Склад та структура державних фінансів
Склад державних фінансів розглядається за ланками та рівнями органів державної влади й управління. Поділ за ланками відповідає ознакам побудови фінансової системи України. А саме:
наявністю відособленого фонду фінансових ресурсів, тобто місця їх акумуляції;
наявністю специфічних норм і методів організації фінансових відносин.
Отже, виходячи із зазначених ознак ланками державних фінансів є:
бюджет держави;
позабюджетні фонди та фонди цільового призначення;
державний кредит;
резервні й страхові фонди держави;
фінанси державних підприємств.
Поділ державних фінансів за рівнями відповідає повноваженням органів державної влади та управління. Враховуючи до цього державний устрій України, рівнями державних фінансів можна визнати:
загальнодержавні фінанси;
місцеві фінанси.
Загальнодержавні фінанси призначені забезпечити виконання загальних функцій держави – національних потреб суспільства, відображають загальні інтереси держави. Вони забезпечують фінансовими ресурсами вищі органи державної влади та управління, виступають фінансовим інструментом впливу на соціально-економічний розвиток країни. Саме на цьому рівні здійснюється територіальний розподіл валового внутрішнього продукту з метою збалансування розвитку окремих регіонів на основі принципів справедливості та субсидіарності. Також за допомогою загальнодержавних фінансів забезпечується структурна перебудова економіки для здійснення оптимального галузевого розвитку економіки країни.
Основа загальнодержавних фінансів – бюджет держави, який є одним із фінансових інструментів держави і складається із загального та спеціального фондів та має відповідну форму. Традиційною формою державного бюджету є план, тобто, форма „доходів-витрат”. Однією із нетрадиційних форм запису бюджету є матриця фінансових потоків або матриця соціальних рахунків. Зазначена матриця характеризує національний бюджет і фінансові потоки в економіці.
До державних позабюджетних та цільових фондів, які відображають відповідні економічні відносини, належать:
Пенсійний фонд;
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;
Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
Фонд загальнообов’язкового соціального страхування на випадок безробіття;
Фонд здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;
Державний фонд охорони навколишнього середовища;
Державний дорожній фонд;
Державний фонд охорони навколишнього середовища;
Валютний фонд тощо.
Державний кредит – специфічна ланка фінансової системи, яка мобілізує кошти, що проходять через державний бюджет і в якій держава виступає як гарант, позичальник і кредитор.
Резервні та страхові фонди держави – грошові ресурси, що резервуються державою для використання у разі настання не передбачуваних подій та для здійснення спеціальних витрат.
До складу загальнодержавних резервних фондів входять:
Резерви Кабінету Міністрів України;
Фонди непередбачуваних витрат місцевих органі влади;
Профіцити бюджетів усіх рівнів;
Державний фонд дорогоцінних металів і каміння;
державний матеріальний резерв.
До складу страхових фондів входять:
Державне особисте страхування;
Державне майнове страхування.
Як правило, кожний з цих фондів має власну структурну будову та регіональний поділ.
Місцеві фінанси –система економічних відносин, пов’язаних із формуванням і використанням доходів територіальних громад і місцевих органів влади з метою виконання делегованих та закріплених за ними вищими органами влади функцій і завдань Місцеві фінанси призначені для забезпечення фінансовими ресурсами місцеві органи влади та органи місцевого самоврядування. В свою чергу, також мають відповідні рівні у відповідності до рівнів місцевих бюджетів. Місцеві фінанси за аналогією ланок державних фінансів складаються з:
місцевих бюджетів;
фінанси комунальних господарств;
місцеві позики.
З прийняттям Бюджетного кодексу України у складі місцевих фінансів відсутні позабюджетні фонди. Місцеві фінанси функціонують на принципах незалежності, автономності, а стосовно місцевих бюджетів – ще й на принципі єдності.