
- •Г.В. Соколовська с.Ю. Соколовський вища математика
- •Розділ 1. Інтегральне числення
- •§1. Первісна. Невизначений інтеграл та його властивості
- •Властивості невизначеного інтеграла
- •Основні формули інтегрування
- •§2. Метод заміни змінної (підстановки) у невизначеному інтегралі
- •§3. Інтегрування частинами у невизначеному інтегралі
- •§4. Інтегрування деяких виразів, що містять квадратний тричлен
- •§5. Інтегрування деяких ірраціональних і тригонометричних виразів
- •§6. Про функції, інтеграли від яких не виражаються через елементарні функції
- •§7. Визначений інтеграл та його властивості
- •Геометричний зміст визначеного інтеграла
- •Властивості визначеного інтеграла
- •§8. Інтеграл зі змінною верхньою межею
- •§9. Формула Ньютона - Лейбніца
- •§10. Заміна змінної у визначеному інтегралі
- •§11. Інтегрування частинами у визначеному інтегралі
- •§12. Невластиві інтеграли
- •1. Інтеграли з нескінченними межами інтегрування (невластиві інтеграли і роду).
- •2. Інтеграли від розривної функції (невластиві інтеграли роду).
- •§12. Застосування визначеного інтеграла
- •1. Обчислення площі плоскої фігури.
- •2. Обчислення довжини дуги.
- •2. Обчислення об’єму за площею поперечного перерізу.
- •Розділ 2. Звичайні диференціальні рівняння
- •§1. Поняття про диференціальні рівняння
- •§2. Диференціальні рівняння першого порядку
- •§2. Диференціальні рівняння другого порядку. Рівняння, що допускають зниження порядку.
- •§4. Лінійні диференціальні рівняння другого порядку.
- •Лінійні однорідні диференціальні рівняння зі сталими коефіцієнтами.
- •Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння.
- •Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння зі сталими коефіцієнтами і спеціальним виглядом правої частини.
- •§5. Системи диференціальних рівнянь першого порядку. Системи лінійних рівнянь зі сталими коефіцієнтами.
- •Розділ 3. Ряди
- •§1. Властивості числового ряду.
- •Основні властивості рядів
- •§2. Ряди з додатними членами.
- •§3. Ряди з довільними членами.
- •§4. Ряди з чергуванням знаків.
- •§5. Функціональні ряди.
- •§6. Степеневий ряд.
- •§6. Розвинення функції в степеневий ряд.
§5. Функціональні ряди.
Функціональний
ряд – це ряд, членами якого є функції
,
визначені в деякій області
.
Отже функціональний ряд має вигляд
У
будь-який точці
функціональний ряд перетворюється на
числовий:
,
який може виявитися збіжним або розбіжним.
Якщо числовий ряд
збігається (розбігається), то кажуть,
що функціональний ряд
збігається (розбігається) в точці
.
Сукупність всіх таких точок, в яких
збігається ряд (3.7), називається його
областю збіжності.
Часткова
сума ряду (3.7)
- функція змінної
.
Для будь-якого числа
,
що належить області збіжності, виконано
.
Функція
називається сумою функціонального
ряду. Тобто
.
Залишок
ряду
- це також функція визначена в області
збіжності цього ряду. Як бачимо,
.
Ряд
(3.7) називається мажоровним на відрізку
,
якщо існує такий збіжний ряд з додатними
членами
,
що
,
,
.
При цьому
називається мажорантою або мажоруючим
рядом. Наприклад, ряд
має мажоранту
,
оскільки
,
,
,
і ряд
збігається. Безпосередньо з самого
означення випливає, що мажоровний на
відрізку
ряд абсолютно збігається в усіх точках
цього відрізка.
Сформулюємо без доведення основні властивості мажоровних рядів.
Теорема
3.16 Нехай
функціональний
ряд
(3.7) мажоровний на відрізку
.
Тоді для будь-якого додатного числа
знайдеться такий номер
,
що для всіх
нерівність
(
- сума залишку ряду (3.7) після
- го члена) виконується одразу для всіх
.
Теорема
3.17 Якщо
всі члени мажоровного на відрізку
ряду неперервні, то його сума
також неперервна на
.
Теорема
3.18 Нехай
ряд (3.7) з неперервних функцій є мажоровним
на
,
- його сума. Тоді ряд можна почленно
інтегрувати по проміжку
і виконана рівність:
.
Теорема
3.19 Нехай
ряд, складений із функцій
,
що мають неперервні похідні
,
збігається на відрізку
.
Якщо ряд
,
складений з похідних, мажоровний на
,
то справедлива рівність:
.
§6. Степеневий ряд.
Степеневим рядом називається функціональний ряд виду
,
де
- деякі числа. Числа
називають коефіцієнтами степеневого
ряду. Якщо
,
то степеневий ряд має вигляд:
.
Степеневий
ряд
за допомогою заміни
зводиться до ряду
,
тому надалі кажучи про степеневий ряд,
будемо мати на увазі тільки ряди виду
.
Теорема 3.20 (теорема Абеля).
1. Якщо
степеневий ряд збігається у точці
,
то він абсолютно збігається у будь-якій
точці
,
для якої виконано:
.
2. Якщо
степеневий ряд розбігається у точці
,
то він розбігається при будь-якому
,
для якого:
.
Доведення.
Якщо
збігається, то його загальний член
прямує до 0, коли
.
Тоді існує таке число
,
що
.
Нехай
- будь-яке число, для якого виконано:
,
тобто
.
Розглянемо ряд
.
Для його членів маємо:
.
Таким чином, модулі членів цього ряду
не перевищують членів збіжного
геометричного ряду
.
Тоді ряд
збігається. Отже ряд
збігається абсолютно.
2. Нехай
розбігається в точці
.
Якби він міг збігатися в якій-небудь
точці
,
,
то (за доведеним у першому пункті) він
збігався б в усіх точках, в яких
.
Таким чином, збігався б і ряд
.
Отримане протиріччя доводить другий
пункт теореми.
Розглянемо
питання про те , як знайти область
збіжності степеневого ряду. З’ясуємо
спочатку , при яких значеннях
степеневий ряд є абсолютно збіжним.
Дослідимо ряд з модулів
за ознакою Даламбера:
,
,
.
Ряд з модулів збігається при таких
значеннях
,
що
,
тобто при
.
Введемо позначення
.
Отже в інтервалі
або
степеневий ряд збігається абсолютно.
Якщо
,
то для ряду з модулів маємо
,
тобто ряд
розбігається на підставі необхідної
умови збіжності (
).
Тоді загальний член степеневого ряду
також не прямує до
при
.
Таким чином, степеневий ряд збігається
в інтервалі
і розбігається при
.
Інтервал
називають інтервалом збіжності
степеневого ряду, число
-
радіусом збіжності. Для того, щоб
дізнатись, чи приєднувати до області
збіжності точки
,
їх слід підставити в ряд
і дослідити отримані числові ряди.
Приклад.
Знайти
область збіжності степеневого ряду
.
Розв’язання.
Дослідимо
ряд з модулів
.
Застосуємо ознаку Даламбера:
,
.
Інтервал
збіжності степеневого ряду:
.
Якщо
,
то ряд розбігається. Залишилось дослідити
ряд
при
.
При
одержимо числовий ряд
,
який розбігається за ознакою порівняння
(адже він поводить себе так само, як і
розбіжний ряд
).
При
одержимо ряд з чергуванням знаків
.
Дослідимо його за ознакою Лейбніца: 1)
,
2)
.
Отже, ряд
збігається.
Таким
чином, область збіжності степеневого
ряду:
.
Зауваження.
1. Існують
ряди, що збігаються при
( наприклад ряд
).
Якщо інтервал збіжності
,
то вважаємо, що
.
2. Не
існує рядів, які розбігаються при
.
Хоча б в одній точці
збігається будь-який степеневий ряд.
Якщо область збіжності містить лише
одну цю точку, то вважаємо, що
.
3. Якби
для дослідження ряду
було застосовано ознаку Коші, а не
Даламбера, то для радіуса збіжності
отримали б іншу формулу:
.
4. Інтервал
збіжності ряду
задається нерівністю:
;
;
.
Теорема
3.21 Нехай
степеневий ряд
збігається в інтервалі
,
тоді він є мажоровним на будь-якому
відрізку
,
де
.
Доведення.
В інтервалі збіжності
степеневий ряд збігається абсолютно.
Тобто при будь-якому
числовий ряд
збігається. Але при всіх
маємо:
,
.
Таким чином, степеневий ряд мажоровний
на відрізку
.
Зауважимо, що тоді на степеневий ряд можна перенести всі властивості мажоровних рядів.
Теорема
3.22 Сума
ряду
неперервна у будь-якій точці інтервалу
збіжності.
Теорема
3.23 Нехай
степеневий ряд
має інтервал збіжності
і
- його сума. Тоді ряд, отриманий його
почленним диференціюванням
має такий самий інтервал збіжності і
його сума
,
.
Теорема
3.24 Степеневий
ряд можна почленно інтегрувати по
будь-якому проміжку, що лежить всередині
інтервалу збіжності, тобто для будь-яких
.