11. Мікроклімат і його вплив на людину

Суттєвий вплив на стан організму працівника, його працездатність здійснює мікроклімат (метеорологічні умови) у виробничих приміщеннях, під яким розуміють умови внутрішнього середовища цих приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням. Мікроклімат визначається сукупністю фізичних параметрів повітряного середовища, таких як температура, швидкість руху, вологість і барометричний тиск повітря, температура поверхонь, що оточують людину, та інтенсивність інфрачервоного випромінювання.

Оптимальними (комфортними) вважаються такі умови праці, зі котрих має місце найвища працездатність і гарне самопочуття.

Допустимі мікрокліматичні умови — це поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину можуть викликати зміни теплового стану організму, що швидко минають і нормалізуються та супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції в межах фізіологічної адаптації.

Період року визначається за середньодобовою температурою повітря зовнішнього середовища (при t сд< +10 °С — холодний період, а якщо t сд > +10 °С — теплий період року).

Робоче місце вважається постійним, якщо працівник знаходиться на ньому більше 50 % робочого часу або 2 години і більше безперервно.

Нормативні значення температури, як допустимі, так і оптимальні збільшуються в разі переходу від найлегших до найважчих робіт, а швидкості руху повітря навпаки — збільшуються. Оптимальні значення вологості для всіх категорій робіт становлять 40—60 %, а допустимі — не повинні перевищувати 75 % у холодний період року і теплий при температурі 24 °С і нижче, а при більш високих температурах — це значення менше.

Для вимірювання швидкості руху повітря використовують крильчасті (0,3—0,5 м/с) та чашкові (1—20 м/с) анемометри, а для визначення малих швидкостей руху повітря (менше 0,5 м/с) — термоанемометри та кататермометри.

Температура приміщення: 15°-23°;

Вологістю повітря: 40-60%;

Атмосферний тиск: 760 мм рт. ст..

12. Класифікація виробничих умов за рівнем електробезпеки

Як залежить рівень тяжкості електротравматизму від стану середовища?

Небезпека ураження людей електричним струмом значною мірою залежить від оточуючого середовища, яке може її посилювати або послаблювати.

Виробничі приміщення залежно від умов праці бувають: сухі, вологі, сирі, гарячі, запилені і з хімічно активним середовищем.

Як класифікуються виробничі приміщення за рівнем електробезпеки?

Згідно з ПУЕ, усі виробничі приміщення за рівнем безпеки ураження електричним струмом поділяються на три категорії:

умови з підвищеною небезпекою;

умови особливо небезпечні;

умови без підвищеної небезпеки.

Які приміщення належать до умов з підвищеною небезпекою?

До умов з підвищеною небезпекою належать приміщення, у яких є одна з нижче наведених ознак:

сирі приміщення, відносна вологість яких тривало перевищує 75 %;

приміщення в яких є струмопровідний пил у такій кількості, що він осідає на провідниках, проникає всередину машин апаратів і т. ін.

приміщення зі струмопровідними підлогами (металевими, земляними, цегляними, залізобетонними);

приміщення, у яких температура повітря тривалий час перевищує +30 °С;

приміщення, у яких можливе одночасне дотикання людини до корпусів електричного обладнання і заземлених металевих конструкцій будівель, технологічного обладнання і т. ін.