- •Травна система. Обмін речовин та енергії
- •Травлення в період внутрішньоутробного розвитку
- •Особливості будови і функцій органів травлення у новонароджених
- •Особливості процесу травлення у новонароджених
- •Вікові зміни органів травлення
- •Геронтологічні зміни з боку органів травлення
- •Обмін речовин та енергії
- •Обмін речовин у плода
- •Обмін речовий у різні вікові періоди
- •Жировий обмін
- •Водно-сольовий обмін
- •Пальпація. Перкусія. Аускультація
- •Проблема Інтенсивний біль у надчеревній ділянці натще
- •Ферменты тонкой кишки
Жировий обмін
Жири в організмі швидко поновлюються. Так, 50 % жирового депо дорослої людини поновлюється кожні 5—9 днів, а 50 % жиру печінки — кожні З дні. Жири мають значення в синтезі гормонів, захисті організму від тепловтрати, транспорті вітамінів. У доношеної новонародженої дитини жир становить 11—16 % від маси тіла, а у дитини до 6 міс — 26 %. У цей період дитина перебуває на грудному вигодовуванні. У віці понад 6 міс вміст жирів зменшується. Рівень їх знову підвищується до 6—9 років і в період статевого дозрівання. У жінок накопичення жиру збільшується до 30—35 років і становить у цьому віці 35 % від маси тіла. У юнаків до 15— 16 років він зменшується, а потім зростає і до 35 років досягає 26 %. Зі збільшенням кількості жиру зростає рівень глікогену. Існує різниця в хімічному складі тригліцеридів. У новонароджених жир має високу точку плавлення — 43 °С, у дорослих — 17,5 °С. Це потрібно враховувати під час організації догляду за дітьми і виконання ін'єкцій.
У дітей перших днів життя спостерігається стеаторея. З калом виділяється 3 г ліпідів на добу. У калі дитини зменшується кількість жирних кислот, що свідчить про краще всмоктування в кишках.
У дітей знижена активність ліпази, жовчі виділяється менше, ніж у дорослих (на 1 -му році життя — 70 % від норми в дорослих). Унаслідок тканинного обміну жирів утворюються проміжні продукти — кетонові тіла. Схильність до кетозу особливо проявляється у віці 2—10 років, коли порушується співвідношення жирів, білків і вуглеводів (у нормі воно становить, відповідно, 1:1:4). У дитячому віці в крові невеликий
вміст ліпідів, з віком він збільшується.
Водно-сольовий обмін
Тканини й органи дитини містять більше води, ніж тканини й органи дорослих. З віком вміст води зменшується. У новонародженої дитини вода становить 75,5 % від маси тіла, у дорослих людей — 60—65 %. Втрата води у новонароджених становить 8 % від маси тіла.
На вміст води в тканинах організму впливає їжа і наявність у ній жиру. Жирова тканина утримує 22 % води.
Рідини організму поділяються на внутрішньоклітинну і позаклітинну. Кожні 20 хв між кров'ю та інтерстиціальною рідиною відбувається обмін води, рівний масі тіла. Об'єм циркулюючої плазми змінюється щохвилини, з віком він зменшується. Якщо з віком вміст позаклітинної рідини зменшується, то внутрішньоклітинної — збільшується. Водний обмін у дітей інтенсивніший, ніж у дорослих. Так, молекули води в дорослому організмі перебувають 15 днів, у дітей — 3—5 днів. У дітей велика проникність мембран, а фіксація рідини в клітині і міжклітинних структурах слабка. Діти дуже чутливі до дегідратації, коли втрачається і позаклітинна, і внутрішньоклітинна рідина. Потреба дітей у воді значно вища, ніж у дорослих. Склад рідини визначає гомеостаз. Склад солей, їх концентрацію визначає осмотичний тиск рідини. Важливу роль у цих процесах відіграють катіони — Ка, К, Са, М§ та аніони — хлор, карбонат, ортофосфат, сульфат. Рівновага між ними зумовлює рН 7,4. Характерним є значний вміст натрію в позаклітинній рідині. Рівень його зберігається протягом життя. Внутрішньоклітинний вміст натрію у дітей вищий, ніж у дорослих. Натрій регулює судинний тонус, потенціює активність адреналіну, зумовлює роботу натрієво-калієвого насоса. Затримка натрію характерна для гіпертонічної хвороби, інфаркту. Вміст калію більший всередині клітини. . Усі електрофізіологічні та енергетичні процеси відбуваються за участю калію. Він стимулює утворення ацетилхоліну — медіатора синапсів, який є каталізатором АТФ і входить до складу креатинфосфату. Нестача калію спричинює слабкість серцевого м'яза. Збільшення вмісту калію призводить до внутрішньошлуночкової блокади, тремтіння шлуночків. Відносна потреба дітей у калії вища, ніж у дорослих. Нестача калію гальмує ана-болічні процеси.
Порушення, які виявляють
під час обстеження органів
травлення
Оцінку органів травлення потрібно проводити з урахуванням віку пацієнта на основі комплексного дослідження органів травного тракту. При цьому враховують дані анамнезу, огляду, пальпації, перкусії, оцінюють результати лабораторних та інструментальних досліджень.
Збираючи анамнез потрібно з'ясувати: ® чи є скарги на біль у животі;
• локалізація, іррадіація, характер, інтенсивність, періодичність, сезонність болю в животі;
• чи пов'язаний біль у животі зі споживанням їжі, її кількістю та якістю;
• кількість випорожнень, їх характер, домішки слизу, крові, біль під час акту дефекації;
• чи є нудота або блювання;
• характер блювотних мас, частота блювання, час виникнення;
• наявність печії, її зв'язок зі споживанням їжі;
• чи є зміни в апетиті, відчуття переповнення шлунка;
• наявність скарг, які вказують на порушення загального стану (слабкість, зниження працездатності, порушення сну, підвищена дратливість, плаксивість тощо).
Під час огляду за системами та органами важливо дати оцінку стану органів травної системи за такими критеріями:
• колір шкіри: блідість, жовтяниця, субіктеричність;
• наявність елементів висипки — геморагії, підвищення сухості шкіри з лущенням, рубці, розширення венозної сітки на передній стінці живота;
• стан губ, зубів, язика слизової оболонки ротової порожнини, зіва, глотки (звернути увагу да підвищену сухість слизових оболонок, гіпертрофію сосочків язика або їх атрофію), каріозні зуби, наявність афт, ерозій, ділянок лейкоплакії, запзльні процеси ясен, язика, мигдаликів;
• форма живота, його симетричність і розміри;
• участь м'язів живота в акті дихання.