2. Вроджена глаукома. Етіологія. Клініка, лікування.

Етіологія. Спадкова форма природженої глаукоми має в основі недорозвиненість або неправильний розвиток дренажної системи ока. Нерідко вона поєднується з різними аномаліями очного яблука, а також інших органів і систем організму. Успадковується патологія за аутосомно-рецесивним типом. Внутрішньоутробна форма розвивається внаслідок несприятливої дії як зовнішніх, гак і внутрішніх чинників, із тератогенних найбільшого значення надають інфекційним захворюванням матері під час вагітності, ендокринним порушенням, різним інтоксикаціям, гіпоксії, іонізуючому випромінюванню. Одна з основних причин природженої глаукоми – блокада трабекулярної зони кута передньої камери ембріональною тканиною, що не розсмоктується. У деяких випадках блокаду фільтраційної зони спричинює переднє прикріплення кореня райдужної оболонки, за якого меридіальні волокна війкового тіла проникають у трабекулу, утруднюючи відплив внутрішньоочної рідини. Захворювання може виникнути також внаслідок природженої патології: недорозвиненості трабекули, інтрамулярних шляхів відпливу, відсутності венозної пазухи склери й вортикозних вен, патологічне вростання волокон війкового м'яза в трабекулу. Клініка. Початковими проявами глаукоми є набряк рогівки, збільшення її розмірів, незначне розширення війкових судин. У цей період відзначаються фотофобія, блефаросиазм, сльозотеча. У міру прогресування захворювання під дією підвищеного офтальмотонусу рогівка дедалі збільшується. Внаслідок розтягнення рогівки виникають розриви задньої пограничної пластинки і водяниста волога потрапляє в строму рогівки, спричинюючи набряк і помутніння її шарів. Те саме розтягнення та утруднення відпливу водянистої вологи з передньої камери зумовлюють розширення лімба. Розтягується і тоншає склера, з'являються передні інтеркалярні стафіломи. Результатом розтягнення оболонок є збільшення ока цілком. Атрофічні процеси відзначаються в райдужній, власне судинній оболонках, війковому тілі. Шляхом гоніоскопії в куті передньої камери виявляють мезодермальну тканину, що не розсмоктується і блокує трабекулярну зону. У пізніх стадіях захворювання під час огляду очного дна відзначають глаукоматозну екскавацію диска зорового нерва, котра веде до прогресуючого погіршення зорових функцій аж до сліпоти. Лікування. У зв'язку з перешкодами на шляху відпливу водянистої вологи з ока лікування природженої глаукоми тільки хірургічне. У ранніх стадіях захворювання проводять операції, спрямовані на відновлення природних шляхів відпливу водянистої вологи або створення додаткових. У розвиненій стадії більш ефективна гоніотомія. Якщо рогівка непрозора, вдаються до трабекулотомії. У пізніх стадіях глаукоми показана грабекулектомія. В абсолютній стадії можна вдатись до хірургічного втручання, спрямованого на зменшення продукції водянистої вологи. Медикаментозна терапія здебільшого доповнює оперативне лікування. Дітям із природженою глаукомою необхідне загальнозміцнювальне лікування, спрямоване на поліпшення трофіки ока (вітаміни, ангіопрогектори, біостимулятори тощо).

БІЛЕТ№9