
- •Передмова
- •Частина і. Загальні положення розділ 1. Сутність управлінського адміністративного процесу
- •1.1. Правозастосовча природа розгляду адміністративних справ
- •1.2. Характеристики процесуальної форми адміністративного розгляду
- •1.3. Процесуальні та матеріально-правові основи адміністративного процесу
- •Розділ 2. Адміністративний процес як складова управління
- •2.1. Адміністративний устрій
- •2.2. Управлінські матеріальні та процесуальні процедури
- •2.3. Категорії юридичних справ, що провадяться в ході адміністративного розгляду
- •2.4. Обсяг адміністративного процесу
- •Розділ 3. Принципи адміністративного процесу
- •3.1. Поняття принципу адміністративного процесу
- •3.2. Загальносоціальні принципи в адміністративному процесі
- •3.3. Загальнопроцесуальні принципи в адміністративному процесі
- •3.4. Спеціальні принципи адміністративного процесу
- •Розділ 4. Адмшістративно-процесуальні відносини.
- •4.1. Поняття адміністративно-процесуального правовідношення
- •4.2. Зміст і види адміністративно-процесуальних відносин
- •4.3. Об'єкти адміністративно-процесуальних правовідносин
- •Розділ 5. Суб'єкти адміністративного процесу
- •Розділ 6. Процесуальні строки
- •6.1. Встановлення та обчислення строків
- •6.2. Зупинення перебігу строків
- •6.3. Види строків
- •Розділ 7. Процесуальний контроль та відшкодування витрат в адміністративних провадженнях
- •7.1. Процесуальний контроль
- •7.2. Відшкодування витрат
- •Розділ 8. Адміністративне доказування та докази в адміністративному процесі
- •8.1. Діяльність по доказуванню
- •8.2. Предмет доказування
- •8.3. Суб‘єкти доказової діяльності
- •8.4. Засоби доказування
- •Частина II. Провадження справ по заявах розділ 9. Порушення провадження
- •9.1. Подання заяви (протоколу, акта, подання)
- •9.2. Види підвідомчості правових вимог, викладених у заяві (протоколі)
- •9.3. Наслідки стадії порушення провадження
- •9.4. Залишення звернення без розгляду
- •9.5. Залишення без руху
- •Розділ 10. Адміністративне розслідування
- •10.1. Поняття стадії розслідування
- •10.2. Суб'єкти стадії розслідування
- •10.3. Наслідки адміністративного розслідування
- •Розділ 11. Підготовка справи до вирішення
- •Розділ 12. Вирішення справи
- •12.1. Порядок проведення слухань (засідань)
- •12.2. Рішення по справі
- •12.3. Оформлення ходу та результатів слухань (засідань) по справі
- •Частина III. Провадженя по перегляду адміністративних рішень у справах по заявах розділ 13. Провадження по скаргах
- •13.1. Подання скарги
- •13.2. Розгляд скарги
- •13.3. Оформлення ходу і результатів провадження за скаргами
- •13.4. Виконання
- •Розділ 14. Провадження з адміністративного оскарження в спеціальному порядку (апеляційне оскарження)
- •14.1. Подання апеляції та підготовка справи до вирішення
- •14.2. Порядок вирішення апеляції
- •Частина IV. Виконання адміністративних рішень розділ 15. Виконання адміністративних рішень
- •15.1. Безпосереднє виконання та його забезпечення
- •15.2. Процесуальні рішення, які можуть прийматися проводом у ході виконання адміністративного рішення по суті справи
- •Додаток
6.2. Зупинення перебігу строків
При зупиненні провадження строки перериваються. А їх плин може бути продовжений з дати винесення процесуального рішення про відновлення розгляду по справі. Підставами зупинення строків є хвороба зацікавленої особи, перебування її у відпустці.
Немає однотипного процесуального регулювання незалежності строків розгляду справи від проведення додатково розслідування. В одних випадках передбачається зупинення перебігу строків, в іншому — передбачається продовження строків розгляду, в третьому незарахування строків одержання необхідних доказів і проведення експертизи. Деколи час експертизи та одержання відповіді на запит не включають до строків окремої стадії. Зокрема, при видачі суб'єктам підприємницької діяльності незалежно від форм власності ліцензії на виробництво, передачу та постачання електричної енергії строки вчинення даних дій не включаються до стадії вирішення справи.
З цих трьох підходів необхідно зробити вибір на користь продовження строків. Спосіб зупинення перебігу строків не підходить, бо він у загальній теорії юридичного процесу означає перерву у розгляді справи на невизначений строк у випадках обставин, які перешкоджають розгляду справи по суті, але не можуть бути усунені ні проводом, ні учасниками, тобто незалежні від їх волі.
Відкладення вирішення справи не перериває строків розгляду. Деколи допускається термінологічна неточність. Замість терміна "відкладення" вживається термін "зупинення", хоча процесуальні наслідки дії подібні до наслідків відкладення. Неявка сторони без поважної причини за повторним викликом комісії не зупиняє розгляду земельного спору. Однак зловживання такою термінологічною заміною не сприяє ефективності адміністративної практики. До прикладу, розгляд справи при видачі суб'єктам підприємницької діяльності незалежно від форм власності ліцензії на виробництво, передачу та постачання електричної енергії зупиняється на час нез'явлення керівника суб'єкта підприємницької діяльності на засідання НКРЕ. Таке формулювання некоректне. В даному випадку потрібно використовувати відкладення розгляду справи.
6.3. Види строків
Строки класифікуються: за масштабом: загальні та спеціальні; за місцем серед стадій провадження: строки розгляду справи в цілому, строки стадії порушення справи, адміністративного розслідування, підготовки справи до вирішення, вирішення, виконання.
Строки розгляду справи. Перебіг цих строків починається з моменту порушення справи. Тому строки попереднього розгляду заяви про порушення провадження до строків розгляду справи не включаються. Строк розгляду завершується такою процесуальною дією, як повідомлення учасників про результати виконання адміністративного рішення справи або звернення учасника до проводу, уповноваженого розглядати скаргу.
Строки подачі заяви. Строки на даній стадії обчислюються двома способами. В першому випадку початок плину строку залежний від моменту виникнення підстави матеріальних правовідносин. У другому випадку - з моменту проведення засідання колегіального органу, який уповноважений розглядати заяву. Так, заяви про розгляд спорів з приводу суміжного землекористування подаються проектною організацією секретарю комісії не пізніше як за 3 дні до її засідання.
В науці триває дискусія про природу строків звернення із заявою: чи вона процесуальна, чи матеріальна. Цю проблему належить розв'язувати так. Природа є процесуальною, якщо пропуск цього строку є підставою для залишення заяви без розгляду. Якщо ж діє правило про відмову у задоволенні заяви, якщо строк пропущений, то має місце матеріально-правова природа строку .
Строк попереднього розгляду заяви. Протягом цих строків може бути прийняте рішення про залишення заяви без руху. У разі виявлення невідповідності поданих заявником документів встановленим вимогам Національної Комісії з регулювання електроенергетики направляє заявнику в тижневий термін з дати реєстрації повідомлення про відкладення початку розгляду заяви та вказує причини відкладення. Після врахування заявником зауважень НКРЕ і подання відповідних документів розгляд заяви може бути розпочатий. На цій стадії виділяють такі строки: виправлення вад форми заяви, внесення збору при залишенні заяви без руху, строки формальної чи фактичної перевірки заяв.
Строки розслідування. Ці строки починаються з моменту порушення провадження. Часто строки розслідування обчислюються з дати виявлення підстави виникнення правовідносин, або надходження матеріалів справи (строк розгляду матеріалів справи за скаргою у відділах не повинен перевищувати одного тижня з дня надходження до відділів необхідних документів по скарзі заявника).
В рамках цієї стадії можуть запроваджуватись строки вжиття забезпечувальних заходів. Суб'єкт господарювання, який провадить діяльність з виробництва дисків, зобов'язаний забезпечити обов'язкове зберігання примірників дисків у разі виникнення спірних питань протягом терміну, встановленого Міністерством освіти і науки (до остаточного врегулювання цих питань).
Строки підготовки справи до вирішення. До цих строків відносять відтини часу, коли провід вивчає висновки органу розслідування; строк вжиття заходів попередження (припинення). Так, у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності передбачається застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну. А перед тим, як винести завершальне рішення по цій справі, провід вирішує питання про запровадження справляння спеціального мита. Строк такого попереднього заходу не може перевищувати 200 днів. Строки дії подібних запобіжних (попереджувальних) заходів припиняється автоматично при прийнятті остаточного рішення по справі. Хоча заходи процесуального забезпечення можуть вживатись на стадії виконання рішення.
Строки стадії вирішення справи. Строк починає плин з моменту закінчення останньої процесуальної дії на стадії адміністративного розслідування. Прийняття рішення за результатами атестації повинне мати місце у двомісячний термін з дня атестації працівника. Прийняття рішення по сплину цього строку не допускається.
В рамках цієї стадії виділяють такі строки. 1) Строк підготовки рішення. Тобто рішення не оголошується одразу після закінчення засідання - проводу дається певний строк для його підготовки. Протягом цього строку кожен член колегіального органу має право на окрему думку і може викласти її письмово. 2) Строк надіслання рішення сторонам. 3) Строк набуття чинності рішенням. В останньому випадку строк може обчислюватись з дня підписання або з моменту оголошення.
Строки виконання рішення. Строк виконання може обчислюватись з моменту винесення рішення або з моменту його одержання. На стадії виконання можливі й інші строки. До прикладу, суб'єкт підприємницької діяльності повинен подати Комісії підтвердження щодо оплати штрафу протягом 5 днів з дня сплати штрафу.