
2.1 Теоретична частина
У тропосфері температура повітря знижується з висотою.
Вертикальним градієнтом температури повітря називають її зміну на кожні 100 м висоти:
,
( °С/100 м) (2.1)
де γ- вертикальний градієнт температури, °С/100 м;
zв і zн – висота верхньої і нижньої границі стовпа повітря, м;
tв і tн - температури повітря (0С) на висоті zв і zн , відповідно.
Знаючи вертикальний градієнт температури, можна визначити температуру на будь-якому рівні z, якщо відома температура на нижньому рівні:
tz = t0 – γz. (2.2)
Одиницею тиску повітря служить паскаль (Па), дорівнює силі 1 Ньютон (Н), що діє на площу 1 м2. (1 Па = 1 Н/м2).
Практично тиск повітря виражається в гектопаскалях (1 гПа = 102 Па) із точністю до десятих часток. До недавна в метеорології як одиниця тиску повітря використовувався міллібар (мб): 1 мб = 1 гПа.
За стандартний атмосферний тиск на рівні моря приймають тиск, рівний 1013,25 гПа. У метеорології за нормальний тиск нерідко приймають тиск, рівний 1000 гПа.
Зміна тиску з висотою в шарі атмосфери до висоти 10 км можна розраховувати за допомогою основного рівняння статики:
ΔP = - gρΔz , (2.3)
де ΔP – зміна тиску при зміні висоти на Δz, Па;
ρ – середня густина повітря в шарі Δz, Па;
Δz – зміна висоти, м;
g – прискорення вільного падіння, м2/с.
Вертикальний градієнт тиску – це зміна тиску при переміщенні на одиницю висоти.
, (гПа/100 м)
(2.4)
Барична ступінь h – це висота, на яку потрібно піднятися або опуститися, щоб тиск змінився на 1 гПа. Барична ступінь (м/гПа) – величина, що є зворотною вертикальному градієнту тиску.
,
(м/гПа) (2.5)
де α – коефіцієнт, рівний 0,004.
При тому самому тиску барична ступінь більше в теплому повітрі, ніж у холодному.
Одним з інтегралів основного рівняння статики є барометрична формула Лапласа:
z2 - z1 = 18400 (1+αt) (1+0,378 e/P) (1+0,0026 cos φ) (1+ βz) lg P1/P2 , (2.6)
де P1 і P2 - тиск на рівнях z2 і z1;
z = (z1 + z2)/2 – висота над рівнем моря середини розглянутого шару;
t, e, P – середні по висоті значення температури (°С), парціального тиску водяної пари (мб) і атмосферного тиску (гПа) у розглянутому шарі повітря;
φ – широта місця, 0;
β-коефіцієнт, рівний 3,14·10-7 м-1 для вільної атмосфери і 1,96·10-7 м-1 для гірських місцевостей;
множник (1+0378 е/Р) враховує вологість повітря;
множники (1+0,0026 cos(φ)) і (1+ βz) характеризують залежність прискорення вільного падіння від широти і висоти місця над рівнем моря.
На практиці часто використовують скорочену формулу Лапласа:
z2 - z1 = 18400 (1+αt) lg P1/P2 . (2.7)
Характер розподілу атмосферного тиску з висотою описується також барометричною формулою:
,
(2.8)
де Р1 – атмосферний тиск повітря на висоті z1 (гПа);
Р0 – атмосферний тиск повітря на висоті z0 (гПа);
Tm – середнє значення температури між шарами z1 і z0, К ;
Rв – універсальна газова постійна сухого повітря, Дж/кг·град.
У випадку розрахунків для вологого насиченого повітря замість Tm береться віртуальна температура (Tv), значення якої визначається по формулі:
Tv = Tm (1 + 0,378 е/Р), (2.9)
де е – пружність водяної пари, мб;
Р – тиск атмосферного повітря, гПа.
Віртуальна температура вологого повітря – це така температура, яку по-
винне було би мати сухе повітря, щоб його густина дорівнювала густині вологого повітря з температурою T, тиском Р і тиском водяної пари е.
За допомогою барометричної формули можна вирішити три задачі:
- знаючи тиск на одному рівні і середню температуру стовпа повітря, знайти тиск на іншому рівні;
- знаючи тиск на обох рівнях і середню температуру стовпа повітря, знайти різницю рівнів (барометричне нівелювання);
- знаючи різницю рівнів і значення тиску на них, знайти середню температуру стовпа повітря.
Густина сухого й вологого ненасиченого атмосферного повітря обчислюється за допомогою рівняння стану газу:
,
(2.10)
де Р – тиск атмосферного повітря, Па;
Rв – універсальна газова постійна сухого повітря (Rв = 287 Дж/кг·град);
T – температура повітря, К.
Густина вологого насиченого атмосферного повітря обчислюється по формулі:
,
(2.11)
Розподіл густини повітря з висотою визначається за формулою:
(2.12)
де ρ1 і ρ0 – густина повітря на висоті z1 і z0, відповідно.
Виконання роботи
Вихідні дані для виконання роботи наведено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 – Вихідні дані для розрахунку
№ вари-анта |
Температура, t0 , °С |
Пружність пари, е, мб |
Атмосферний тиск, Р0, мб |
h1 – h2 , м |
Δh, м |
γ, °С/100 м |
1 |
39,7 |
72,7 |
1013 |
0-10000 |
1000 |
0,6 |
2 |
38,6 |
68,5 |
1000 |
0-5000 |
500 |
0,5 |
3 |
34,3 |
54,2 |
1000 |
0-6000 |
600 |
0,66 |
4 |
36,4 |
60,8 |
1013 |
0-8000 |
800 |
0,56 |
5 |
39,3 |
71,3 |
1013 |
0-7000 |
700 |
0,6 |
6 |
35,3 |
57,4 |
1000 |
0-10000 |
1000 |
0,5 |
7 |
35 |
56,3 |
1000 |
0-9000 |
900 |
0,66 |
8 |
25 |
31,7 |
1013 |
0-7000 |
700 |
0,56 |
9 |
25,7 |
33,2 |
1013 |
0-5000 |
500 |
0,6 |
10 |
32,3 |
48,5 |
1000 |
0-8000 |
800 |
0,55 |
11 |
28,3 |
38,6 |
1000 |
0-10000 |
1000 |
0,66 |
12 |
39 |
70,0 |
1013 |
0-6000 |
600 |
0,56 |
13 |
32,2 |
48,2 |
1013 |
0-8000 |
800 |
0,61 |
14 |
38,5 |
68,1 |
1000 |
0-7000 |
700 |
0,58 |
15 |
37,5 |
64,6 |
1000 |
0-9000 |
900 |
0,66 |
16 |
35,0 |
56,3 |
1013 |
0-8000 |
800 |
0,65 |
17 |
39,7 |
72,7 |
1000 |
0-9500 |
950 |
0,58 |
18 |
38,6 |
68,5 |
1013 |
0-6500 |
650 |
0,55 |
19 |
36,4 |
60,8 |
1000 |
0-7500 |
750 |
0,67 |
Продовження таблиці 2.1
№ вари-анта |
Температура, t0 , °С |
Пружність пари, е, мб |
Атмосферний тиск, Р0, мб |
h1 – h2 , м |
Δh, м |
γ, °С/100 м |
20 |
39,3 |
71,3 |
1000 |
0-8200 |
820 |
0,56 |
21 |
35,3 |
57,4 |
1013 |
0-9200 |
920 |
0,64 |
22 |
35,0 |
56,3 |
1013 |
0-8300 |
830 |
0,56 |
23 |
25,0 |
31,7 |
1000 |
0-6400 |
640 |
0,62 |
24 |
25,7 |
33,2 |
1000 |
0-4600 |
460 |
0,58 |
25 |
32,3 |
48,5 |
1013 |
0-8400 |
840 |
0,55 |
26 |
28,3 |
38,6 |
1013 |
0-9700 |
970 |
0,66 |
27 |
39,0 |
70,0 |
1000 |
0-5800 |
580 |
0,56 |
28 |
32,2 |
48,2 |
1000 |
0-7600 |
760 |
0,63 |
29 |
38,5 |
68,1 |
1013 |
0-6500 |
650 |
0,55 |
30 |
37,5 |
64,6 |
1013 |
0-8700 |
870 |
0,61 |
31 |
35,0 |
56,3 |
1013 |
0-7700 |
770 |
0,56 |
32 |
25,7 |
33,2 |
1000 |
0-1000 |
1000 |
0,56 |
33 |
33,5 |
48,9 |
1020 |
0-8500 |
850 |
0,50 |
34 |
38,0 |
65,2 |
1015 |
0-9200 |
920 |
0,62 |
В таблиці подані дані температура (T), пружність водяної пари (e), атмосферний тиск (P) на рівні моря (h1), а також висота (h2), до якої треба проводити розрахунок і крок збільшення висоти (Δh), вертикальний градієнт температури (γ) .
Результати розрахунку подати у вигляді таблиці 2.2 та побудувати графіки залежності температури, атмосферного тиску, пружності водяної пари, абсолютної, відносної вологості, густини повітря від висоти над рівнем моря.
Таблиця 2.2 – Результати розрахунку розподілу метеорологічних елементів по
висоті
T, К |
Z, м |
Tm/Tv, K |
RTm |
ez, мб |
E, мб |
r, % |
a, г/м3 |
Pz, гПа |
ρ, кг/м3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Зробити висновок, як змінюється по висоті температура повітря, атмосферний тиск, густина повітря, пружність пари, відносна та абсолютна вологість повітря.