Типи мінеральних вод України

В основу виділення типів мінеральних вод на території України покладено сучасні критерії оцінки природних вод із погляду їх фізіологічної дії. Такими критеріями є: загальна мінералізація вод, іонний склад вод; вміст терапевтично-активних мікрокомпонентів; вміст органічної речовини; газовий склад і газонасиченість вод; активна реакція вод, що характеризується величиною рН; температура вод; радіоактивність вод. Відповідно до класифікації В.В.Іванова і Г.А. Невраєва [1], яка ґрунтується на цих критеріях, в Україні підземні мінеральні води об'єднуються в 2 основні групи: води специфічного складу, лікувальна дія яких визначається наявністю в них біологічно активних компонентів у підвищених кількостях; води без специфічних компонентів і властивостей, лікувальний вплив яких визначається їх іонним складом та загальною мінералізацією.

В Україні розповсюджені мінеральні води всіх бальнеологічних груп, але родовища мінеральних вод розподілені по території нерівномірно, що, природно, визначається, з одного боку, різною геологічною будовою території; з другого - різною її заселеністю та масштабами господарського освоєння.

З 205 родовищ лікувальних мінеральних вод в Україні налічується 76 родовищ вод без специфічних компонентів та властивостей, 30 - вуглекислих, 26 - радонових, 25 - бромних, йодо-бромних, йодних, 20 – сульфідних, 14 - з підвищеним вмістом органічних речовин, 7 - кремнистих термальних, 5 - залізовмісних, поліметальних і 5 - термальних вод |2].

Зараз в Україні розвідано 99 родовищ мінеральних вод з сумарною величиною затверджених запасів 64 804 м³/добу, на яких експлуатується 95 розвіданих ділянок (всього 154). Більше половини усіх розвіданих площ представлені мінеральними во­дами без специфічних компонентів та властивостей. Мінеральні радонові води розвідані на 24-х ділянках. Запаси родовищ бром­них вод затверджені на 19 і сульфідних вод на 12 ділянках. На 11 ділянках родовищ із мінеральними водами з підвищеним вмістом органічних речовин динамічні запаси складають від 5 до 288 м /добу. Па родовищах вуглекислих миш'яковистих вод детально розвідано 2 ділянки, вуглекислих борних - 2, вуглекислих залізистих - 2, вуглекислих йодо-бромних - 1, вуглекислих кремнистих -2, вуглекислих - 10, залізистих - 2, кремнистих - 2 і борних - 2 ділянки.

Сумарна кількість відбору мінеральних вод на 95 ділянках, що експлуатуються, становить всього 4 470 м³/добу. Це складає лише близько 7% від величини затверджених запасів. В Україні також виявлені 84 родовища мінеральних вод із попере­дньо оціненими запасами 71515 м³/добу, з них води з специфіч­ними компонентами і властивостями - 28 900 м³/добу.

1. Води без специфічних компонентів і властивостей

До таких мінеральних вод належать солонуваті (загальна мінералізація 25 г/дм³), солоні (5-35 г/дм³) води і солянки (> 35 г/дм³) азотні, азотно-метанові і метанові за газовим складом, які поширені в Україні дуже широко. Серед таких вод і солянок наявні води різноманітною макрокомпонентного складу: сульфатні, сульфатно-гідрокарбонатні, сульфатно-хлоридні, гідрокарбонатно-сульфатно-хлоридні, хлоридні, гідрокарбонатно-хлоридні за аніонним; кальцієві, натрієво-кальцієві, магнієво-натрієві та кальцієво-натрієві за катіонним складом.

Мінеральні воли і солянки без специфічних компонентів приурочені до дуже різних літологічних утворень майже усіх стратиграфічних підрозділів: віл докембрійських порід Українського кристалічного шита до пліоценових осадів Причорномо­р'я і Криму; на глибинах від перших десятків метрів до чотирьох кілометрів і більше. Водоносні горизонти найчастіше напірні; водність порід дуже різна: дебіти свердловин і джерел коливаються від десятих до сотень кубометрів на добу.

Регіональне поширення мають метанові і азотно-метанові воли і солянки з мінералізацією понад 15 г/дм³, хлоридного натрієвого і кальцієво-натрієвого складу. Вони залягають у зонах складного і дуже утрудненого водообміну усіх водонапірних басейнів на глибинах від 300 до 4000 і більше метрів, причому загальна мінералізація вод з глибиною, як правило, зростає до 300 і більше г/дм . У водах і солянках часто наявні у підвищених кількостях такі мікрокомпоненти, як бром, йод, бор. Мінеральні воли і солянки без специфічних компонентів і властивостей іншого макрокомпонентного і газовою складу хоча і не мають регіонального розповсюдження на Україні, проте розвинуті досить широко (винятком є азотні хлоридні натрієві водна мінералізацією 15-35 г/дм³, поширені лише в Гірському Криму).

Мінеральні воли без специфічних компонентів і властивостей використовуються на Україні найвідомішими курортними закладами:

• Курорт Трускавець Львівської області. Джерела "Броніслава", "Марія", "Софія" (азотна сульфатно-хлоридна натрієва вода з мінералізацією 14 г/дм³; "Барбара" (солянки такого ж складу).

• Курорт Моршии Львівської області. Джерела "Магдалина" (хлоридні натрієві солянки з мінералізацією 310 г/дм³ і підвищеним вмістом брому і йоду) і "Боніфацій" (сульфатно-хлоридні магнієво-натрієві солянки, 406 г/дм³, з підвищени­ми концентраціями брому, йоду і заліза).

• Курорт Миргород, розташований в долині р. Хорол Полтав­ські обметі. Тут хлоридна натрієва вода з мінералізацією 2,9 г/дм³ і підвищеним вмістом фтору і заліза надходить з глибини близько 640 метрів з дебітом 11 дм³ /с (при зниженні на 8 м).

• Курорт Саки. Гідрокарбонатно-хлоридна натрієва вода з мінералізацією 2,1 г/дм³, збагачена бромом і бором, відкрита свердловиною у пісковиках нижньої крейди на глибині 803 метрів. Водоносний горизонт високонапірний: п'єзометричний рівень встановлюється на 120 м вище поверхні землі, дебіт свердловини 30 дм³/с (2600 м³/добу).

• Курорт Євпаторія. Хлоридна натрієва вода з мінералізацією 9,8 г/дм³, збагачена бромом, бором і кремнієвою кислотою, видобувається з вапняків палеозою, які залягають на глиби­нах 893-1238 м, з дебітом 6,6 л/сек. (570 м /добу) при само­виливі.

• Води, які використовуються курортами Саки і Євпаторія, є термальними (температура 39°С), що само по собі є лікувальним фактором.

Мінеральні води без специфічних компонентів використовуються в Україні ще цілою низкою інших курортно-санаторних закладів.