Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лаб_укр_1,2.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
09.07.2019
Размер:
245.76 Кб
Скачать

2.1 Теоретична частина

У тропосфері температура повітря знижується з висотою.

Вертикальним градієнтом температури повітря називають її зміну на кожні 100 м висоти:

, ( °С/100 м) (2.1)

де γ- вертикальний градієнт температури, °С/100 м;

zв і zн – висота верхньої і нижньої границі стовпа повітря, м;

tв і tн - температури повітря (0С) на висоті zв і zн , відповідно.

Знаючи вертикальний градієнт температури, можна визначити температуру на будь-якому рівні z, якщо відома температура на нижньому рівні:

tz = t0 – γz. (2.2)

Одиницею тиску повітря служить паскаль (Па), дорівнює силі 1 Ньютон (Н), що діє на площу 1 м2. (1 Па = 1 Н/м2).

Практично тиск повітря виражається в гектопаскалях (1 гПа = 102 Па) із точністю до десятих часток. До недавна в метеорології як одиниця тиску повітря використовувався міллібар (мб): 1 мб = 1 гПа.

За стандартний атмосферний тиск на рівні моря приймають тиск, рівний 1013,25 гПа. У метеорології за нормальний тиск нерідко приймають тиск, рівний 1000 гПа.

Зміна тиску з висотою в шарі атмосфери до висоти 10 км можна розраховувати за допомогою основного рівняння статики:

ΔP = - gρΔz , (2.3)

де ΔP – зміна тиску при зміні висоти на Δz, Па;

ρ – середня густина повітря в шарі Δz, Па;

Δz – зміна висоти, м;

g – прискорення вільного падіння, м2/с.

Вертикальний градієнт тиску – це зміна тиску при переміщенні на одиницю висоти.

, (гПа/100 м) (2.4)

Барична ступінь h – це висота, на яку потрібно піднятися або опуститися, щоб тиск змінився на 1 гПа. Барична ступінь (м/гПа) – величина, що є зворотною вертикальному градієнту тиску.

, (м/гПа) (2.5)

де α – коефіцієнт, рівний 0,004.

При тому самому тиску барична ступінь більше в теплому повітрі, ніж у холодному.

Одним з інтегралів основного рівняння статики є барометрична формула Лапласа:

z2 - z1 = 18400 (1+αt) (1+0,378 e/P) (1+0,0026 cos φ) (1+ βz) lg P1/P2 , (2.6)

де P1 і P2 - тиск на рівнях z2 і z1;

z = (z1 + z2)/2 – висота над рівнем моря середини розглянутого шару;

t, e, P – середні по висоті значення температури (°С), парціального тиску водяної пари (мб) і атмосферного тиску (гПа) у розглянутому шарі повітря;

φ – широта місця, 0;

β-коефіцієнт, рівний 3,14·10-7 м-1 для вільної атмосфери і 1,96·10-7 м-1 для гірських місцевостей;

множник (1+0378 е/Р) враховує вологість повітря;

множники (1+0,0026 cos(φ)) і (1+ βz) характеризують залежність прискорення вільного падіння від широти і висоти місця над рівнем моря.

На практиці часто використовують скорочену формулу Лапласа:

z2 - z1 = 18400 (1+αt) lg P1/P2 . (2.7)

Характер розподілу атмосферного тиску з висотою описується також барометричною формулою:

, (2.8)

де Р1 – атмосферний тиск повітря на висоті z1 (гПа);

Р0 – атмосферний тиск повітря на висоті z0 (гПа);

Tm – середнє значення температури між шарами z1 і z0, К ;

Rв – універсальна газова постійна сухого повітря, Дж/кг·град.

У випадку розрахунків для вологого насиченого повітря замість Tm береться віртуальна температура (Tv), значення якої визначається по формулі:

Tv = Tm (1 + 0,378 е/Р), (2.9)

де е – пружність водяної пари, мб;

Р – тиск атмосферного повітря, гПа.

Віртуальна температура вологого повітря – це така температура, яку по-

винне було би мати сухе повітря, щоб його густина дорівнювала густині вологого повітря з температурою T, тиском Р і тиском водяної пари е.

За допомогою барометричної формули можна вирішити три задачі:

- знаючи тиск на одному рівні і середню температуру стовпа повітря, знайти тиск на іншому рівні;

- знаючи тиск на обох рівнях і середню температуру стовпа повітря, знайти різницю рівнів (барометричне нівелювання);

- знаючи різницю рівнів і значення тиску на них, знайти середню температуру стовпа повітря.

Густина сухого й вологого ненасиченого атмосферного повітря обчислюється за допомогою рівняння стану газу:

, (2.10)

де Р – тиск атмосферного повітря, Па;

Rв – універсальна газова постійна сухого повітря (Rв = 287 Дж/кг·град);

T – температура повітря, К.

Густина вологого насиченого атмосферного повітря обчислюється по формулі:

, (2.11)

Розподіл густини повітря з висотою визначається за формулою:

(2.12)

де ρ1 і ρ0 – густина повітря на висоті z1 і z0, відповідно.

    1. Виконання роботи

Вихідні дані для виконання роботи наведено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 – Вихідні дані для розрахунку

вари-анта

Температура,

t0 , °С

Пружність пари,

е, мб

Атмосферний тиск,

Р0, мб

h1 – h2 ,

м

Δh,

м

γ, °С/100 м

1

39,7

72,7

1013

0-10000

1000

0,6

2

38,6

68,5

1000

0-5000

500

0,5

3

34,3

54,2

1000

0-6000

600

0,66

4

36,4

60,8

1013

0-8000

800

0,56

5

39,3

71,3

1013

0-7000

700

0,6

6

35,3

57,4

1000

0-10000

1000

0,5

7

35

56,3

1000

0-9000

900

0,66

8

25

31,7

1013

0-7000

700

0,56

9

25,7

33,2

1013

0-5000

500

0,6

10

32,3

48,5

1000

0-8000

800

0,55

11

28,3

38,6

1000

0-10000

1000

0,66

12

39

70,0

1013

0-6000

600

0,56

13

32,2

48,2

1013

0-8000

800

0,61

14

38,5

68,1

1000

0-7000

700

0,58

15

37,5

64,6

1000

0-9000

900

0,66

16

35,0

56,3

1013

0-8000

800

0,65

17

39,7

72,7

1000

0-9500

950

0,58

18

38,6

68,5

1013

0-6500

650

0,55

19

36,4

60,8

1000

0-7500

750

0,67

Продовження таблиці 2.1

вари-анта

Температура,

t0 , °С

Пружність пари,

е, мб

Атмосферний тиск,

Р0, мб

h1 – h2 ,

м

Δh,

м

γ, °С/100 м

20

39,3

71,3

1000

0-8200

820

0,56

21

35,3

57,4

1013

0-9200

920

0,64

22

35,0

56,3

1013

0-8300

830

0,56

23

25,0

31,7

1000

0-6400

640

0,62

24

25,7

33,2

1000

0-4600

460

0,58

25

32,3

48,5

1013

0-8400

840

0,55

26

28,3

38,6

1013

0-9700

970

0,66

27

39,0

70,0

1000

0-5800

580

0,56

28

32,2

48,2

1000

0-7600

760

0,63

29

38,5

68,1

1013

0-6500

650

0,55

30

37,5

64,6

1013

0-8700

870

0,61

31

35,0

56,3

1013

0-7700

770

0,56

32

25,7

33,2

1000

0-1000

1000

0,56

33

33,5

48,9

1020

0-8500

850

0,50

34

38,0

65,2

1015

0-9200

920

0,62

В таблиці подані дані температура (T), пружність водяної пари (e), атмосферний тиск (P) на рівні моря (h1), а також висота (h2), до якої треба проводити розрахунок і крок збільшення висоти (Δh), вертикальний градієнт температури (γ) .

Результати розрахунку подати у вигляді таблиці 2.2 та побудувати графіки залежності температури, атмосферного тиску, пружності водяної пари, абсолютної, відносної вологості, густини повітря від висоти над рівнем моря.

Таблиця 2.2 – Результати розрахунку розподілу метеорологічних елементів по

висоті

T, К

Z, м

Tm/Tv, K

RTm

ez, мб

E, мб

r, %

a, г/м3

Pz,

гПа

ρ,

кг/м3

Зробити висновок, як змінюється по висоті температура повітря, атмосферний тиск, густина повітря, пружність пари, відносна та абсолютна вологість повітря.