
- •Г.В. Соколовська с.Ю. Соколовський вища математика
- •Розділ 1. Інтегральне числення
- •§1. Первісна. Невизначений інтеграл та його властивості
- •Властивості невизначеного інтеграла
- •Основні формули інтегрування
- •§2. Метод заміни змінної (підстановки) у невизначеному інтегралі
- •§3. Інтегрування частинами у невизначеному інтегралі
- •§4. Інтегрування деяких виразів, що містять квадратний тричлен
- •§5. Інтегрування деяких ірраціональних і тригонометричних виразів
- •§6. Про функції, інтеграли від яких не виражаються через елементарні функції
- •§7. Визначений інтеграл та його властивості
- •Геометричний зміст визначеного інтеграла
- •Властивості визначеного інтеграла
- •§8. Інтеграл зі змінною верхньою межею
- •§9. Формула Ньютона - Лейбніца
- •§10. Заміна змінної у визначеному інтегралі
- •§11. Інтегрування частинами у визначеному інтегралі
- •§12. Невластиві інтеграли
- •1. Інтеграли з нескінченними межами інтегрування (невластиві інтеграли і роду).
- •2. Інтеграли від розривної функції (невластиві інтеграли роду).
- •§12. Застосування визначеного інтеграла
- •1. Обчислення площі плоскої фігури.
- •2. Обчислення довжини дуги.
- •2. Обчислення об’єму за площею поперечного перерізу.
- •Розділ 2. Звичайні диференціальні рівняння
- •§1. Поняття про диференціальні рівняння
- •§2. Диференціальні рівняння першого порядку
- •§2. Диференціальні рівняння другого порядку. Рівняння, що допускають зниження порядку.
- •§4. Лінійні диференціальні рівняння другого порядку.
- •Лінійні однорідні диференціальні рівняння зі сталими коефіцієнтами.
- •Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння.
- •Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння зі сталими коефіцієнтами і спеціальним виглядом правої частини.
- •§5. Системи диференціальних рівнянь першого порядку. Системи лінійних рівнянь зі сталими коефіцієнтами.
- •Розділ 3. Ряди
- •§1. Властивості числового ряду.
- •Основні властивості рядів
- •§2. Ряди з додатними членами.
- •§3. Ряди з довільними членами.
- •§4. Ряди з чергуванням знаків.
- •§5. Функціональні ряди.
- •§6. Степеневий ряд.
- •§6. Розвинення функції в степеневий ряд.
Лінійні однорідні диференціальні рівняння зі сталими коефіцієнтами.
Розглянемо лінійне однорідне рівняння виду
.
Його
називають рівнянням зі сталими
коефіцієнтами
і
.
Будемо шукати розв’язок рівняння (2.13)
у вигляді
.
Тоді
.
Підставивши ці вирази у (2.13) маємо:
.
Оскільки
,
то
є розв’язком рівняння:
.
Його називають характеристичним рівнянням. Розв’язавши квадратне рівняння (2.14) отримаємо три випадки.
1. Якщо
корені характеристичного рівняння
і
дійсні
і
,
то частинні розв’язки рівняння (2.13)
і
є
лінійно незалежними. Дійсно,
.
Тоді загальний розв’язок рівняння має
вигляд
,
і
-
довільні сталі.
2. Нехай
корені характеристичного рівняння
і
дійсні і співпадають
.
Тоді маємо частинний розв’язок
.
Доведемо, що функція
також
є частинним розв’язком рівняння (2.13).
Знайдемо похідні
,
і підставимо в рівняння. Маємо:
.
В останньому виразі перший доданок
дорівнює нулю через те, що
-
корінь характеристичного рівняння.
Другий доданок також дорівнює нулю,
оскільки в цьому випадку дискримінант
рівняння (2.14)
і
.
Отже, маємо два розв’язки рівняння
(2.13)
і
.
При цьому
,
тобто вони лінійно незалежні. Тоді
загальний розв’язок рівняння має вигляд
,
і
-
довільні сталі.
3. Якщо
дискримінант характеристичного рівняння
від’ємний, тобто його корені комплексні
,
,
то лінійно незалежними розв’язками
рівняння (2.13) є
і
.
Пропонуємо студентам самостійно в цьому
переконатися, враховуючи, що
,
.
Отже, загальний розв’язок рівняння
(2.13) запишемо у вигляді
,
і
-
довільні сталі.
Приклади.
1).
Розв’язання.
Запишемо характеристичне рівняння
.
Його корені дійсні і різні
,
.
Загальний розв’язок рівняння:
.
2)
.
Розв’язання.
Характеристичне рівняння
має нульовий дискримінант. Його корені
співпадають
.
Загальний розв’язок диференціального
рівняння:
.
3)
.
Розв’язання.
Характеристичне
рівняння
має від’ємний дискримінант
,
.
Знайдемо комплексні корені
,
.
Тобто
.
Загальний розв’язок диференціального
рівняння має вигляд:
.
Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння.
Розглянемо лінійне неоднорідне рівняння виду
.
Теорема
2.4
(про загальний розв’язок лінійного
неоднорідного диференціального
рівняння). Загальний розв’язок рівняння
(2.15) має вигляд
,
де
-
загальний розв’язок лінійного однорідного
рівняння
,
-
будь-який частинний розв’язок самого
рівняння (2.15).
Теорема
2.5
(принцип суперпозиції розв’язків).Якщо
- частинний розв’язок рівняння
,
- частинний розв’язок рівняння
,
то функція
є частинним розв’язком рівняння
.
Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння зі сталими коефіцієнтами і спеціальним виглядом правої частини.
1. Розглянемо лінійне неоднорідне рівняння виду
де
,
-
многочлен степеня
.
Його загальний розв’язок знайдемо за
теоремою 2.4. Загальний розв’язок
рівняння
ми вже вміємо знаходити. Можна довести,
що існує частинний розв’язок рівняння
(2.16), який має вигляд
.
Тут
-
многочлен того ж степеня, що і в правій
частині рівняння,
-
кількість коренів характеристичного
рівняння
,
які співпадають з числом
.
Отже
,
якщо
;
,
якщо один з коренів характеристичного
рівняння дорівнює
;
,
якщо
.
Приклади.
1)
.
Розв’язання.
Шукаємо загальний розв’язок у вигляді
.
Для знаходження
,
загального розв’язку рівняння
,
розв’яжемо характеристичне рівняння
.
Маємо:
.
Тоді
.
Зауважимо, що права частина лінійного
неоднорідного рівняння має вигляд
де
,
-
многочлен нульового степеня
.
Тому його частинний розв’язок слід
шукати у вигляді
,
де
-
поки що невизначений коефіцієнт. Знайдемо
підставивши
в
лінійне неоднорідне рівняння. Оскільки
,
то
.
Звідки маємо:
.
Тоді
,
загальний розв’язок:
.
2)
.
Розв’язання.
Спочатку розв’яжемо лінійне однорідне
рівняння
за допомогою характеристичного рівняння
.
Його корені
,
.
Тому
.
Праву частину лінійного неоднорідного
рівняння можна розглядати як добуток
многочлена першого степеня
і
( тобто
).
Тому частинний розв’язок
слід шукати у вигляді
або
.
Тоді
.
Підставивши ці вирази в рівняння маємо:
або
.
Прирівняємо
коефіцієнти при однакових степенях
в лівій і правій частинах останньої
рівності.
.
Розв’язавши отриману систему лінійних
алгебраїчних рівнянь, одержимо
.Тоді
,
загальний розв’язок рівняння має
вигляд:
.
3)
.
Розв’язання.
Знайдемо
-
загальний розв’язок лінійного
однорідного рівняння
.
Запишемо його характеристичне рівняння
.
Його корені співпадають
.
Тому
.
Частинний розв’язок лінійного
неоднорідного рівняння шукаємо у вигляді
(оскільки обидва корені характеристичного
рівняння співпадають з
,
тобто
).
Знайдемо
,
.
Підставивши ці вирази в лінійне
неоднорідне рівняння маємо:
або
.
Звідки
.
Таким чином,
.
Загальний розв’язок рівняння:
.
2. Нехай лінійне неоднорідне рівняння має вигляд
,
.
Можна довести, що існує частинний
розв’язок рівняння (2.17) виду
.
Тут
,
- кількість коренів характеристичного
рівняння, які співпадають з комплексним
числом
.
Приклад.
.
Розв’язання.
Знайдемо загальний розв’язок рівняння
.
Його характеристичне рівняння
;
.
Тоді
.
Частинний розв’язок лінійного
неоднорідного рівняння шукаємо у вигляді
.
Тоді
,
.
Підставимо ці вирази в рівняння і
прирівняємо коефіцієнти в лівій і правій
частині при
і
.
Маємо:
;
.
Розв’язавши систему одержимо
,
.
Отже
.
Тоді загальний розв’язок рівняння має
вигляд:
.
3. Нехай лінійне неоднорідне рівняння має вигляд
-
многочлени степенів
та
відповідно. Частинний розв’язок такого
рівняння слід шукати у вигляді
,
де
;
- многочлени степенів
,
- кількість коренів характеристичного
рівняння, які співпадають з комплексним
числом
.
Рівняння, розглянуті в пунктах 1 і 2,
також є рівняннями цього вигляду. Дійсно,
у випадку 1 маємо:
,
у випадку 2:
.
Зауваження.
Нехай права частина лінійного неоднорідного
рівняння є сумою декількох функцій,
розглянутих у пункті 3. Тоді для знаходження
частинного розв’язку можна скористатися
принципом суперпозиції розв’язків.
Наприклад, частинний розв’язок рівняння
слід шукати у вигляді
,
де
-
невизначені коефіцієнти. Якщо права
частина рівняння не відповідає жодному
з розглянутих видів, то для його
розв’язання можна скористатися методом
варіації сталих. З цим методом пропонуємо,
ознайомитися самостійно (дивитися
,
).