35 |
80400 |
9 |
20720 |
6 |
15200 |
65 |
26 |
80500 |
10 |
20730 |
7 |
15300 |
71 |
27 |
80600 |
11 |
20740 |
8 |
15100 |
52 |
28 |
80700 |
12 |
20750 |
9 |
15000 |
66 |
29 |
80800 |
13 |
20710 |
10 |
15500 |
49 |
20 |
80900 |
14 |
20720 |
11 |
15700 |
57 |
21 |
81000 |
15 |
20730 |
12 |
15200 |
53 |
22 |
80010 |
5 |
20740 |
13 |
15700 |
58 |
23 |
80020 |
25 |
20775 |
14 |
15100 |
56 |
24 |
80030 |
6 |
20710 |
15 |
15400 |
62 |
25 |
80040 |
7 |
20720 |
16 |
15900 |
67 |
26 |
80050 |
8 |
20720 |
17 |
15400 |
71 |
27 |
80600 |
9 |
20730 |
18 |
15700 |
75 |
28 |
80070 |
10 |
20740 |
19 |
15400 |
53 |
29 |
80090 |
11 |
20750 |
20 |
15500 |
56 |
20 |
80080 |
12 |
20740 |
Задача 3
Пальто з натурального хутра має повну собівартість 1000 грн. Рівень рентабельності даного виробу 33%. Надбавка за високу якість і відповідність міжнародним стандартам — 15%. Ставка акцизного збору 30%. Торгівельна надбавка — 12 % до вільної відпускної ціни з ПДВ.
Розрахувати роздрібну ціну пальто.
Вихідні дані приведені в таблиці 15.
Таблиця 15
Варіант |
Значення показників |
||||
А |
Б |
В |
Г |
Д |
|
1 |
1000 |
33 |
15 |
30 |
12 |
2 |
1050 |
37 |
31 |
20 |
7 |
3 |
1510 |
28 |
33 |
21 |
7 |
4 |
1520 |
30 |
34 |
29 |
8 |
5 |
1530 |
20 |
35 |
24 |
9 |
6 |
1520 |
35 |
36 |
23 |
10 |
7 |
1530 |
31 |
37 |
25 |
11 |
8 |
1510 |
22 |
38 |
26 |
12 |
9 |
1500 |
26 |
39 |
27 |
13 |
10 |
1510 |
29 |
40 |
28 |
14 |
11 |
1570 |
27 |
41 |
29 |
15 |
12 |
1550 |
33 |
42 |
30 |
5 |
13 |
1510 |
28 |
43 |
20 |
5 |
14 |
1510 |
26 |
44 |
21 |
6 |
15 |
1540 |
32 |
45 |
22 |
7 |
16 |
1590 |
27 |
46 |
23 |
8 |
17 |
1550 |
31 |
47 |
24 |
9 |
18 |
1570 |
25 |
48 |
25 |
10 |
19 |
1540 |
33 |
49 |
26 |
11 |
20 |
1550 |
36 |
50 |
27 |
12 |