1) Виготовлення підроблених предметів – це створення будь-яким способом (повна підробка) або спотворення реквізитів справжніх предметів.

Що стосується вироблення підроблених грошей, то фактично воно може бути вчинене лише шляхом повної підробки, оскільки при частковій зміні не буде істотності їх фальсифікації, що вимагає п.5 ППВСУ. Зокрема підроблення лише цифрового номіналу купюри з метою її збуту має кваліфікуватись як готування до шахрайства (див п.8 ППВСУ).

Не повна імітація грошового знаку можлива якщо злочин вчиняється у співучасті або якщо особа, яка одержала підроблену купюру, зрозумівши це вносить за неї “покращені” з метою наступного збуту.

При підробленні цінних паперів, які існують у бездокументарній формі особа може відкривати фіктивні раунки у депозитаріїв державних цінних паперів або вносити будь-які зміни до рахунку, які спотворюють зміст зафіксованї інформації (Н-ад зміна власника).

Злочин у цій формі вважається закінченим з моменту вигтовлення хоча б 1 грошового знаку чи іншого предмету (п.13 ППВСУ).

2) Зберігання – дії повязані з фактичним володінням підробленими предметами, незалежно від місця їх знаходження, в тому числі тримання при собі.

3) Придбання – набуття права володіння на підроблені предмети будь-яким способом (купівля, одержання в дарунок, првласнення знайденого).

4) Перевезення – переміщення предметів транспортними засобами з одного місця в інше на території України або поза її межами.

Немає значення чи є субєкт власником транспортного засобу чи пасажиром, в тому числі в транспортному засобі.

5) Пересилання – переміщення у просторі шляхом відправлення поштою, курєром чи іншими засобами, при цьому злочин є закінченим з моменту відправлення посилки, бандеролі, незалежно від того чи дійшла вона до адресата.

6) Ввезення в Україну, переміщення предметів через державний кордон на її територію за допомогою транспортного засобу. Злочин закінчений з моменту перетинання держ кордону, ця дія не існує без дії поперевезенню.

7) Збут підроблених предметів – умисне відчуження цих предметів будь-яким способом як оплатне так і безоплатне.

Умисне відчуження – аб5 п.10 ППВСУ.

Відповідно до п11 ППВСУ дії осби яка на момент одержання підроблених предметів не усвідомлювала цього факту, а виявивши підробку збула їх як справжні також треба кваліфікувати за ст199 як збут.

Враховуючи конструкцію обєктивної сторони ю.с.з. вчинення декількох дій, відносно одного і того ж предмету навіть у різний час множинності злочинів не утворює.

Також вчинення однієї чи декількох дій, але не всіх запланованих субєктом, має кваліфікуватись як закінчений злочин. Н-ад субєкт вчинив виготовлення і зберігання з метою їх збуту, а при збуті був затриманий, формула кваліфікації – ч1 ст199, додатково замах кваліфікувати не потрібно.

Також специфіка обєктивної сторни обумовлює специфіку співучасті у цьому злочині. Як співвиконавство розглядаються дії осіб які вчинили різні за змістом діяння (н-ал один виготовлення, а другий – збут) див. п14 ППВСУ.

Субєктивна сторона передбачає вину у формі прямого умислу для перших 6 дій обовязково є мета - збуту підроблених предметів.

Зміст умислу є додаткоою розмежувальною ознакою фальшивомонетнцицтва і шахрайства, якщо предмет виготовлений лише з метою обману певного потерпілогоі субєкт усвідомлює неможливість цього предмету брати участь в обігу, кваліфікація відбувається за ст190КК.

Субєкт – загальний (фіз осудна особа з 16 років)

Кваліфіковані види опрацювати самостійно.

Ст201 – контарбанда

ППВСУ від 3 червня 2005 року №8

Семінар

злочини у сфері госоподарської діяльності

задача 1,3,4

Лекція 7.10.2011

Безпосередній обєкт -встановлений порядок переміщення товарів та інших предметів через митний кордон України.

За змістом дій незаконне переміщення товарів через митний кордон може становити адміністративне правопорушення.

Історичні та культурні цінності (ЗУ “Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей” від 21.03.99р.)

Зброя та боєприпаси (крім мисливської та боєприпасів до неї) – див. ППВСУ від 26 кв 2002р. №3.

Радіоактивні матеріали (коментар до ст265)

Стратегічно важливі сировинні товари (коментар до 201): дорогоцінні метали, матеріали для створення зброї, частини військової техніки…

Отруйні, сильнодіючі речовини (коментар до 321)

Вибухові речовини (що й для зброї)

Контрабанда наркотичних засобів утворює самостійний склад злочину передбачений статтею 305.

В окремих статтях кримінального закону передбачена відповідальність за дії, які можуть розглядатись як прояви контрабанди (ввезення в Україну: див статті 199, 300, 301).

За чинною редакцією ст301 предметом контрабанди є також звичайні товари “вартість яких в 1000 і більше разів нмдг”.

Відповідно до проекту ЗУ, перелік премету змінений: з нього виключені звичайні товари; внесені спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації; змінена замість історичних та культурних цінностей, лише культурні.

Обєктивна сторона контрабанди – включає діяння – переміщення предмету через митний кордон України.

Способи переміщення:

- поза митним контролем – поза місцем розташування митного органу або поза часом роботи або з використанням незаконного звільнення від митного контролю шляхом зловживання службовим становищем (дипломати) – див п.4 ППВСУ.

Семінар з 10.10.11

Задача 9,15

Лекція 14.10.2011

Збут – це лише оплатне відчуження в тому числі обмін.

У ч2 ст204 Обєктивна сторона полягає у незаконному виготовленні алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів. При цьому у законі визначений як обовязкова умова відповідальності або спосіб вчинення злочину або характеристика субєкта.

Способами виготовлення за ч2 є:

1) виготовлення шляхом відкриття підпільних цехів. Термін “цех” при цьому розуміється у переносному значенні як місце пристосоване або обладнане для нелегального виготовлення підакцизних товарів у якому відтворений повний технологічний цикл – переробка сировини у продукцію готову для реалізації.

Злочин у цій формі є закінченим з моменту виготовлення у відкритому ідпільному цеху будь-якої кількоті підакцизних товарів (див п14 ППВСУ)

2) виготовлення товарів з використанням обладнання що забезпечує їх масове виробництво – передбачає застосування приладів, устаткування, у тому числі кустарного, яке використовується при промисловому виробництві відповідних товарів, тобто легальними субєктами.

Виготовлення з використанням обладнання... як правило поєднується з відкриттям підпільних цехів.

Момент закінчення злочину у цій формі – виготовлення будь-якої кількості підакцизних товарів.

Крім способу обовязковою умовою відповідальності за ч2 може бути характеристика субєкта злочину – особа, яка раніше була засуджена за цією статтею. (будь-яка частина статті 204 може бути).

Обєктивна сторона злочину за ч3 ст204 включає:

1) незаконне виготовлення підакцизних товарів з недоброякісної сировини, якщо такі товари становлять загрозу для життя і здоровя людей. (аб1 п15 ППВСУ), а товарів, які становлять загрозу – аб2 п15 ППВСУ.

Відповідальність за цей злочин повязана з наявністю 2 умов: і недоброякісної сировини і кінцевого продукту, який створює реальну загрозу для життя і здоровя спживачів.

Якщо сировина доброякісна, а кінцевий продукт є небезпечним, відповідальність може настати:

- за виготовлення – за ч2 ст204 або ст203КК;

- збут такої продукції – за ст227 або у разі настання шкідливих наслідків як злочин проти життя чи здоровя людини.

Якщо вихідний продукт недоброякісний, а сировина була нормальна, тобто відповідала всім стандартам, то виготовлення може каратись за ч2 ст204 чи ст 203КК.

Незаконний збут підакцизних товарів, що становлять загрозу... незаконно виготовленим із недоброякісної сировини, який призвів до отруєння людей чи інших тяжких наслідків.

Якщо хоча б однієї з вказаних ознак немає збут незаконно вготовлених підакцизних товарів кваліфікується за ч1 ст204, поняття тажких наслідків – аб3 п15 ППВСУ.

За конструкцією обєктивної сторони – ч3 – формально-матеріальний склад, по першій формі злочин закінчений – з моменту виготовлення будь-якої к-сті товарів, що становлять реальну загрозу для життя і здоровя; а по 2 формі – з моменту збуту і подальшого отруєння і інших тяжких наслідків.

Субєктивна сторона: всі 3 с.з. (ч1-3) – є умисними, вид умислу – прямий. Для дій у формі придбання, зберігання, транспортування за ч1 обовязковою ознакою є мета – збуту незаконно виготовлених товарів.

У ч3 ст204 ставлення до наслідків у вигляді створення загрози для життя і здоровя людей може бути або необережним або характеризуватись непрямим умислом.

За наявності умислу щодо таких наслідків відповідальність може наставати лише за злочин проти життя і здоровя, власності, довкілля...

Субєкт – загальний.

ст 205 – фіктивне підприємництво

Порядок здійснення підприємницької діяльності, а також порядок створення або придбання субєктів підприємництва.

Субєкт підприємницької діяльності – юридична особа – це організація створена у формі встановленій законом і зареєстрована у встановленому законом порядку, яка наділена цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем або відповідачем у суді і здійснює самостійно на власний ризик систематично господарську діяльність з метою одержання прибутку.

Обєктивна сторона передбачає 2 альтернативні дії – створення субєкта підприємництва – державна рестрація юридичної особи; придбання субєкта підприємництва – набуття пр вл-ті будь-яким способом як на субєкт під-цтва вцілому так і придбання контрольного пакету акцій або купівля майна підприємства, що приватизується, тобто дії, що дозволяють всатновити контроль над діяльністю такого субєкта.

Не є придбанням субєкта - одержання його активів вцілому або їх часток в управління або користування.

Момент закінчення злочину – аб3 п17 ППВСУ.

Субєктивна сторона – вина у формі прямого умислу і обовязкова мета.

Проміжна Остаточна

1)Створити або придбати спд

2)прикриття незаконної д-сті 3)встановлення кредитів на цілі не зазначені в дк-ах в тому числі на їх привласнення

3-1) монополізація ринку

3-2) відмивання брудних грошей

3-3) одержання в оренду зем ділянки

2-1) здійснення видів д-сті щодо яких є заборона

Лише проміжна мета характеризує субєктивну сторону злочину за ст205КК, остаточна мета повинна обовязково всатновлюватись, оскільки впливає на кваліфікацію дій субєкта, якщо така мета свідчить про намір вчинення іншого злочину, як правило злочин проти власності або ст212 або ст222(шахрайство з фін ресурсами) або ст197-1 (самовільне зайняття зем ділянки) і тд., вчинене кваліфікується за сукупністю.

Фіз особа яка є засновником спд або його власник або службоа особа юр особи, яка прийняла рішення про придбання іншої юр особи.

ст 205 за сукупністю з іншими злочинами:

1) Якщо створений або придбаний спд, здійснює таку д-сть, щодо якої є заборона, вчинене кваліф за ст205 і за ст, якою передбачено здійснення відповідного виду незаконної д-сті. (ст203, 203-3, 204, 213, 214...)

Фіктивне підприємництво поєднане з наступним фіктивним банкрутством або доведенням до банкрутства (ст205 і ст218 чи 219КК)

Фіктивне під-цтво з метою незаконного отримання кредитів, субсидій, дотацій має кваліфікуватись за ст205 та:

а) якщо особа мала на меті привласнення власних коштів, то плюс ст190 або ст191КК

б) якщо ціллю було використання цих коштів у підприємницькій д-сті – то плюс ст222.

Використання при фіктивному підприємництві підроблених документів кваліфікується за ст205 і ч3 ст358КК а підроблення таких документів ще й за ч1 ст358 або за ст366КК.

ДЗ Злочини проти довкілля

1,4,16,24

як відмежувати зл-ни проти довкілля від зл-ів проти вл-ті

Лекція 28.10.2011

Стаття 209 КК

ППВСУ №5 від 15кв 2008року

1) Пон предикатного діяння (діянна завдяки якому особа здобула дохід) відображення в п1 до ст209КК. При цьому слід відзначити, що остання редакція цього положення не передбачає в якості окремої хар-ки предикатного діяння його караності.

У п1 ППВСУ така вказівка міститься – зокрема предикатним вважається лише діяння, яке карається позбавленням волі на строк не менше3років.

Це пояснюється тим, що ППВСУ було прийнято до моменту набрання чинності останньою редакцією п1 примітки до ст209КК.

У п10 ППВСУ фактично сформульований дод перелік діянь, які не можуть бути предикатними в розумінні ст209КК. Зокрема мова йде про злочини передбачені ст201,222, 364КК. Останній злочин у випадках коли особа вчиняє незаконні дії з майном що перебуває у податковій заставі і у такий спосіб одержує дохід.

3) Хар-ка предикатного діяння як “супільно-небезпечного, протиправного”, а не як “злочинного” фактично дозволяє розглядати в якості таких діянь і діяння осіб що не досягли віку кримінльної відповідальності, і прояви активності, пасивності неосудних осіб.

4) Зміст окремих форм легалізації (відмивання доходів одержаних злочинним шляхо) опрацювати самстійно за нпк та постановою (п2-9)

5) Момент закінчення злочину передбачений ст 209КК – див п14 ППВСУ.

6) Щодо хар-ик субєкта злочину – див п15

7) Окрема і достатньо непроста проблема – розмежування злочинів передбачених статтями 198 та 209КК. Орієнтирами в цьому плані є п17ППВСУ та Положення НПК (бажано опрацювати з цього приводу НПК Андрушка, Гончаренка та за редакцією Мельника).

Очевидно розмежування вказаних злочинів може здійснбватись за цілим набором критеріїв, як обєктивного так і субєктивного хар-ру, а у найбільш складних випадках вирішальну роль відіграє мета надати доходом легального хар-ру, хоча в диспозиції ч1 ст209 така мета прямо і не передбачена.

8) Злочин передбачений ст306КК в окермих свої формах може розгл як спец різновид легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, як наслідок у відповідних кримінально-правових ситуаціях дії субєкта мають кваліфікуватись лише за спец нормою, тобто за нормами ст306КК.

Окрім того слід звернути увагу що зл-ин передбачений ст306КК в тому числі охоплює і подальші незаконні дії з майном здобутим злочинним шляхом; зл-ин передбачений ст209КК за своєю обєктивною стороною таких дій не охоплює.

9) Щодо змісту ознаки “Вчинення зл-ну за попер змовою групою осіб” на рівні ст209КК – див п19 ППВСУ. Звернути увагу очевидно дана ознака не повинна інкримінуватись субєктам, які вчиняють легалізацію доходів, здобутих зл-им шляхим у формі правочину з коштами чи ін майном здобутими зл-ом шляхом.

Ця форма легалізації доходів, здобутих зл-им шляхим являє собою прояв так званої необхідної співучасті, яка передбачає зустрічні дії декількох субєктів зл-ну. Тобто за відсутності такої взаємодії субєктів взагалі не можна говорити про легалізацію доходів, здобутих зл-им шляхим у формі правочину.

Стаття 212КК

Профільна ППВСУ №15 від 8 жовтня 2004 року. Положення слід опрацьовувати з урахуванням реформи податкового зак-ва України що відбулась нещодавно, а саме з урахуванням норм ПКУ.

1) Щодо способів вчинення даного злочину - див п13 ППВСУ.

2) Щодо визначення розміру не сплачених податків, зборів, інших обовязкових платежів – див аб 2-3 п11 ППВСУ.

3) Загальні орієнтири щодо моменту закінчення даного злочину сформульовані в п15 ППВСУ, але в принципі вони не можуть вважатись універсальними. Зокрема відповідно до п12 ППВСУ ухилення від сплати податків може мати хар-ер продовжуваного злочину. Традиційно момент закінчення таких злочинів повязується з останнім епізодом злочинної д-сті. У вип коли дії субєкта з причин що не залежали від його волі були припинені раніше кваліфікація його поведінки може здійснюватись по різному:

а) якщо на мом припинення д-сті субєкта він не сплатив податки, збори чи ін обовязкові платежі на суму яка є меншою за мінімальні показники відповідних кількісних ознак передбачених у ст212КК, його дії кваліфікуються як незакінчений замах на відповідну частину ст212КК;

б) якщо ж сума не сплачених податків, зборів, ін обовязкових платежів досягла мінімального показника певної кількісної ознаки і при цьому субєкт мав намір не сплачувати податки в розмірі що також “вписується” в цю ж ознаку – його дії кваліфікуються як закінчений злочин, передбачений відповідною частиною ст212КК.

4) Відповідно до положень податкового зак-ва обєктом оподаткування є в тому числі доходи здобуті злочинним шляхом. У звязку з цим не виключається відповідальність субєкта який ухилився від сплати податків з доходу одержаного внаслідок вчинення крадіжок, одержання хабаря чи інших злочинів (див детальніше п17 ППВСУ)

5) Злочин передбачений ст212 ККвчиняється виключно з умисною формою вини; в абзаці 3 п3ППВСУ сформульовані певні орієнтири щодо встановлення умислу особи виходячи з обєктивних обставин справи ( в принципі ці орієнтири можуть використовуватись при вирішенні навчальних задач)

6) Незаконні дії з майном, що перебуває у податковій заставі не можуть кваліфікуватись за ст212КК а потребують іншої кримінально-праововї оцінки – див п5 ППВСУ

7) щодо субєкта злочину передбаченого ст212КК, а також щодо особливостей кваліфікації дій осіб які сприяли ухиленню від сплати податків, не будучи при цьому субєктами даного зл-ну, див п7,9,10 ППВСУ.

8) Особливий інтереси становлять положення п6 ППВСУ:

а) в аб1 даного пункту зазначено що особа не підлягає кримінальній відповідальності якщо вона діяла відповідно до розясненнь податкового органу. В принципі у даному випадку можна ставити питання чи не є це особливою обставиною що виключає злочинність діяння яка прямо не передбачена в тексті чинного КК.

б) в аб2 даного пункту наведений підхід до кваліфікації випадків коли положення нпа допускають так зване множинне трактування прав та обовязків платника податків; по суті пленум ВСУ вирішує це питання на користь відповідних субєктів, виходячи з презумпції правомірності рішень платника податків у таких ситуаціях.

9)Якщо ухилення від сплати податків, зборів, ін обовязкових платежів вчиняється шляхом підроблення офіційних док-ів або їх використання дії субєкта кваліфікуються додатково за ст358КК або 366КК див п14ППВСУ.

10) Звернути увагу якщо переміщення товарів через митний кордон Укр поза митним контролем або приховуванням від нього поєднується з ухиленням від сплати митних зборів дії субєктів. кваліфікуються за сукупністю зл-ів передбачених ст201 та 212КК. В принципі контрабанда навряд може вчинятись за відсутності у субєкта мети ухилитись від сплати митних зборів, але оскільки її обєктивна сторона сформульована як переміщення товарів через митний кордон поза ним або з приховуванням від нього, не сплата митних зборів фактично не охоплюється юсз передбаченими у ст201КК.

11) Щодо співвідношення зл-ів передбачених ст212 та 222КК див аб 1 п11 ППВСУ та положення НПК (бажано опрацювати НПК за ред Яценка 1 видання); у 2001році Андрушко був запропонований підхід відповідно до якого норми статей 212 та 222КК можуть бути як загальними так і спеціальними по відношенню одних до однихв залежності від змісту їх санкцій, фактично норма набувала статусу спеціальної якщо вона мала більш сувору санкцію. Пізніше цей підхід був сприйнятий ПВСУ

12) У ч4 ст212 КК передбачений особливий вид звільнення від кримінальної відповідаальності субєкта але окремі формулювання даного положення кримінального закону видаються неоднозначними. Зокрема у ч4 ст212КК звільнення від кримінальної відповідальності повязується зі сплатою податків які б мали бути сплаченими а також відшкодуванням шкоди завданої державі. У звязку з цим винвкає питання якщо ухилення від сплати податків було вчинене службовою особою: “Хто має сплатити податки та відшкодувати шкоду?”