Київський національний університет імені Тараса Шевченка

юридичний факультет

кафедра кримінального права та кримінології

Укладач: доцент Єфремов С.О.

Кримінальне право України. Загальна частина робоча навчальна програма

для студентів спеціальності "060101 Правознавство”

Затверджено

на засіданні кафедри

від „19” листопада 2008 р.

Протокол № 3

КИЇВ – 2008

Робоча навчальна програма з дисципліни „Кримінальне право України. Загальна частина”

Укладач: канд. юрид. наук, доцент Єфремов Сергій Олександрович

Рецензент: канд. юрид. наук, доцент Шапченко Сергій Дмитрович

Погоджено

з науково-методичною комісією

«____» ______________ 200__р.

___________________________

Вступ

Навчальна дисципліна „Кримінальне право України. Загальна частина” є базовою нормативною дисципліною для спеціальності "060101 Правознавство". Її викладання розпочинається на першому курсі денної форми навчання у II семестрі і завершується у наступному, ІІІ навчальному семестрі. Обсяг дисципліни - 8 кредитів, у тому числі 272 годин аудиторних занять, з них 78 годин лекцій, 62 години практичних занять, і 132 години самостійної роботи (ІІ семестр: лекції – 38, практичні - 30, самостійна робота - 76; ІІІ семестр: лекції – 40, практичні - 32, самостійна робота - 56). Формами семестрового контролю є залік та іспит.

Мета і завдання навчальної дисципліни. Студент повинен отримати знання про кримінальне право як галузь права та окрему галузь юридичної науки, а також виробити навички застосування кримінального закону. У зв’язку із цим передбачається: з'ясування у процесі навчання поняття кримінального права як правової галузі, його значення, принципів та місця у системі права України; вивчення джерел кримінального права, його системи, призначення та змісту норм його Загальної частини; напрацювання студентами навичок тлумачення кримінально – правових норм, їх застосування при розв’язанні задач, виконанні тестових завдань, підготовці проектів процесуальних документів тощо.

Предмет навчальної дисципліни – кримінальне право як галузь права; вітчизняна наука кримінального права, її напрацювання та тенденції розвитку.

Вимоги до знань та вмінь. Кожен студент повинен засвоїти знання з Загальної частини кримінального права і отримати відповідні практичні навички, необхідні та достатні для його підготовки як юриста, на рівні вимог, що пред’являються професійно – освітньою програмою підготовки юристів – бакалаврів.

Місце у структурно-логічній схемі спеціальності. Нормативна навчальна дисципліна "Кримінальне право України. Загальна частина" є фундаментальною дисципліною – важливою складовою циклу професійної підготовки фахівців - юристів освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр”. Її вивчення є необхідною передумовою для опанування такими спеціальними дисциплінами як „Кримінальне право. Особлива частина", „Кримінально – виконавче право”, „Кримінально – процесуальне право”, „Криміналістика”, „Кримінологія”.

Система контролю знань та умови складання іспиту. Знання та навички студентів, отримані при засвоєнні навчальної дисципліни "Кримінальне право України. Загальна частина", оцінюється за модульно – рейтинговою системою. При цьому відповідні теми дисципліни вивчаються студентами у межах 4 – х змістових модулів; знання та навички студентів оцінюються за кожен модуль окремо. По закінченню початкового семестру вивчення дисципліни студенти складають залік, оцінку “зараховано” отримує той студент, котрий набрав необхідну кількість балів, що визначається по сумі балів, котрі студент має набрати за два перші змістові модулі та безпосередньо за результатами складання заліку. У окремих випадках дана оцінка може бути виставлена і без складання заліку, коли необхідна кількість балів набрана студентом за результатами навчання впродовж семестру.

Формою підсумкового контролю знань та навичок студентів по дисципліні є іспит, на якому результати їх навчальної роботи оцінюються за весь період вивчення дисципліни за 100 - бальною шкалою. Відповідно, на іспит виносяться не лише ті питання навчальної програми по даній дисципліні, які вивчалися студентами впродовж ІІІ навчального семестру, по закінченню якого складається іспит, але й питання, що вивчалися у попередньому семестрі.

Форми поточного контролю включають: оцінювання виконання домашніх самостійних завдань; оцінювання виступів та доповнень, тестів та контрольних робіт, виконаних студентами під час практичних занять; оцінювання участі студента у науковій роботі; врахування рівня активності на практичних заняттях.

Студент може отримати максимально 5 балів за усні відповіді або виконання тестів чи контрольних робіт на практичних заняттях; 5 балів за вирішення задач; 1 бал за доповнення на практичних заняттях (іншу участь в обговоренні питань теми) у відповідних змістових модулях (окрім першого). Виступ із науковим повідомленням на практичному занятті оцінюється так само, як і усна відповідь, з додаванням одного заохочувального балу.

Неготовність до заняття або незадовільна відповідь (розв'язання задачі) також підлягають відповідній оцінці, яка враховується при підведенні загальних підсумків по результатах кожного виду роботи студента окремо.

Виступ на науковій (науково – практичній) конференції, публікація наукової статті оцінюються окремо, при проведенні іспиту з навчальної дисципліни, шляхом додавання до всієї суми напрацьованих студентом двох балів балів за кожен виступ (публікацію). Загальна кількість таких виступів (чи публікацій), що підлягають врахуванню – не більше одного на семестр.

Модульний контроль передбачає написання модульних контрольних робіт (вирішення задач, виконання тестових завдань, проведення усного опитування, тощо) в кінці кожного змістового модуля. Кожна із них може бути оцінена максимально у 5 балів.

Оцінка знань та навичок студентів за 1 модуль провадиться на підставі лише модульної контрольної роботи, котра максимально може бути оцінена у 5 балів. Результати поточного контролю за даний модуль враховуються при підведенні підсумків за наступний модуль.

За наявності достатньої кількості оцінок, виставлених кожному студенту за кожен вид навчальної роботи, що є предметом оцінювання, викладач може провадити оцінку знань та навичок окремих студентів (за їх згоди) за відповідний модуль на підставі вказаних поточних оцінок.

Якщо за результатами модульно-рейтингового контролю студент отримав середнє арифметичне за два перші змістові модуля, яке менше 11 балів, то він не допускається до складання заліку і вважається таким, що не виконав усі види робіт, що передбачаються навчальним планом на семестр з дисципліни "Кримінальне право України. Загальна частина "¹.

Так само студент, який за два наступні змістові модулі не набрав 18 балів, не допускається до складання іспиту з навчальної дисципліни. Допуск до складання заліку (іспиту) передбачає відпрацювання відповідних тем, з яких студент має заборгованість, викладачу, який проводить практичні заняття в академгрупі, у якій вчиться студент.

Напередодні заліку (іспиту) викладач подає доповідну декану про незадовільну успішність (пропуски занять) студента – боржника, на підставі якої студент не допускається до його складання. Допуск до складання заліку (іспиту) надається за дозволом деканату на підставі відповідної інформації викладача, який веде практичне заняття, про ліквідацію студентом заборгованості по практичних заняттях та модульних контрольних роботах.

При проведенні у кінці початкового семестру проміжного контролю знань та навичок студентів (залік) оцінку „зараховано” отримує студент, який за результатами його роботи за перші два змістовні модулі, а також за результатами перевірки знань та навичок на самому заліку набрав не менше 14 балів. При цьому результати перевірки знань студента, які він показав безпосередньо при складанні заліку, можуть бути оцінені максимально у 3 бали².

Студент, який не набрав зазначеної кількості балів, отримує оцінку „не зараховано”.

За результатами вивчення дисципліни при складанні іспиту студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою, яка розраховується як середньозважене оцінок за кожен із чотирьох модулів у двох навчальних семестрах та оцінки за іспит за наступною формулою.

ІІ (початковий) семестр

	Змістовий модуль 1 ( ЗМ1 )	Змістовий модуль 2 ( ЗМ2 )	Залік	Разом (підсумкова оцінка за семестр)
Оцінка (бали)	5	17	3	25

ІІІ (завершальний) навчальний семестр

	Змістовий модуль 3 ( ЗМ3 )	Змістовий модуль 4 ( ЗМ4 )	іспит	Разом (підсумкова оцінка за результатами вивчення дисципліни)
Оцінка (бали)	17	17	41	100

При цьому кількість балів відповідає оцінці:

до 59 – «незадовільно», з можливістю повторного складання;

60-64 – «задовільно» («достатньо») ;

65-74 – «задовільно»;

75 - 84 – «добре»;

85 - 89 – «добре» («дуже добре»);

90 - 100 – «відмінно».

Шкала відповідності:³

За 100-бальною шкалою	Оцінка за національною шкалою
90 – 100	5	“відмінно”
85 – 89	4	“добре”
75 – 84
65 – 74	3	“задовільно”
60 – 64
до 59	2	“незадовільно”

Безпосередньо на іспиті студент має показати знання та навички, за які за національною (п’ятибальною) шкалою оцінювання може бути виставлена оцінка “задовільно”. У противному разі результати іспиту оцінюватимуться у нуль балів; відповідно, у відомості має виставлятися загальна підсумкова оцінка “незадовільно”. Загалом оцінки, що можуть бути виставлені на іспиті, відповідатимуть такій кількості балів: 3 (“задовільно”) – від 6 до 15; 4 (“добре”) – від 16 до 30; 5 (“відмінно”) – від 31 до 41 балів.

Навчально – тематичний план лекцій та практичних занять

№			Назва теми		Кількість годин
					Лекції		Практичні				Самостійна робота
ЗМІСТОВИЙ Модуль 1 «Загальна характеристика кримінального права як галузі права та науки. Поняття злочину”
11.			Кримінальне право як галузь права та юридична наука			2	2				14
22.			Принципи кримінального права			2					10
33.			Кримінальний кодекс України та інші джерела кримінального права			6	4				8
44.			Поняття злочину та класифікація злочинів			2	2				10
Модульна контрольна робота							2
ЗМІСТОВИЙ Модуль 2 «Склад злочину»
5.				Склад злочину і кваліфікація злочинів		4	4				10
6.				Об’єкт злочину		4	2				4
7.				Об’єктивна сторона складу злочину		6	4				8
8.				Суб’єкт злочину		4	2				4
9.				Суб’єктивна сторона складу злочину		6	4				6
10.				Стадії злочину		2	2				2
Модульна контрольна робота 2							2
Всього за семестр 38 30 76
№	Назва теми							Кількість годин
								Лекції		Практичні		Самостійна робота
ЗМІСТОВИЙ Модуль 3 «Стадії злочину, співучасть у злочині та множинність злочинів. Обставини, що виключають злочинність діяння»
111.		Співучасть у злочині							6	4		8
112.		Причетність до злочину, посереднє вчинення злочину, групове вчинення злочину за відсутності ознак співучасті								2		4
113.		Множинність злочинів							4	2		6
114.		Обставини, що виключають злочинність діяння							6	4		4
		Модульна контрольна робота 3								2
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4 «Кримінальна відповідальність та її форми. Звільнення від кримінальної відповідальності та від покарання»
115.		Кримінальна відповідальність та її підстави							2	2		4
116.		Звільнення від кримінальної відповідальності							2	2		4
117.		Поняття покарання та його мета							2	2		6
18.		Види покарання							4	2		4
119.		Призначення покарання							4	4
220.		Звільнення від покарання та його відбування							4	2		2
21.		Судимість							2			4
222.		Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування							2			2
223.		Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх							2	2		2
224.		Основні питання Загальної частини кримінального права зарубіжних держав										6
Модульна контрольна робота 4										2
Всього за семестр									40	32		56

Питання, що розглядаються на лекціях по відповідній темі, формуються на основі Програми курсу „Кримінальне право України. Загальна частина”, що міститься у навчальному посібнику, підготовленому викладачами кафедри кримінального права та кримінології Київського національного університету імені Тараса Шевченка⁴. У цьому ж практикумі передбачені питання, що готуються по відповідній темі на практичні заняття, та задачі, що розв’язуються студентами самостійно у порядку підготовки до заняття або ж безпосередньо на занятті. Тут також передбачена методика підготовки студентів до занять, у тому числі дані необхідні рекомендації щодо розв’язання задач. У практикумі по кожній темі курсу передбачена також необхідна література (основна та додаткова). Питання Програми, що виносяться на самостійне опрацювання, називаються лектором, котрий читає лекції на відповідному потоці, а в необхідних випадках – викладачем, котрий веде практичні заняття.