
- •Г.В. Соколовська с.Ю. Соколовський вища математика
- •Розділ 1. Інтегральне числення
- •§1. Первісна. Невизначений інтеграл та його властивості
- •Властивості невизначеного інтеграла
- •Основні формули інтегрування
- •§2. Метод заміни змінної (підстановки) у невизначеному інтегралі
- •§3. Інтегрування частинами у невизначеному інтегралі
- •§4. Інтегрування деяких виразів, що містять квадратний тричлен
- •§5. Інтегрування деяких ірраціональних і тригонометричних виразів
- •§6. Про функції, інтеграли від яких не виражаються через елементарні функції
- •§7. Визначений інтеграл та його властивості
- •Геометричний зміст визначеного інтеграла
- •Властивості визначеного інтеграла
- •§8. Інтеграл зі змінною верхньою межею
- •§9. Формула Ньютона - Лейбніца
- •§10. Заміна змінної у визначеному інтегралі
- •§11. Інтегрування частинами у визначеному інтегралі
- •§12. Невластиві інтеграли
- •1. Інтеграли з нескінченними межами інтегрування (невластиві інтеграли і роду).
- •2. Інтеграли від розривної функції (невластиві інтеграли роду).
- •§12. Застосування визначеного інтеграла
- •1. Обчислення площі плоскої фігури.
- •2. Обчислення довжини дуги.
- •2. Обчислення об’єму за площею поперечного перерізу.
- •Розділ 2. Звичайні диференціальні рівняння
- •§1. Поняття про диференціальні рівняння
- •§2. Диференціальні рівняння першого порядку
- •§2. Диференціальні рівняння другого порядку. Рівняння, що допускають зниження порядку.
- •§4. Лінійні диференціальні рівняння другого порядку.
- •Лінійні однорідні диференціальні рівняння зі сталими коефіцієнтами.
- •Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння.
- •Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння зі сталими коефіцієнтами і спеціальним виглядом правої частини.
- •§5. Системи диференціальних рівнянь першого порядку. Системи лінійних рівнянь зі сталими коефіцієнтами.
- •Розділ 3. Ряди
- •§1. Властивості числового ряду.
- •Основні властивості рядів
- •§2. Ряди з додатними членами.
- •§3. Ряди з довільними членами.
- •§4. Ряди з чергуванням знаків.
- •§5. Функціональні ряди.
- •§6. Степеневий ряд.
- •§6. Розвинення функції в степеневий ряд.
§3. Інтегрування частинами у невизначеному інтегралі
Теорема
1.3
Для будь-яких двох диференційовних
функцій
та
справедлива рівність
.
Доведення. За однією з властивостей диференціалу маємо:
або
.
Проінтегруємо обидві частини останньої рівності. Одержимо
,
що і треба довести.
Основними типами інтегралів, для яких є доцільним застосування методу інтегрування частинами є:
1.
;
2.
.
Тут
і
- многочлен степеня
.
Зауваження.
В перших трьох інтегралах за
треба взяти
,
а в решті інтегралів – відповідну
трансцендентну функцію, тобто
.
Приклади.
1)
;
2)
.
§4. Інтегрування деяких виразів, що містять квадратний тричлен
1.
Розглянемо спочатку інтеграли виду
.
Якщо у квадратному тричлені винести за
дужки старший коефіцієнт та доповнити
вираз до повного квадрату, то після
підведення під знак диференціала виразу
одержимо один з табличних інтегралів
виду 8-11.
Приклади.
1)
;
2)
.
2.
Інтеграли виду
легко обчислюються у випадку, коли
.
Тоді можна скористатися формулою
або
.
Приклад.
.
В
загальному випадку можна чисельник
розділити з остачею на
і звести цей випадок до вже розглянутих.
Приклад.
.
§5. Інтегрування деяких ірраціональних і тригонометричних виразів
1.
Якщо
підінтегральна функція представляє
собою частку двох многочленів відносно
,
то за допомогою заміни
,
де
є найменшим спільним кратним чисел
,
в цьому виразі можна звільнитись від
ірраціональності.
Приклад.
Розділимо
чисельник на знаменник з остачею, щоб
перетворити підінтегральну функцію на
суму многочлена і дробу зі знаменником
і остачею в чисельнику. Одержимо:
.
Тоді
,
де
.
2. Нехай
підінтегральна функція має вигляд
,
де хоча б один з показників степеня (
або
)
є непарний. Тоді при непарному
застосовують підстановку
,
а при непарному
-
.
Приклад.
.
3. Якщо
у виразі
,
обидва показники степеня парні, то
застосовуючи формулу подвійного
аргументу
або формули зниження степеня
,
такий інтеграл зводять до табличного,
або до такого, який розглянуто у пункті
2 цього параграфу.
Приклад.
.
§6. Про функції, інтеграли від яких не виражаються через елементарні функції
Нами було розглянуто лише декілька видів функцій до яких можуть бути застосовані методи інтегрування з метою обчислення їх первісних. Деякі види таких інтегралів студенти можуть навчитись обчислювати самостійно ([1], [2] ) або можуть скористатися таблицями, наприклад, [3].
Можна
довести: будь-яка функція, що є неперервною
на проміжку
,
має на цьому проміжку первісну. Але не
завжди ця первісна може бути виражена
через елементарні функції. Такими є
первісні, що виражаються інтегралами
та багато інших.
§7. Визначений інтеграл та його властивості
Розглянемо
спочатку геометричну задачу, яка
приводить до поняття визначеного
інтегралу. Криволінійною трапецією
назвемо фігуру, що обмежена лініями
,
де
- неперервна і невід’ємна на
функція (рис.1). Треба знайти площу
цієї фігури.
Розіб’ємо
відрізок
точками
на
частинні відрізки довжиною
.
Таким чином розбиваємо криволінійну
трапецію на
вертикальних смужок. Знайдемо площу
кожної з них. Візьмемо на кожному з
частинних проміжків
по одній довільній точці
і обчислимо
- значення функції в цій точці. Добуток
з геометричної точки зору дорівнює
площі прямокутника, одна зі сторін
якого співпадає з відрізком
осі
, а друга має довжину
.
Цей прямокутник зображено на рисунку
1 пунктиром. Як бачимо, площа прямокутника
наближено дорівнює площі відповідної
смужки криволінійної трапеції.
Підсумувавши площі всіх таких прямокутників
одержимо наближене значення площі
криволінійної трапеції. Тобто
.
Позначимо через
довжину найбільшого з частинних
відрізків, назвемо
рангом розбиття. Точне значення площі
криволінійної трапеції дорівнює границі
.
Отже, задача про обчислення площі криволінійної трапеції приводить до математичного виразу (1.6), який називається визначеним інтегралом. Дамо точне означення цього поняття.
Означення.
Нехай
функція
задана на відрізку
.
Розіб’ємо відрізок точками
на частинні відрізки і знайдемо їх
довжини
.
Рангом розбиття назвемо величину, що
визначається рівністю
.
Візьмемо на кожному з відрізків довільну
точку
, обчислимо
- значення функції в цій точці і знайдемо
добуток
.
Складемо суму
.
Її називають інтегральною сумою або
сумою Рімана. Вона, звичайно, залежить
від способу розбиття відрізка
і вибору проміжних точок
.
Обчислимо границю інтегральної суми,
коли ранг розбиття прямує до нуля. Якщо
ця границя існує, скінченна, не залежить
від способу розбиття відрізка
і вибору проміжних точок, то вона
називається визначеним інтегралом від
функції
по проміжку
.
Пишуть
.
Функція
називається підінтегральною функцією,
вираз
- підінтегральним виразом, числа
і
- відповідно нижньою та верхньою межами
інтегрування.
Теорема
1.4 (Рімана).
Якщо функція
неперервна на відрізку
,
то визначений інтеграл
існує.