Органи управління фінансами в Україні
Управління фінансами включає дві основні складові:
систему методів управління;
систему органів управління.
Органи управління в Україні згруповані в чотири блоки (рис. 18.4).
Рис. 18.4. Система органів управління фінансами в Україні
Центральне місце в системі органів управління фінансами в Україні займає Міністерство фінансів, як і в багатьох провідних зарубіжних державах (Німеччина, Канада, Японія, Швеція, Польща та інші країни). Міністерства фінансів під назвою державних казначейств функціонують у США, Великобританії; як Міністерство фінансів і економіки – у Франції.
Міністерство фінансів та його підрозділи очолює перший блок системи органів управління, який має першочерговий вплив на такі ланки фінансової системи, як бюджет держави, державний кредит, фінанси суб’єктів господарювання, міжнародні фінансові відносини.
На Міністерство фінансів в Україні покладені завдання загального керівництва всією системою фінансів держави. Основними його управлінськими функціями є:
розробка напрямків фінансової політики держави та заходів щодо їх реалізації;
організація бюджетного процесу за всіма етапами;
мобілізація коштів через систему державного кредиту та управління державним боргом;
організаційне та методичне регулювання фінансової діяльності суб’єктів господарювання;
організація функціонування ринку цінних паперів;
забезпечення розвитку міжнародних фінансових відносин тощо.
Міністерство фінансів має розгалужену регіональну структуру, в якій розмежування повноважень і функцій здійснюється за регіональним принципом.
Регіональні фінансові органи мають систему подвійного підпорядкування: вертикальну і горизонтальну. Вертикально вони підпорядковані відповідному фінансовому органу вищого рівня. Горизонтально фінансові органи підпорядковані місцевим органам самоврядування і входять до складу відповідних державних адміністрацій.
Але із прийняттям Закону України “Про місцеві державні адміністрації” від 09.04.1999 р., Указу Президента України від 26.08.1999 р. “Про положення про Міністерство фінансів України” не було узгоджено питання про функції, обов’язки і підпорядкованість фінансових органів, що практично ліквідувало вертикальну структуру формування і функціонального підпорядкування фінансових органів Міністерству фінансів України.
Правовий вакуум, у якому перебувають місцеві фінвідділи, стримує активне і результативне втілення фінансової, бюджетної політики Міністерства фінансів, призводить до втрати керованості ефективним і цільовим використанням бюджетних коштів.
Водночас, доцільно покласти виконання повноважень місцевих органів влади в галузі бюджету та фінансів на фінансові відділи, відділи економіки. А з метою перевірки стану управління фінансами можна було б, на зразок інших країн, у складі Міністерства фінансів створити Генеральну фінансову інспекцію.
До складу Міністерства фінансів входять два відокремлених підрозділи: Контрольно-ревізійна служба і Державне казначейство, на яких покладено функції контролю.
Другий блок системи органів управління фінансами складається з органів, що здійснюють переважно функції контролю: Рахункова палата, Антимонопольний комітет, Аудиторська палата.
Основним фінансовим інститутом третього блоку органів системи управління фінансами в Україні є Національний банк України. Він здійснює:
емісію грошей, виступаючи інструментом фінансових відносин;
регулювання грошового обігу в Україні;
організацію ефективного функціонування кредитної системи;
забезпечення проведення міжбанківських розрахунків;
обслуговування Уряду, виконуючи агентські послуги з розміщення державних цінних паперів, обслуговуючи державний борг;
організацію касового виконання бюджету;
проведення міжнародних розрахунків держави;
валютне регулювання і встановлення офіційного курсу валют чи валютних коридорів.
На Національний банк України покладено також функції контролю за банківською системою країни.
Значної уваги заслуговують такі органи управління як Пенсійний фонд та Фонди обов’язкового загальнодержавного соціального страхування, які входять до четвертого блоку органів управління. Вони створені з метою фінансового забезпечення реалізації соціальних гарантій в Україні. Так, Пенсійний фонд акумулює і раціонально розміщує кошти, призначені для пенсійного забезпечення. Він виконує функції нарахування пенсій і проведення їх виплат. Пенсійний фонд, як орган управління, має відповідні повноваження з контролю за повнотою і своєчасністю сплати внесків до фонду. Фонди соціального страхування здійснюють управління коштами, призначеними для виплати соціальних допомог і здійснення соціального захисту населення України. Аналогічно Пенсійному фонду, вони виконують функції управління та контролю відносно цільового призначення фінансових ресурсів даного фонду.