Географія основних галузей промисловості світу.
Одним з об'єктів соціально-економічної географії світу є світове господарство, розміщення його галузей, серед яких провідне місце як і раніше посідає промисловість. Якими особливостями відрізняється розміщення галузей промисловості в сучасному світі?
Три галузі сучасного господарства є його основою: енергетика, хімічна і машинобудівна промисловість.
Що являє собою енергетика? Енергетика — сукупність галузей паливної промисловості, електроенергетики, засобів доставки палива і енергії. У сучасному світовому господарстві склалася ситуація, при якій країни, що розвиваються, виступають як постачальники енергоносіїв, а розвинені держави - як основні споживачі енергії.
Абсолютне і відносне подорожчання одних джерел енергії в порівнянні з іншими, вдосконалення засобів їх транспортування, розвиток систем перетворення і передачі енергії, освоєння нових джерел енергії впливають на розвиток, структуру і розміщення промислового виробництва окремих країн і регіонів.
Загальне зростання споживання енергії відбувається постійно, але нерівномірно. У перший половині XX ст, сумарне споживання енергії у світі подвоювалося кожні 18-20 років, у другій половині ХХст. воно зросло щорічно на 5%.
Які первинні джерела енергії є основними?
Основними первинними джерелами енергії є природний газ, нафта, вугілля, гідроенергія, енергія атомного ядра.
Надамо стислу характеристику паливної промисловості.
Нафтова промисловість одна з найважливіших галузей важкої промисловості; вона розвивається дуже високими темпами. У 1994р. світовий видобуток нафти в порівнянні з попереднім роком зріс на 33 млн т. (тобто 1,1%) і досяг 3 млрд.т. На країни ОПЕК з цієї кількості припало 1239 млн т., тобто 40% загальної кількості.
Швидке зростання видобутку нафти в Африці, на Близькому і Середньому Сході визначається не тільки великими запасами нафти в цих регіонах, але і низькими капіталовкладеннями і поточними витратами (наприклад, низька заробітна плата персоналу) на цей видобуток при надзвичайно високій продуктивності свердловин. Прогнозовані запаси нафти на Землі приблизно оцінюються в 300 млрд т.
Завдання.
За допомогою атласу визначте і назвіть країни, що мають найбільші запаси нафти.
Найбільші запаси нафти мають такі країни:
Саудівська Аравія - 35255 млн т;
Кувейт - 12946 млн т;
Іран - 12110 млн т.
Головною особливістю розміщення найбільших у світі родовищ нафти є те, що в основному вони знаходяться на території країн, що розвиваються. Достовірні запаси нафти в США, наприклад, найбільш вичерпані, однак одночасно вони є найбільшими залишковими запасами у світі. Постійно зростає значення нафтової промисловості Китаю: за видобутком КНР зараз йде на 5-му місці, поступаючись США, Саудівській Аравії, СНД і Ірану.
Головні вантажопотоки нафти прямують від портів країн Персидської затоки до Японії і держав Західної Європи. Танкери проходять через Суецький канал, найбільші з них вимушені огинати Африку. Нафтопроводи прокладені не тільки суходолом, але і по дну морів, наприклад, Середземного і Північного.
Газова промисловість.
Найбільші запаси природного газу зосереджені в Росії (39,2%), на Близькому і Середньому Сході (30%), в Північній Америці (5%) і Західній Європі (насамперед в Нідерландах - 4%). Як і запаси нафти, запаси газу на території країн, що розвиваються, перевершують запаси на території розвинених держав. Щорічний видобуток газу у світі постійно зростає і в 1994 р. перевищив 2 трлн м3. Понад 40% цього об'єму було видобуто в СНД (80% цієї кількості припало на Росію), 25% - в США, менші об'єми- в Канаді, Нідерландах, Норвегії, Індонезії, Алжирі, які не входять до числа найбільших світових експортерів природного газу.
Газ в основному експортується у скрапленому вигляді трубопроводами. Протяжність газопроводів в сучасному світі досягла 900 тис. км і продовжує зростати. Найбільші міждержавні газопроводи функціонують у Північній Америці (пов'язує канадську газоносну провінцію Альберта з США) і Західній Європи (один пов'язує голландське родовище Гронінген з Німеччиною, Швейцарією і Італією; другий - норвезький сектор Північного моря з Німеччиною, Бельгією і Францією). З 1982 р. функціонує газопровід, який пов'язує Алжир з Тунісом і - по дну Середземного моря - з Італією.
Зростає об'єм морських перевезень скрапленого природного газу в спеціальних танкерах. Найбільшими постачальниками скрапленого газу є Індонезія, Алжир, Малайзія, Бруней. Найбільшим імпортером природного газу (до 60% від загального об'єму) є Японія.
Вугільна промисловість "найстаріша" галузь паливно-енергетичного комплексу.
Сумарні світові запаси вугілля (52% - кам'яного, 48% - бурого) оцінюються приблизно в 13 -14 трлн т., при чому найбільші родовища знаходяться в Росії, Китаї, США, ПАР, Україні, Казахстані, менш значущі - в Німеччині, Великій Британії, Польщі, Австралії, Канаді, Індії, Індонезії, Ботсвані, Зімбабве, Мозамбіку, Колумбії, Венесуелі.
З точки зору конкурентоздатності вугілля на світовому ринку важливим чинником є його собівартість, яка не в останню чергу залежить від способу видобутку: вугілля, що видобувається відкритим способом, в декілька разів дешевше, ніж вугілля, що видобувається в шахтах. Тому доставлене з Австралії або Південної Африки в Західну Європу вугілля дешевше місцевого, в чому криється одна з причин занепаду європейської вуглевидобувної галузі.
Які ще причини, на ваш погляд, викликали занепад вуглевидобувної галузі в Європі?
Німеччина лідирує у світовому видобутку бурого вугілля, за нею йдуть США, Австралія і Росія. Буре вугілля в основному використовується на теплових електростанціях як паливо.
Електроенергетика.
Усього у світі щорічно як енергоресурси споживається 15 млрд т умовного палива. Сумарна потужність усіх електростанцій світу на початку 1990-х рр. перевищувала 2,5 млрд кВт/год на рік. Понад 60% цього об'єму електроенергії виробляється в промислове розвинених країнах, насамперед США, Японії, Німеччині, Китаї, Канаді і Росії. Оскільки електроенергетика багато в чому визначає економіку країни, деякі держави (Франція, Італія, Росія) є власниками основної частини електроенергетичних потужностей. В інших державах (Велика Британія, Японія, США) електроенергетичні потужності знаходяться у приватній власності, в третіх (Німеччина) в змішаній (певна частка належить державі, певна - приватним власникам).
Електроенергію виробляють на теплових (ТЕС), водних (ГЕС), атомних (АЕС) та інших станціях. Співвідношення часток отриманої на різних станціях електроенергії визначає енергобаланс країни.
Підсумок:
формування світового господарства, що почалося кілька тисяч років тому, зараз знаходиться на четвертому етапі свого розвитку;
міжнародний поділ праці - спеціалізація господарства країн світу на виробництві певної продукції для подальшого обміну;
НТР, що почалася у другій половині XX ст. Перетворила науку на основну виробничу силу світового господарства;
- основою промислового виробництва є енергетика, машинобудування і хімічна промисловість;
- галузі переробної промисловості, раніше орієнтовані на сировинні бази, в сучасному світі орієнтуються не споживача;
- найбільшої концентрації підприємства машинобудування досягають у розвинених країнах і регіонах світу.
Бесіда за запитаннями.
Що таке світове господарство ? Міжнародний поділ праці ? Науково- технічна революція ?
Що є основою міжнародного поділу праці ?
У яких формах здійснюються міжнародні економічні зв’язки ?
Як ви розумієте словосполучення "глобальний світ" ?
Які риси властиві НТР ?
Як НТР впливає на галузеву структуру світового господарства ?
Які природні ресурси визначають рівень розвитку чорної металургії?
Кольорової?
Які великі світові центри машинобудування ви можете назвати?
Домашнє завдання:
1. Конспект.
Тема:Світове господарство.
План.
Міжнародний поділ праці та інтеграція.
Етапи формування світового господарства.
Географія основних галузей промисловості світу.
Виписати у зошит: визначення інтеграції, світового господарства, НТР, Міжнародної економічної інтеграції, МПП з прикладами країн, енергетиці.
З атласу виписати визначення ТНК та назвати 5 прикладів; виписати центри хімічної та машинобудівної промисловості, та місце України в цих галузях промисловості.
Міжнародний поділ праці та інтеграція.
Спеціалізація праці є одночасно показником розвитку суспільства і професіоналізму працівника. Давній поділ праці базувався на статевій працездатності: жінки займалися збиранням, чоловіки - полюванням. Наступним етапом стало відділення ремісництва від землеробства, потім в середньовічній Європі професійні ремісники почали об'єднуватися в цехи та общини. Зараз спеціалізація досягла такого рівня, що окремий регіон, наприклад, спеціалізується на розсаді томатів, які будуть висаджені у відкритий грунт на іншому краю континенту, а перероблені і продані - в іншій частині світу. Сьогодні жодна країна світу не може однаково ефективно проводити все, що необхідно для задоволення її внутрішніх потреб, і в цьому немає необхідності через наростання процесу інтеграції- єднання окремих частин і систем в одне ціле.
Сучасне покоління стало свідком грандіозних змін у всіх сферах життєдіяльності людства. Науково-технічна революція, що почалася в середині XX ст., змінила планету, додавши всьому, що відбувається, глобальності, всеосяжності. Зміна індексу Доу-Джонса на токійській фондовій біржі хвилює європейських бізнесменів, українські кондитери турбуються, чи не знищить ураган у Латинській Амереці врожаю какао, домогосподарка готує голландські курячі окороки на чеській газовій плиті. Світ під впливом НТР стрімко змінюється, тому знання особливостей науково-технічної революції допоможе вам орієнтуватися в цих змінах.
