Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
л 5.1.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
16.07.2019
Размер:
36.77 Кб
Скачать

2.Поняття, структура митного тарифу. Види мита

Єдиний митний тариф України визначається згідно із Законом «Про Єдиний митний тариф» та міжнародними договорами України.

З зазначеного Закону єдиний митний тариф України — це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території.

Єдиний митний тариф України базується на міжнародно визнаних нормах і розвивається у напрямі максимальної відповідності загальноприйнятим у міжнародній практиці принципам і правилам митної справи.

Ставки єдиного митного тарифу України є єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розташування.

Відповідно до чинного законодавства мито визначається як податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України. В світовій практиці залежно від напряму переміщення товарів мито поділяють на:

  • імпортне (ввізне),

  • експортне (вивізне)

  • транзитне.

Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України, воно є диференційованим:

  • до товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України застосовуються преференційні ставки ввізного мита, передбачені єдиним митним тарифом України;

  • до товарів та предметів, які походять з економічних союзів або країн, що користуються в Україні режимом найбільшого сприяння. Тобто іноземні суб'єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо мита, за винятком випадків, коли зазначені мито та пільги щодо них встановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, передбачені єдиним митним тарифом України;

  • до решти товарів та інших предметів застосовуються повні (загальні) ставки ввізного мита, передбачені єдиним митним тарифом України.

Основну частину практично у всіх країнах складає імпортне (ввізне) мито. Ввізне (імпортне) мито виконує такі завдання:

  • поповнює прибуткову частину бюджету України;

  • захищає вітчизняного виробника від негативного впливу іноземної конкуренції, а також забезпечує умови для ефективної інтеграції України в світову економіку;

  • оптимізує співвідношення експорту та імпорту з позиції вимог платіжного та торгового балансу країни.

Експортне (вивізне) мито нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України. Експортне мито нараховується за ставками, передбаченими єдиним митним тарифом України. При застосуванні вивізного мита в основному виконуються такі завдання:

  • поповнення прибуткової частини бюджету;

  • обмеження вивезення з країни товарів, необхідних для національної економіки, захисту економічної безпеки країни;

  • стимулювання експорту високотехнологічних товарів, обмеження вивезення сировини та продуктів первинної обробки.

Транзитне мито стягується з товарів, що провозяться через територію держави в інші країни (транзитом). Необхідно зауважити, що на даний момент транзитне мито практично не стягується у світі. Транзитне мито може встановлюватись для:

  • поповнення державного бюджету;

  • регулювання (обмеження) потоків певних груп товарів через територію країни.

Для захисту економічних інтересів України, вітчизняноговиробника та у випадках, передбачених законами України, у разі ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території товарів незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися особливі види мита (ст.11 зазначеного Закону): спеціальне; антидемпінгове мито та компенсаційне.

Під демпінгом розуміють експорт товарів та їх реалізацію в країні-імпортері за набагато нижчими цінами, ніж на внутрішньому ринку країни-виробника.

Різниця між цими цінами характеризує величину демпінгу, яка і є основою формування антидемпінгового мита.

Антидемпінгове мито застосовується:

  • у разі вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення заподіює шкоду;

  • у разі ввезення на митну територію України товарів, що є об'єктом демпінгу, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику.

Ставка антидемпінгового мита не може перевищувати різниці між конкретною оптовою ціною об'єкта демпінгу на момент експорту та заявленою ціною при його імпорті на митну територію України.

У випадках субсидованого імпорту для захисту вітчизняного виробника може застосовуватись компенсаційне мито. Ставка компенсаційного мита визначається розміром субсидії.

Компенсаційне мито застосовується:

  • у разі вивезення за межі митної території України товарів, для виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту або споживання яких безпосередньо або опосередковано надавалася субсидія, якщо таке вивезення заподіює шкоду;

  • у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом субсидованого імпорту, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику.

Вищевказані види мита можуть застосовуватись протягом року.

До деяких груп товарів, обсяг виробництва яких різко змінюється протягом року, може застосовуватись сезонне мито.Сезонне ввізне та вивізне мито на окремі товари та інші предмети може встановлюватись на строк не більше 4 місяців з моменту їх встановлення.

Відповідно до чинного законодавства під час переміщення через митний кордон України товарів та транспортних засобів справляються такі податки:

  • податок на додану вартість;

  • акцизний збір;

  • мито;

  • митні збори.