4. Автоматизоване робоче місце
Автоматизоване робоче місце (АРМ) лікаря призначено не тільки для ведення історій хвороби, їх зберігання і складання звітів. Його особливе і найважливіше призначення - надавати постійну і різносторонню допомогу лікарю в його міркуваннях і рішеннях, нагадувати і підказувати, страхувати від ряду помилок, надавати інформацію для роздуму, а часом включатися в діалог з лікарем або навіть ухвалювати рішення незалежно від нього (але на основі введених їм відомостей). АРМ поводиться, як уважний, строгий і компетентний помічник, що нічого не забуває.
Переваги:
- ведення історії хвороби, що дозволяє здійснювати введення, корекцію і зберігання даних;
- звернення до архівних даних з метою пошуку прецедентів, що сприятиме підвищенню ефективності розпізнавання станів і вибору оптимальної для даного випадку схеми лікування (такий підхід відповідає і логіці лікарського мислення);
- вибір оптимального плану обстеження хворого з урахуванням критерію альтернативи, що включає ризик передбачуваного дослідження, обумовлений тяжкістю стану, кваліфікацією лікаря, характеристиками медичної апаратури і іншими параметрами;
- обробку і аналіз функціональних досліджень (ЕКГ, ЕЕГ, ФВД і інших, включаючи обробку зображень);
- оцінку результатів лабораторних досліджень (порівняно з віковими і іншими нормативами);
- прогнозування перебігу хвороби і розвитку ускладнень, тобто динаміки розвитку патологічного процесу;
- вибір лікувальної тактики з прогностичною оцінкою терапевтичних методів;
- підбір медикаментів при обліку їх взаємодії і побічних ефектів;
- розрахунок дозувань лікарських речовин в перерахунку на поверхню тіла дитини з урахуванням тяжкості стану і інших чинників.
5. Приклади використання лікарями комп’ютерних технологій
Пригадаємо історію. Колись всі хвороби лікував один лікар.
Але медичні знання нагромаджувалися, людина вже не могла запам'ятати все необхідне.
З'явилися лікарі різних спеціальностей і це розділення продовжується.
З кожним роком розробляється безліч нових лікувальних засобів і знову пам'ять людини не справляється. Вихід - використовувати можливості комп'ютера.
На практиці все виглядає просто.
Медична сестра обстежує пацієнта і у відповідній таблиці заповнює дані. Що б медична сестра не забула звернути увагу на щось важливе, комп'ютер підкаже на що звернути увагу у кожному конкретному випадку. Така методика зменшує можливість помилки унаслідок незнання або неуважності медичної сестри.
На підставі огляду медсестри і опиту пацієнта комп'ютер поставить попередній діагноз і запропонує лабораторні дослідження.
Цю оброблену інформацію одержує лікар.
Лікар вирішує, які додаткові обстеження призначити пацієнту.
Знову вся інформація з урахуванням нових даних обробляється комп'ютером - діагноз уточнюється.
Лікар, на підставі цієї інформації і підказок комп'ютера, ставить діагноз (або підтверджує запропонований варіант).
Комп'ютер пропонує ліки, необхідні для лікування (з урахуванням особливостей хвороби, супутніх захворюваннях і т.д.).
Лікар ухвалює рішення і призначає лікування.
Якщо лікар сумнівається, він може негайно отримати консультацію у інших фахівців, надавши їм всю інформацію про пацієнта дистанційно.
Ця технологія дозволяє звести до мінімуму можливість лікарської помилки, дає можливість дуже точно підбирати метод лікування, економить час медичних працівників і щадить пацієнта.
Інноваційним використовуванням інформаційних технологій в охороні здоров'я є Грід-технології (Health-Grid), які дозволяють надати лікарю інформацію про пацієнта, отриману в інших медичних установах. Ще одна важлива функція цих систем: лікар, фельдшер або медична сестра в будь-якому куточку країни може негайно отримати консультацію, пораду досвідченого фахівця, мати постійний доступ до необхідної інформації. Є і інші функції для медичних фахівців.
Інформаційні технології дозволили змінити тактику і стратегію боротьби із захворюваннями. Комп'ютер обробляє мільярди даних за декілька секунд. Кібернетична медицина - це новий розділ медицини, в основі якого закладено три принципи:
• комплексний (системний) підхід до організму людини;
• застосування до організму людини теорії Управління, тобто визначення головних систем, другорядних (підлеглих) систем і механізмів взаємодії між ними;
• цілеспрямований вплив на інтегральну (узагальнену) інформацію генома людини.
В медицині широко використовуються методи, що дозволяють заглянути прижиттєво всередину людського тіла, не ушкоджуючи його.
Широко розповсюдилися рентгенологічні і ультразвукові методи. Проте ці методи обстеження мають і ряд обмежень і недоліків, а проводять ці дослідження лікарі.
Але ці ж дослідження із застосуванням комп'ютеризованих систем виконують медичні сестри, а інформативність досліджень зросла набагато, та і результат можна побачити відразу, а не через деякий час.
В наявності економія часу висококваліфікованих фахівців.
Окрім рентгена і УЗІ є і інші методи, що дозволяють отримати зображення внутрішніх органів людини. До них відносяться радіонуклеїдне дослідження, теплобачення, ядерно-магнітний резонанс, фотонна емісія і деякі інші методи. Ці способи засновані на використовуванні хвильових коливань, для проникнення яких тканини людського тіла не є непереборною перешкодою.
В медицині наступила нова ера.
З новими діагностичними системами працюють медичні сестри і фельдшери. Це операторський рівень. Їх задача - зібрати необхідну достовірну інформацію про пацієнта для лікаря.
Здається зовсім недавно з'явилося «чудо техніки» - комп'ютерний томограф, сконструйований Р. Н. Хаунсфілдом. Зараз це звичайний діагностичний прилад і працюють з ним звичайні медсестри, а не лікарі, так само, як і з електрокардіографом.
Чим новітніший апарат, тим простіше з ним працювати. Ви, напевно, знаєте що багато хворих мають електрокардіограф у своїй оселі і передають лікарю свої електрокардіограми по телефону. Для роботи з такими приладами взагалі не потрібна медична освіта. Медицина розвивається: ускладнюється і спрощується одночасно.
Багато поколінь медиків мріяли побачити роботу органів, стан тканин живої людини і при цьому не нанести шкоди.
Сьогоднішня медицина дає таку можливість і з кожним роком стає інформативнішою.
Дозування ліків
Ще один приклад. Іноді хворому потрібне дуже точне дозування ліків при постійному контролі його дії. І вводитися ліки повинні тривалий час відповідно до необхідності. Лікар призначає лікарські препарати коректує їх дози, швидкість введення, загалом лікує. Медична сестра працює з комп'ютеризованою системою, яка дозує ліки, виконує постійний контроль їх дії постійно аналізує стани хворого і надає іншу допомогу лікарю. Ці системи дають можливість прогнозувати перебіг хвороби, коректувати лікування на дуже ранніх стадіях зміни стану хворого попереджають лікаря про погіршення стану хворого. В кардіологічній клініці в реанімаційному відділенні стан кожного хворого контролюють 3 - 4 комп'ютеризовані системи. Працюють з ними медичні сестри і фельдшери. Без них врятувати життя цим хворим би було неможливе. Електрокардіограми знімає медична сестра за допомогою комп'ютера, вся медична документація так само ведеться із застосуванням комп'ютерів.
Висновок
Для того, що б вилікувати хворого, звичайно потрібні ліки.
-Для того, що б призначити ліки, лікар повинен поставити діагноз, лікар повинен мати багато інформації про хворого
-Для того, що б правильно і швидко боротися з хворобою, лікарю потрібно точно знати, як діють ліки на даного хворого
-Лікар повинен так само багато знати про загальне здоров'я пацієнта, про перенесені хвороби
-Великі ресурси потрібні для ведення і зберігання історій хвороби, що містять знімки, дані ЕКГ, ЕЕГ і т.п. Більш того, сама система охорони здоров'я є розподіленою і тому дані пацієнта можуть бути в різних Комп'ютер дозволяє автоматизувати цю роботу і медик повинен повністю використовувати цю можливість.
-Програмний комплекс призначений для автоматизації документообігу в лікувальній установі
Економічні вигоди:
1. Постійне зберігання електронної історії хвороби пацієнта з можливістю пошуку і проглядання результатів аналізів, досліджень, консультацій, а також історій хвороб дозволяє уникати дублювання дорогих діагностичних досліджень.
2. Ведення електронного запису на прийом, на дослідження, на аналізи і т.д. дозволяє максимально ефективно розподілити робочий час персоналу, апаратури, спеціальних служб і підрозділів.
3. Оперативний контроль зайнятості ліжкового фонду в узгодженні з планом госпіталізації сприяє максимальному заповнено стаціонару і рівномірності в організації лікувально-діагностичного процесу
4. Оперативне формування зведень пацієнтів, що поступили, і порціонників дозволяє знизити втрати продуктів при організації лікувального харчування в стаціонарах.
Використана література
1.Застосування нових технологій в медицині. – режим доступа:
http://www.meditac.com
2. «Телемедицинский Интернет Украины 2006» . – режим доступа:
http://www.kmk.nm.ru/ukr_information.htm
3.Мінестерство охорони здоров’я України – режим доступа:
http://www.moz.gov.ua/ua/portal/