
- •Г.В. Соколовська с.Ю. Соколовський вища математика
- •Розділ 1. Інтегральне числення
- •§1. Первісна. Невизначений інтеграл та його властивості
- •Властивості невизначеного інтеграла
- •Основні формули інтегрування
- •§2. Метод заміни змінної (підстановки) у невизначеному інтегралі
- •§3. Інтегрування частинами у невизначеному інтегралі
- •§4. Інтегрування деяких виразів, що містять квадратний тричлен
- •§5. Інтегрування деяких ірраціональних і тригонометричних виразів
- •§6. Про функції, інтеграли від яких не виражаються через елементарні функції
- •§7. Визначений інтеграл та його властивості
- •Геометричний зміст визначеного інтеграла
- •Властивості визначеного інтеграла
- •§8. Інтеграл зі змінною верхньою межею
- •§9. Формула Ньютона - Лейбніца
- •§10. Заміна змінної у визначеному інтегралі
- •§11. Інтегрування частинами у визначеному інтегралі
- •§12. Невластиві інтеграли
- •1. Інтеграли з нескінченними межами інтегрування (невластиві інтеграли і роду).
- •2. Інтеграли від розривної функції (невластиві інтеграли роду).
- •§12. Застосування визначеного інтеграла
- •1. Обчислення площі плоскої фігури.
- •2. Обчислення довжини дуги.
- •2. Обчислення об’єму за площею поперечного перерізу.
- •Розділ 2. Звичайні диференціальні рівняння
- •§1. Поняття про диференціальні рівняння
- •§2. Диференціальні рівняння першого порядку
- •§2. Диференціальні рівняння другого порядку. Рівняння, що допускають зниження порядку.
- •§4. Лінійні диференціальні рівняння другого порядку.
- •Лінійні однорідні диференціальні рівняння зі сталими коефіцієнтами.
- •Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння.
- •Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння зі сталими коефіцієнтами і спеціальним виглядом правої частини.
- •§5. Системи диференціальних рівнянь першого порядку. Системи лінійних рівнянь зі сталими коефіцієнтами.
- •Розділ 3. Ряди
- •§1. Властивості числового ряду.
- •Основні властивості рядів
- •§2. Ряди з додатними членами.
- •§3. Ряди з довільними членами.
- •§4. Ряди з чергуванням знаків.
- •§5. Функціональні ряди.
- •§6. Степеневий ряд.
- •§6. Розвинення функції в степеневий ряд.
§2. Диференціальні рівняння другого порядку. Рівняння, що допускають зниження порядку.
Означення. Диференціальне рівняння другого порядку, розв’язане відносно старшої похідної, має вигляд:
.
Якщо до диференціального рівняння (2.10) приєднані початкові умови
,
то кажуть , що задано задачу Коші (2.10), (2.11).
Теорема
2.2 Якщо
функція
і її частинні похідні по
та по
неперервні у деякій області
,
що містить точку
,
то існує єдиний розв’язок задачі Коші
(2.10), (2.11), визначений у деякому околі
точки
.
Означення.
Загальним
розв’язком диференціального рівняння
другого порядку називається двопараметричне
сімейство функцій
,
що має такі властивості:
1) будь-яка функція цього сімейства є розв’язком рівняння (2.10);
2) для
будь-яких початкових умов (2.11) (точка
належить області, в якій виконано умови
теореми 2.2), можна так підібрати
і
,
що функція
буде їх задовольняти.
Якщо
надати сталим
і
конкретних
значень, то отримаємо частинний розв’язок.
Розглянемо декілька видів рівнянь
(2.10) які зводяться до рівнянь першого
порядку, тобто допускають зниження
порядку.
1. Нехай
рівняння має вигляд
.
Його можна розв’язати проінтегрувавши
двічі обидві його частини.
Приклад.
.
Розв’язання.
.
Тоді
.
2.
Розглянемо рівняння
,
яке не містить невідомої функції
в явному вигляді, тоді роль невідомої
функції може виконати її похідна
.
За допомогою заміни
таке рівняння зводиться до рівняння
першого порядку
.
Розв’язавши його знайдемо
,
а потім з рівняння
знайдемо
.
Приклад.
.
Розв’язання.
Застосуємо заміну
.
Отримаємо рівняння першого порядку
,
яке є однорідним. Виконаємо у ньому
заміну
.
Одержимо
;
.
Замінивши
на
отримаємо
.
Застосувавши метод інтегрування
частинами, одержимо загальний розв’язок
.
3.
Розглянемо рівняння
,
яке не містить незалежної змінної.
Знизити порядок такого рівняння можна
за допомогою заміни
(
вважаємо незалежною змінною). Тоді
і рівняння набуває вигляду
.
Нехай
-
загальний розв’язок цього рівняння,
тоді
.
Останнє рівняння є рівнянням з
відокремлюваними змінними. Розв’язавши
його, отримаємо шукану функцію
.
Приклад.
Розв’язати задачу Коші
.
Розв’язання.
Рівняння не містить
,
тому виконаємо заміну
,
.
Отримаємо рівняння першого порядку з
відокремлюваними змінними
.
Тоді
;
.
В останню рівність підставимо обидві
початкові умови (обравши перед квадратним
коренем знак «+», щоб вони виконувались),
одержимо:
,
звідки
.
Тоді
або
.
Розв’яжемо останнє рівняння:
;
.
З початкової умови
,
маємо:
.
Отримали загальний розв’язок
.
§4. Лінійні диференціальні рівняння другого порядку.
Означення.
Лінійним
диференціальним рівнянням другого
порядку називається рівняння виду
,
де
- задані функції. Якщо
,
то рівняння називається лінійним
однорідним, у протилежному випадку -
лінійним неоднорідним.
Лінійні однорідні рівняння.
Розглянемо основні властивості розв’язків лінійних однорідних диференціальних рівнянь
.
1.
Диференціальне рівняння (2.12) має
тривіальний розв’язок
.
2. Якщо
функції
та
- частинні розв’язки рівняння (2.12), то
їх лінійна комбінація
,
також є розв’язком цього рівняння.
Дійсно,
.
Отже,
лінійна комбінація
також задовольняє рівняння (2.12).
Означення.
Функції
і
називаються лінійно незалежними, на
відрізку
,
якщо функція
не є сталою на цьому відрізку.
Теорема
2.3 (про
загальний розв’язок лінійного однорідного
диференціального рівняння). Якщо функції
і
- лінійно незалежні частинні розв’язки
рівняння (2.12), то його загальний розв’язок
має вигляд
,
де
і
- довільні сталі.
Із
доведенням можна ознайомитись у
підручниках
і
.