47.Методи культивування вірусів. Лабораторні тварини, курячий ембріон, культура тканин

Застосовують три методи культивування: 1) у культурі клітин; 2) у курячому ембріоні; 3) в організмі лабораторних тварин.

Клітинні культури - це штами нормальних тканин людини, тварин, тканин злоякісних пухлин, ріст яких підтримується пасажами в живильних середовищах, що містять повний набір речовин, необхідних для росту клітин поза організмом. Використовують клітини фібробластів ембріона людини,корів, свиней, овець, клітини нирок мавп, печінки морської свинки, ракові клітини НеІа та ін.

Курячий ембріон. Вірусний матеріал вводять на алантоїсну або амніотичну порожнину, жовтковий мішок, на хоріоналантоїсну оболонку чи в тіло 7-12 денного ембріона.

Куриные эмбрионы по сравнению с культурами клеток значительно реже бывают контаминированы вирусами и микоплазмами, а также обладают сравнительно высокой жизнеспособностью и устойчивостью к различным воздействиям, эмбрионы не имеют антител и восприимчивы ко многим группам вирусов, метод заражения куриных эмбрионов прост и доступен

К недостаткам данного метода относятся невозможность обнаружения исследуемого микроорганизма без предварительного вскрытия эмбриона

Тварини. Заражають тварин (підшкірно, внутрішньом'язово, внутрішньочеревно), які чутливі до певних вірусів (кролики, миші, хорьки тощо). Індикацію встановлюють на підставі розвитку типових ознак захворювання, патоморфологічних змін органів і тканин тварин, або позитивної реакції гемагглютинації (РГА). РГА заснована на здатності деяких вірусів викликати аглютинацію (склеювання) еритроцитів різних видів тварин, птахів і людини за рахунок поверхневого вірусного білку - гемаглютинину.

48. Оцінка впливу вірусів на лабораторних тварин, курячий ембріон та культуру тканин.

У заражених культурах клітин наявність вірусу можна виявити за цитопатичною дією (ЦПД – деструкція клітин, зміна їх морфології)

• за утворенням внутрішньо-клітинних включень, бляшок,

• Появление гигантских многоядерных клеток

• у реакціях гемадсорбції (базується на наявності на поверхнях клітин рецепторів, до яких можуть приєднуватися еритроцити, і на здатності вірусів блокувати ці рецептори) і гемаглютинації (заснована на здатності деяких вірусів викликати аглютинацію (склеювання) еритроцитів різних видів тварин, птахів і людини за рахунок поверхневого вірусного білку – гемаглютинину)

• за кольоровою пробою (клітини вирощують на рідкому середовищі з індикатором – метиленовим червоним, який змінює колір при нормальному метаболізмі, а оскільки після зараження він порушується, то і колір не змінюється).

• клетки набухают– округляются → собираются гроздьями → через несколько дней отслаиваются от стекла.

Специфічні зміни в курячих ембріонах розвиваються у вигляді дифузного помутніння оболонок, набряку з чисельними виразками, утворення включень (скупчення вірусів), загибеллю самого ембріону тощо.

Лабораторні тварини. Індикацію встановлюють на підставі розвитку типових ознак захворювання, патоморфологічних змін органів і тканин тварин, або позитивної реакції гемагглютинації (РГА).