45.Вірусна рнк, особливості її організації (ретровіруси). Синтез вірусної днк, особливості.

Особенности организации вирусной рнк

РНК-содержащие вирусы могут иметь в своем составе одноцепочечную или двуцепочечную молекулу РНК, одноцепочечные молекулы РНК могут иметь положительную и отрицательную полярность, двуцепочечные РНК имеют двойную полярность.

От полярности зависит механизм репликации и транскрипции вирусного генома: так, (+)-рнк соответствует матричной РНК и может сама служить матрицей для синтеза вирусных белков, тогда как в случае (-)-рнк вирусному ферменту требуется построить (+) рнк на матрице (-)-рнк, чтобы можно было осуществить синтез вирусных белков. ((+) и (-) рнк - комплементарные друг другу формы рнк)

Как правило, РНК-вирусы обычно реплицируются в цитоплазме с помощью собственных РНК-зависимых РНК-полимераз (репликаз)

Особенность ретровирусов заключается в том, что у них при попадании в клетку сначала происходит синтез цепи днк на матрице рнк с помощью вирусного фермента ревертазы, затем на этой цепи днк достраивается вторая комплементарная ей цепь. Образовавшаяся двойная цепь днк встраивается в геном клетки и транскрибируется в ядре клетки транскрипционным аппаратом хозяина в (+) РНК-транскрипты. Одни из них становятся геномом нового «потомства» ретровирусов, а другие подвергаются процессингу в мРНК и используются для трансляции белков, необходимых для сборки вирусных частиц. Вирусный геном, встроенный в геном клетки, реплицируется вместе с ДНК хозяина при делении. К ретровирусам относится ВИЧ.

Особенности синтеза вирусной ДНК

Геном ДНК-вирусов реплицируется в основном в ядре, используя для этого днк-полимеразу хозяина. Транскрипция вирусного генома осуществляется клеточной рнк-полимеразой , при этом образуются вирусные мРНК и белки. ДНК-вирусы могут быть одноцепочечными и двуцепочечными, в случае одноцепочечных цепь днк вируса с помощью клеточной днк- полимеразы сначала достраивает себе комплементарную цепь.

Исключение - вирусы, содержащие двуцепочечную ДНК, реплицирующиеся через стадию одноцепочечной РНК (иногда называют параретровирусами) - имеют двуцепочечную геномную кольцевую ДНК, которая является матрицей для синтеза мРНК вируса, а также субгеномных РНК. Субгеномная РНК служит матрицей для синтеза ДНК-генома ферментом обратной транскриптазой вируса. Это небольшая группа вирусов, в состав которой входят семейства Caulimoviridae и Hepadnaviridae, в том числе вирус гепатита B.

46.Розмноження вірусів. Початок інфекції (прикріплення, проникнення, розбирання).

Розмноження вірусу – процес утворення нової генерації вірусів, який розпочинається після проникнення вірусу в клітину.

Етапи репродукції вірусів:

1. Проникновение в клетку (заражение)

Прикріплення (адсорбція): взаємодія вірусної частинки з поверхнею клітини, на поверхні якої є особливі рецепторні ділянки. Оболонка вірусу має відповідні прикріпні білки, що «впізнають» ці ділянки

Проникнення (ін’єкція): можуть проникати декількома шляхами: злиття вірусної частинки з мембраною(вірус грипу),рецепторний ендоцитоз (відбувається на спеціалізованих ділянках плазматичної мембрани, де розміщені спеціальні ямки, на яких розташовані специфічні рецептори), через пошкоджені ділянки клітинної стінки (віруси рослин).

2. Репликация вируса

Розбирання (депротеїнізація) - процес позбавлення віріонами своїх оболонок (суперкапсидної та капсидної), які перешкоджають експресії вірусного геному. Відбувається в різних ділянках клітини (лізосоми, апарат Гольджі тощо), в результаті послідовних реакцій. У процесі беруть участь клітинні протеази та вірусоспецифічні білки.

реплікація вірусних молекул нуклеїнової кислоти ( за рахунок нуклеотидів, накопичених в клітинах господаря),

синтез вірусних структурних білків і ферментів (рибосоми клітини),

збірка вірусних частинок,

3. Выход вируса из клетки

( с приобретением внешней оболочки путем отпочкования - клетка не гибнет; с распадом клеточной мембраны- клетка гибнет)