Словник термінів

Тема 6. Соціально-психологічні аспекти взаємодії студента з первинними колективами та труднощі адаптації молодого спеціаліста до професійної кар’єри

Колектив — це соціально значуща група людей, які об'єднані спільною метою, узгоджено діють у напрямі досягнення означеної мети та мають органи самоврядування.

Первинний колектив об'єднує людей (студентів), які згуртовані в порівняно невелику соціальну групу, члени якої перебувають у постійних ділових, дружніх, побутових стосунках.

Професійна адаптація - пристосування працівника до виконуваної роботи; освоєння професії, її специфіки, придбання професійних навичок, достатніх для якісного виконання обов'язків, розвиток стійкого позитивного ставлення до своєї професії.

Соціально-психологічна адаптація - включення працівника в сформовану систему взаємовідносин колективу з його традиціями, нормами життя, ціннісними орієнтирами.

Адаптація молодого спеціаліста - це не тільки пристосування до нових умов життєдіяльності, а й активне засвоєння норм професійного спілкування, виробничих навичок, трудової дисципліни, традицій трудового колективу, тобто процес входження в ту чи іншу соціальну середу.

Студентська група - це група людей, щодня перебуває в тісному спілкуванні та взаємодії.

Група соціальна — сукупність індивідів, що взаємодіють певним чином на основі сподівань кожного члена групи, що розділяються, відносно інших.

Група первинна — група, в якій відбувається первинна соціалізація індивідів і відносини носять інтимний, особовий, неформальний характер. Основною метою членів групи є взаємне спілкування.

Референтна група – це соціальна група, яка служить для індивіда своєрідним стандартом, системою відліку для себе та інших, а також джерелом формування соціальних норм і ціннісних орієнтацій.

Міжособистісні стосунки —- де сукупність об'єктивних зв'язків та взаємодій між особами, які належать до певної групи. Характерною ознакою міжособистісних стосунків е їх емоційне забарвлення.

Міжособистісні відносини або стосунки (також міжособисті відносини та міжособові відносини) — це взаємозв’язки між людьми, що об'єктивно проявляються в характері і способах взаємних впливів, які здійснюють люди один на одного в процесі сумісної діяльності і спілкування.

Міжособистісні відносини — це система настановлень, орієнтацій, очікувань, стереотипів і інших диспозицій, через які люди сприймають і оцінюють один одного.

Конфлікт – це відкрите протистояння між членами взаємодії, яке виникає внаслідок взаємовиключних інтересів і позицій

Соціально-психологічний конфлікт – це особливий вид міжособистісної взаємодії, в основі якої лежить об’єктивна суперечність цілей, інтересів і думок учасників.

Студентське самоврядування — форма управління, за якої студентство має право самостійно вирішувати питання внутрішнього управління, або виборна установа, що здійснює таке управління; право студентства самостійно вирішувати питання внутрішнього управління, а також мати свої керівні органи.

Психологічна готовність — це виявлення суті властивостей і стану особистості. Готовність — це не тільки властивість чи ознака окремої особистості, це концентрований показник діяльності суті особи, міра її професійної здібності.

Психологічна готовність включає в себе з однієї сторони запас професійних знань, умінь і навичок; з іншої — риси особистості: переконання, педагогічні здібності, інтереси, професійна пам'ять, мислення, увага, педагогічна спрямованість думки, працездатність, емоційність, моральний потенціал особистості, що забезпечать успішне виконання професійних функцій.

Наставництво – це процес покращення педагогічної практики та її результатів. Воно забезпечує педагогів зворотним зв’язком щодо бажаної поведінки, а також поведінки, яку потрібно змінити.

Самовиховання - свідома діяльність людини, спрямована на вироблення у себе позитивних рис і подолання негативних.

Професійне самовиховання майбутнього вчителя є саморухом особистості до самореалізації, усвідомленим процесом здійснення студентом сукупності творчих дій, який базується на єдності його свідомості та самосвідомості і спрямований на формування інтегральної готовності до педагогічної діяльності - психологічної, практичної, готовності до самовдосконалення після закінчення навчального закладу.

Соціопрофесійна адаптація студентів– це стан динамічної рівноваги взаємодії особистості й системи організації освітнього процесу, за якого особистість без тривалих і глибоких внутрішніх та зовнішніх конфліктів продуктивно реалізує свої основні соціально-професійні потреби, адекватні рольовим очікуванням, котрі ставить до неї ВНЗ