
- •Г.В. Соколовська с.Ю. Соколовський вища математика
- •Розділ 1. Інтегральне числення
- •§1. Первісна. Невизначений інтеграл та його властивості
- •Властивості невизначеного інтеграла
- •Основні формули інтегрування
- •§2. Метод заміни змінної (підстановки) у невизначеному інтегралі
- •§3. Інтегрування частинами у невизначеному інтегралі
- •§4. Інтегрування деяких виразів, що містять квадратний тричлен
- •§5. Інтегрування деяких ірраціональних і тригонометричних виразів
- •§6. Про функції, інтеграли від яких не виражаються через елементарні функції
- •§7. Визначений інтеграл та його властивості
- •Геометричний зміст визначеного інтеграла
- •Властивості визначеного інтеграла
- •§8. Інтеграл зі змінною верхньою межею
- •§9. Формула Ньютона - Лейбніца
- •§10. Заміна змінної у визначеному інтегралі
- •§11. Інтегрування частинами у визначеному інтегралі
- •§12. Невластиві інтеграли
- •1. Інтеграли з нескінченними межами інтегрування (невластиві інтеграли і роду).
- •2. Інтеграли від розривної функції (невластиві інтеграли роду).
- •§12. Застосування визначеного інтеграла
- •1. Обчислення площі плоскої фігури.
- •2. Обчислення довжини дуги.
- •2. Обчислення об’єму за площею поперечного перерізу.
- •Розділ 2. Звичайні диференціальні рівняння
- •§1. Поняття про диференціальні рівняння
- •§2. Диференціальні рівняння першого порядку
- •§2. Диференціальні рівняння другого порядку. Рівняння, що допускають зниження порядку.
- •§4. Лінійні диференціальні рівняння другого порядку.
- •Лінійні однорідні диференціальні рівняння зі сталими коефіцієнтами.
- •Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння.
- •Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння зі сталими коефіцієнтами і спеціальним виглядом правої частини.
- •§5. Системи диференціальних рівнянь першого порядку. Системи лінійних рівнянь зі сталими коефіцієнтами.
- •Розділ 3. Ряди
- •§1. Властивості числового ряду.
- •Основні властивості рядів
- •§2. Ряди з додатними членами.
- •§3. Ряди з довільними членами.
- •§4. Ряди з чергуванням знаків.
- •§5. Функціональні ряди.
- •§6. Степеневий ряд.
- •§6. Розвинення функції в степеневий ряд.
Основні властивості рядів
Теорема
3.2
Якщо всі члени збіжного ряду з сумою
помножити на одне й теж число
,
то одержимо збіжний ряд, сума якого
дорівнює
.
Доведення.
Нехай ряд
збігається,
- його сума,
-
-
на часткова сума. Знайдемо границю
- ної часткової суми ряду, який отримаємо
після множення кожного члена на
:
.
Теорему доведено.
Теорема
3.3
Якщо ряди
і
збігаються і їх суми відповідно дорівнюють
і
,
то збігаються ряди, отримані їх по
членним додаванням і відніманням. При
цьому
.
Доведення.
,
що і треба довести.
Означення.
В числовому ряді (3.1) відкинемо перші
членів. Ряд, що залишиться:
назвемо залишком ряду (3.1) після
-го члена.
Теорема 3.4 Ряд (3.1) і його залишок збігаються або розбігаються одночасно.
Доведення.
Зафіксуємо номер
.
-
- на часткова сума ряду (3.1),
- часткова сума його залишку. Тоді
.
Нехай ряд (3.1) збігається, і його сума
дорівнює
,
тоді існує скінченна границя
.
Тобто залишок також збігається. Нехай
тепер збігається залишок ряду (3.1) після
-
го члена. Позначимо його суму через
.
Тоді
-
скінченне число. Остання рівність
означає, що ряд (3.1) збігається, його суму
позначимо через
.
Отже
.
Нехай тепер ряд (3.1) розбігається. Тоді
розбігається і його залишок. Адже у
випадку збіжності залишку збігався б
і ряд (3.1). По аналогії отримаємо: із
розбіжності залишку випливає розбіжність
ряду. Теорему доведено.
Наслідки. 1.Теорему 3.4 можна розуміти ще і таким чином: відкидання декількох перших членів ряду або додавання на початку ряду скінченної кількості нових членів не впливає на його збіжність, а може змінити лише його суму.
2. Числовий
ряд збігається тоді і тільки тоді, коли
сума його залишку
прямує до нуля коли
.
Адже з рівності
випливає:
;
.
Теорема
3.5
(необхідна умова збіжності ряду) Якщо
ряд
збігається, то його загальний член
прямує до 0 при
.
Доведення.
Нехай
- сума ряду. Оскільки
,
то
.
Зауваження.
Доводити збіжність рядів за допомогою
цієї теореми неможливо, можна лише
стверджувати, що ряд розбігається, якщо
.
Адже у будь-якого збіжного ряду
.
Приклади.
Дослідити збіжність ряду
.
Розв’язання.
.
Ряд розбігається.
Теорема
3.6
Якщо ряд
збігається, то можна (не переставляючи
його члени) об’єднувати їх у групи зі
скінченною кількістю членів за допомогою
дужок. Ця операція не порушує збіжності
ряду і не змінює його суму.
§2. Ряди з додатними членами.
Розглянемо ряд, всі члени якого додатні
.
Теорема
3.7
(необхідна і достатня умова збіжності
ряду з додатними членами). Для того, щоб
ряд (3.2) збігався необхідно і достатньо,
щоб послідовність його часткових сум
була обмежена зверху, тобто існувало
таке число
,
що
.
Доведення.
Необхідність.
Нехай
ряд (3.2) збігається. Тоді послідовність
його часткових сум має скінченну границю.
Ця послідовність монотонно зростає,
адже
.
Тоді вона має бути обмежена зверху, адже
у протилежному випадку
.
Достатність.
Якщо послідовність
обмежена зверху, то враховуючи, що вона
монотонно зростає, одержимо: ця
послідовність має скінченну границю
за теоремою Вейерштраса. Отже, ряд
збігається.
Теорема
3.8
(інтегральна ознака збіжності). Нехай
члени ряду (3.2) співпадають зі значенням
неперервної, незростаючої, невід’ємної
при
функції
,
якщо
,
тобто
.
Тоді ряд (3.2) збігається або розбігається
одночасно з невластивим інтегралом
.
Д
оведення.
Нехай
- деяке натуральне число. Розглянемо
криволінійну трапецію, обмежену лініями
.
Її площа дорівнює визначеному інтегралу
.
Заключимо
цю криволінійну трапецію в ступінчасту
фігуру (див. рис. 3.1 для
),
що складається з прямокутників, одна
зі сторін яких дорівнює
,
а друга
.
Тоді площа цієї фігури дорівнює
.
Розглянемо також вписану у криволінійну
трапецію ступінчасту фігуру, зображену
на рисунку 3.2. Її площа:
.
Оскільки
,
то
,
де
-
на часткова сума ряду (3.2). З останньої
нерівності маємо:
;
.
Нехай
невластивий інтеграл
збігається, тоді нескінченна криволінійна
трапеція, побудована на проміжку
,
має скінченну площу
.
Отже
,
.
Тоді з нерівності (3.3) маємо:
,
тобто часткові суми ряду (3.2) обмежені
зверху. Таким чином, ряд збігається.
Якщо невластивий інтеграл
розбігається , тобто
,
то з нерівності (3.4) випливає, що
необмежена. Отже ряд розбігається. Нехай
тепер збігається ряд (3.2), тоді збігається
і невластивий інтеграл. Адже у протилежному
випадку розбігався б і ряд. По аналогії
доводиться той факт, що із розбіжності
ряду випливає розбіжність інтегралу.
Приклад.
Дослідити збіжність ряду
.
Розв’язання.
Цей ряд називають узагальненим гармонічним
рядом, а у випадку
- просто гармонічним рядом.
За
інтегральною ознакою, питання про його
збіжність вирішується за допомогою
невластивого інтеграла
.
Який було розглянуто в §12 розділу
.
Оскільки цей інтеграл збігається при
і розбігається при
,
то і ряд
збігається у випадку
і розбігається при
.
Теорема
3.9
(перша ознака порівняння). Нехай для
рядів
і
виконано нерівність
.
Тоді із збіжності ряду
випливає збіжність ряду
.
Якщо ряд
розбігається, то і ряд
також
розбігається.
Доведення.
Введемо позначення
,
.
Очевидно,
.
Якщо ряд
збігається, то послідовність
обмежена зверху, тоді послідовність
також обмежена зверху. Отже, ряд
також збігається. Нехай ряд
розбігається, тоді ряд
збігається не може. Адже у цьому випадку
(за доведеним вище) збігався б і ряд
.
Приклади. Дослідити збіжність рядів:
1)
.
Розв’язання.
Оскільки
,
а геометричний ряд
збігається, то збігається і ряд
.
2)
.
Розв’язання.
Очевидно, що
.
Гармонічний ряд
розбігається, тому розбігається і ряд
.
Зауваження.
Теорема 3.9 справедлива і в тому випадку,
коли нерівність
виконується не для всіх
,
а починаючи з деякого номера
,
тобто
.
Адже відкидання декількох перших членів
ряду не впливає на його збіжність.
Теорема
3.10
(друга ознака порівняння) Якщо ряди з
додатними членами
і
такі, що існує скінченна границя
,
то ряди збігаються або розбігаються
одночасно.
Доведення.
Те, що
означає, що для будь-якого числа
знайдеться такий номер
,
що для всіх
виконано нерівність
.
Тоді
;
;
.
Якщо ряд
збігається, то за теоремою 3.2 збігається
і ряд
.
Тоді за теоремою 3.9 збігається і ряд
.
Нехай збігається ряд
,
тоді з нерівності
(
вважаємо настільки малим, що
)
випливає, що ряд
збігається.
Нехай
будь-який з рядів
і
розбігається, тоді за доведеним вище
другий ряд збігатись не може, адже в
цьому випадку збігався б і перший.
Приклад.
Дослідити
збіжність ряду
.
Розв’язання.
Розглянемо
збіжний ряд
(
див. узагальнений гармонічний ряд,
).
Обчислимо границю
,
замінивши нескінченно малу величину
на еквівалентну їй
.
Тоді
.
За теоремою 3.10 досліджуваний ряд поводить
себе так само, як і ряд
,
тобто збігається.
Теорема
3.11 (ознака
Даламбера) Нехай ряд з додатними членами
(3.2) такий, що існує (скінченна або
нескінченна границя)
.
Тоді при
ряд збігається, при
-
розбігається.
Доведення.
З означення границі маємо: для будь-якого
числа
знайдеться такий номер
,
що
при
.
Тоді
.
Позначимо
через
.
Нехай
,
будемо вважати таким малим, що
.
Тоді
,
тобто
;
;
.
Це
означає, що члени ряду
(залишку ряду
)
менші за відповідні члени геометричного
ряду
,
який збігається. За теоремою порівняння
збігається і ряд
.
Тоді і ряд
також збігається.
Нехай
,
візьмемо настільки мале, що
.
Тоді з нерівності (3.5) маємо:
.
Таким чином, члени ряду
після
- ного члену зростають при зростанні
номеру
.
Це означає, що
.
Отже ряд розбігається.
Приклад.
Дослідити
збіжність ряду
.
Розв’язання.
Загальний
член ряду
,
тоді наступний член
.
Тоді
.
Отже ряд збігається.
Теорема
3.12 (ознака
Коші коренева). Нехай ряд з додатними
членами
такий, що існує границя
(скінченна або нескінченна). Тоді при
ряд збігається, а при
- розбігається. Пропонуємо довести цю
теорему самостійно по аналогії з
доведенням ознаки Даламбера.
Теорема
3.13 Якщо
ряд
,
збігається, і його сума дорівнює
,
то ту ж саму суму має ряд отриманий
будь-якою перестановкою його членів.
Доведення.
Нехай
-
- на часткова сума ряду
.
Переставимо якимось чином його члени
і знайдемо суму перших
членів отриманого ряду:
.
Позначимо через
найбільший з номерів
.
Тоді
.
Тобто послідовність часткових сум
отриманого ряду
обмежена зверху. Отже ряд збігається,
і його сума
задовольняє нерівність
.
Таким чином, сума
ряду, отриманого перестановкою членів
ряду
не може бути більшою за
.
Але ж вона не може буди і меншою. Адже
після зворотної перестановки ми отримаємо
ряд
,
сума якого
має задовольняти нерівність
.
Таким чином
.
Теорему доведено.