Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
зарубіжних країн.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
14.07.2019
Размер:
228.86 Кб
Скачать

5. Віповідальність глави держави у зарубіжних країнах

Конституції передбачають обов’язки президента і містять певні заборони.

Президент не може суміщати посади і мандати, брати участь в керівництві акціонерних компаній, набувати державне майно.

В деяких країнах на період президентства він припиняє своє членство у політичній партії.

Часто президент може покидати країну лише з дозволу парламенту.

Президент як правило користується недоторканістю, його не можна притягнути до адміністративної відповідальності, кримінальне покарання можливе тільки після процедури імпічменту. В багатьох раїнах до президента може бути пред’явлений цивільний позов, а також цивільні позови до держави можуть бути звернені до Президента як до представника держави.

Президент несе відповідальність за вчинення таких дій як державна зрада, хабарництво та за інші тяжкі злочини.

Кримінальна відповідальність наступає лише після усунення президента з поста, при чому передбачена спеціальна процедура такого усунення.

Наприклад, в США обвинувальне рішення приймає нижня палата, а судить президента, тобто приймає рішення про усунення його з посади – Сенат.

В деяких країнах процедура імпічменту ускладнена, в ній беруть участь верховні суди, які дають свої висновки (Казахстан), рішення приймаються кваліфікованою більшістю голосів членів парламенту.

В деяких країнах застосовуються інші процедури, ніж імпічмент.

Наприклад, в Словаків президент може бути усунутий з посади парламентом за дії, направлені проти демократичного устрою, цілісності держави більшістю у три п’ятих голосів.

В Румунії. Азербайджані таке рішення приймається більшістю парламенту, але виноситься на референдум, яким приймається остаточне рішення.

В Австрії та Ісландії президент може бути відкликаний з посади виборцями, (але така процедура не застосовувалась жодного разу).

В Франції та Польщі парламент приймає рішення про обвинувачення, а судить президента особливий суд.

Монарх як королівська особа не несе політичної, цивільної, кримінальної і адміністративної відповідальності за свої дії.

Конституції як правило проголошують монархів недоторканою особою. Але на практиці були випадки страти королів, зокрема під час англійської і французької буржуазних революцій в 17-18 ст., засудження скинутого в результаті перевороту імператора Центральноафриканської республіки у 1979 році, життєве ув’язнення в темницях монархів мали місце в мусульманських країнах.

Вступ

Глави держав у зарубіжних країнах в основному мають ідентичні повноваження, хоча в кожній країні є свої особливості. В області державного управління повноваження глави держави невеликі навіть формально, на практиці ж вони виглядають ще скромніше. Конституції всіх парламентарних країн наділяють главу держави правом участі у формуванні уряду. На практиці ж роль глави держави у формуванні уряду носить чисто номінальний характер.

Повноваження глави держави як верховного головнокомандуючого практично являють собою почесну прерогативу. Важливе місце в повноваженнях глави держави займає право оголошення надзвичайного стану на території всієї країни або частини її. У законодавчій області повноваження глави держави досить великі. Він має права, що дозволяють йому в разі потреби активно впливати на парламент.

Глава держави скликає парламент на чергові і надзвичайні сесії, може перервати за певних умов сесію парламенту. Найважливішим знаряддям у руках глави держави є право розпуску нижньої палати (дуже рідко обох палат) парламенту. У випадку розпуску парламенту або закінчення терміну його повноважень глава держави призначає позачергові або чергові вибори. У ряді випадків президенту чи монарху дається в обмеженій формі право законодавчої ініціативи, що звичайно здійснюється ними у вигляді послань. Конституційна теорія в ряді зарубіжних держав розглядає главу держави як неодмінного учасника законодавчого процесу: законопроект одержує силу тільки тоді, коли він санкціонується главою держави. Відмовлення дати санкцію - вето, спричиняє ряд серйозних правових наслідків. До повноважень глави держави в області законодавчої відноситься також його право призначати в деяких країнах членів верхніх, а іноді і нижніх палат парламенту.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.