3. Гарантії прав громадян на охорону праці

Права громадян (у тому числі працівників), закріплені у відповідних нормативно-правових актах, можуть бути реалізовані тільки за умови, якщо в нормативному порядку будуть установлені для цього необхідні гарантії. Закон України "Про охорону праці" передбачає цілий ряд гарантій прав громадян на охорону праці як при укладанні трудового договору, так і під час роботи на підприємстві. Установлено, що умови трудового договору не можуть містити положення, які не відповідають законодавству України про охорону праці.

Громадянин при укладанні трудового договору має бути проінформований власником під розписку про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці небезпечних та шкідливих виробничих факторів, можливі наслідки їх впливу на здоров'я, про права на пільги та матеріальну чи інші види компенсації за роботу в таких умовах. Забороняється укладання трудового договору з громадянином, якому згідно з медичним висновком протипоказана запропонована робота за станом здоров'я.

Усі працівники згідно із Законом підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню від нещасних випадків та професійних захворювань, які можуть спричинити втрату працездатності. Однією з гарантій є те, що працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку. На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною праці чи службою охорони праці за працівником зберігається місце роботи, а також середній заробіток.

Працівникам, зайнятим на роботах важких і зі шкідливими умовами праці, надається право на додаткові пільги і компенсації. Вони безкоштовно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням чи молоком або рівноцінними харчовими продуктами, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, на скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію й інші пільги та компенсації, надані в передбаченому законодавством порядку. Роботодавець також може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (трудовим договором) працівникам пільги і компенсації, не передбачені законодавством. Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці і колективного договору.

4. Вибір типу вогнегасників в залежності від місця спалаху пожежі.

Вогнегасними називаються речовини, які при введенні в зону горіння припиняють його. Основними вогнегасними речовинами та матеріалами є: вода, водяна пара, хімічна та повітряно-механічна піни, водні розчини солі, негорючі гази, галогеновуглеводні вогнегасні сполуки та сухі вогнегасні порошки.

Порошкові вогнегасники перешкоджають горінню хімічним шляхом і є майже універсальним протипожежним засобом. Порошок добре гасить вогонь не лише при горінні твердин та рідких речовин, але й добре зарекомендував себе в боротьбі з горінням електрообладнання. Тож, такий вогнегасник є багатоцільовим.

Рідинні вогнегасники ідеально підходять для гасіння паперу, дерева, пластмаси, сміття або виробів з тканини. Протипожежна сила води у тому, що вона чудово поглинає тепло. Коли води достатньо, вона знімає жар швидше, ніж вогонь може його створити, тому полум’я просто гасне. Однак не можна не використовувати воду у випадку горіння займистих рідин. Вогонь миттєво пошириться. А оскільки вода електропровідна, не застосовуйте її та жодного вогнегасника, в якому вона міститься, до електрообладнання під напругою.

Хімічно-пінні вогнегасники. Ці вогнегасники особливо ефективні під час гасіння харчових жирів та олії, але їх не можна застосовувати до нафтопродуктів. Вони також придатні для пожеж твердих речовин.

Пінні вогнегасники дуже добре справляються з пожежею твердих речовин, але особливо ефективні для гасіння пожеж рідких речовин, коли горять легкозаймисті рідини (промислові мастила, пальне, фарби). Піна вкриває палаючу рідину непроникною плівкою, ув’язнюючи горючі випари і перекриваючи доступ кисню. Тому застосовувати пінний вогнегасник слід більш обережно, щоб піна не проникла в рідину, але швидко поширилася по її поверхні. Ніколи не використовуйте піни до електроприладів під напругою.

Вуглекислотні вогнегасники можна застосовувати майже до всіх видів пожеж. Принцип їхньої дії — витіснення кисню вуглекислим газом. Але, як було показано раніше, коли не охолодити займисту речовину, то можливе повторне самозапалювання. Оскільки засобом гасіння у цих вогнегасниках є газ, їх не дуже ефективно використовувати у великих приміщеннях, де є протяг. Але через те, що цей вогнегасник зовсім не забруднює, він найліпше підходить для гасіння чутливих механізмів та електроприладів. Однак коли застосовуєте вуглекислотний вогнегасник у невеликому приміщенні, як тільки полум’я згасне, вийдіть і зачиніть за собою двері, щоб не задихнутися вуглекислим газом.

Протипожежне покривало — це зброя, яка завжди під рукою й чудово підходить для боротьби з невеликою пожежею, коли загориться, наприклад, щось на кухонній плиті або клаптик килима. Протипожежне покривало може також врятувати людині життя, коли на ній зайнявся одяг.