Державні доходи та видатки, їх характеристика, напрямки збалансування
Поняття “державні фінанси” тісно зв’язано із категоріями державні доходи, державні видатки та державні витрати. Оскільки зазначені категорії функціонують за допомогою фінансових відносин, що мають складні ієрархічні зв’язки, то вони вимагають багатовимірної (багатоаспектної) класифікації, тобто за різними ознаками та внутрішнього поділу в межах однієї ознаки.
Державні доходи – це сума коштів, що мобілізуються державою у відповідних фондах для забезпечення своєї діяльності. Утворюються за допомогою розподілу й перерозподілу ВВП, а також за рахунок використання національного багатства. Вони мають відповідну класифікацію.
За рівнем розміщення державні доходи поділяються на:
централізовані – доходи державного бюджету, загальнодержавних позабюджетних фондів, резервних фондів;
децентралізовані – доходи підприємств державної (муніципальної) форми власності.
За методами мобілізації державні доходи бувають:
податкові;
неподаткові;
позикові;
надходження від державного майна й угідь;
пряме вилучення частини доходів.
За формами утворення доходи визначаються як:
обов’язкові платежі;
добровільні платежі.
За рівнем органів державної влади, що мобілізують державні доходи розрізняють:
доходи центральних органів влади;
доходи місцевих органів влади;
доходи органів місцевого самоврядування.
Існує ще декілька ознак класифікації державних доходів. Наприклад, В.Д. Базилевич та Л.О. Баластрик розрізняють державні доходи за умовами формування:
безповоротні – це власні доходи держави, які не підлягають поверненню;
поворотні – це державні позики, які необхідно повернути у визначений термін та сплатити відсотки за користування ними.
Існує декілька методів мобілізації державних доходів, а саме:
методи, що забезпечують реальний дохід – податки, пряме вилучення, надходження від державного майна і угідь;
методи що забезпечують номінальний дохід – емісія грошей та цінних паперів.
Бюджетний кодекс визначає державні позики як вид державних доходів. Проте, за економічним змістом державні позики відображають надходження до бюджету та формують державний борг. Залучаються через систему державного кредиту та акумулюються в державному бюджеті відповідного рівня.
Основне призначення державних доходів, як підкреслює В.М. Опарін, – створення надійної фінансової бази для забезпечення фінансової діяльності держави.
Державні видатки та витрати – представляють собою суму коштів, що витрачаються державою в процесі здійснення нею своєї фінансово-господарської діяльності. Необхідно розрізняти державні видатки та державні витрати. Державні видатки – це витрачання коштів за напрямками діяльності держави, для реалізації відповідних програм та заходів, здійснюються за допомогою державного фінансування. Державні витрати – це кошти, що спрямовані на погашення державного боргу і відсоткам за ним.
Аналогічно державним доходам державні видатки й витрати класифікуються ієрархічно та за певними ознаками.
За рівнем розміщення державні видатки та витрати поділяються на:
централізовані;
децентралізовані.
За роллю у суспільному відтворенні розрізняють:
поточні видатки, які є першочерговими;
видатки розвитку або капітальні видатки.
За формами фінансування державні видатки розрізняють:
державні кредити;
бюджетні трансферти;
кошторисне фінансування;
державне інвестування тощо.
За функціональним призначенням державні видатки поділяються на:
видатки І-ї групи – це державні видатки на послуги загального характеру: державне управління, судову владу, міжнародну діяльність, фундаментальні наукові дослідження, національну оборону, забезпечення безпеки держави тощо;
видатки ІІ-ї групи – це видатки на суспільні потреби та соціальне забезпечення: освіту, охорону здоров’я, соціальний захист, культуру і мистецтво, засоби масової інформації тощо;
видатки ІІІ-ї групи – це видатки, що спрямовані на державні послуги, пов’язані з економічною діяльністю держави, на регулювання та підвищення ефективності господарської діяльності: створення нових робочих місць, організація роботи транспорту, охороною навколишнього середовища.
Державні витрати в залежності від виду державного боргу поділяються на:
витрати, що обслуговують зовнішній державний борг;
витрати, що обслуговують внутрішній державний борг;
витрати, що обслуговують поточний державний борг;
витрати, що обслуговують капітальний державний борг.
Вказана класифікація державних видатків та витрат не є вичерпною, тому що існує багато підходів до визначення критеріїв класифікації.
Система державних видатків та витрат призначена для забезпечення раціонального розміщення та ефективного використання державних коштів.
Зазначена класифікація державних доходів та державних видатків і витрат необхідна для здійснення управління державними фінансами.
Важливою вимогою функціонування державних фінансів є збалансування вихідних і вхідних потоків. Збалансування здійснюється за допомогою фінансового механізму та обраної країною фінансової політики у наступних напрямках:
збільшення обсягів державних доходів;
зменшення державних видатків та витрат;
економія державних коштів;
цільове використання держаних фінансових ресурсів.