6. Висновки

Розглянемо перший морський шлях з порту Сет-Іль, Канада до Далянь, Китай.

Рис.6: Усі можливі морські шляхи. Зроблено за допомогою «sea-distances.org»

Переклад з англійської: Шлях № 1: Panama Canal – Панамський канал Шлях № 2: Suez Canal – Суецький канал Шлях № 3: Cape of Good Hope – Мис Доброї Надії Шлях № 4: Cape Gorn – Мис Горн

Чому був обраний Шлях № 1:

По-перше, як було зазначено в Пункті 2, недалеко від порту Сет-Іль присутні величезні залежи залізної руди. Це дозволяє швидко та оперативно перевозити вантаж одразу ж до порту через автомобільні та залізні шляхи. Крім цього, в цьому порті є достатньо спеціалізованих перевантажувальних комплексів для швидкого завантаження залізної руди. В цьому порту можуть бути обслуговані та завантаженні великі судна типу «Capesize» та «Postpanamax».

Шлях № 1 є найбільш раціональним через декілька причин: порт знаходиться в Атлантичному океані, а порт призначення - в Тихому, шлях через Панамський канал є найкоротший. Від порту Сет-Іль до Панамського каналу перехід в середньому 8 днів. Прохід Панамського каналу займає в середньому 12 годин. Після цього, відкривається величезний простір Тихого океана, по якому можна швидко доставити залізну руду в короткі терміни. Слід пам’ятати про можливі тропічні циклони під час плавання. Але сучасні заходи навігації та зв’язку дозволяють капітану судна оминати ці небезпечні циклони. Єдиний недолік цього шляху: як було зазначено в Таблиці 4, Панамський канал має обмеження щодо пропуску судна. Судна типу «Capesize» не можуть пройти Панамський канал.

Шлях № 2 через Суецький канал лежить через Середземне море. Суецький канал більший за розмірами аніж Панамський канал. Але, варто зазначити, що потік суден в Суецькому каналі більший, отже – для судна це може обернутися ще декількома днями простою. Крім цього, дистанція цього Шляху на 1000 міль довше, що дорівнює приблизно 3 дням. Також кожне судно повинно бути під охороною, проходячи біля Південно-Східної частини Африки, де є загроза «сучасних піратів».

Шлях № 3 прямує через Атлантичний океан до Мису Доброї Надії. Головною не раціональністю такого шляху є його дальність плавання. Він довший за Шлях № 1 на 3000 міль, що приблизно дорівнює 10 днів. Цей шлях буде раціональним тільки для суден великого розміру(Capesize), які не здатні пройти через Панамський та Суецький канали.

Шлях № 4 проходить вздовж обох Америк до самого Мису Горн. Всім відомо, що в цій області часто бувають погані погодні умови для проходу суден. Тому більшість суден намагаються обійти цей «крюк». Він значно довший( на 6000 міль, що дорівнює приблизно 20 дням) і майже ніколи не використовується при даних портах відправлення та призначення.

Зробивши великий аналіз усіх доступних шляхів, можна зробити залізний висновок щодо раціональності Шляху № 1: найменші години простою та переходу, швидкість завантаження вантажу, максимальна швидкість при переході Тихого океана, значно менша дальність плавання в порівнянні з іншими Шляхами.

Слід зазначити, що шлях перевезення та кількість днів переходу може серйозно залежати від типу судна та кількості вантажу, що перевозиться. Наприклад, судно великих розмірів, може обрати Шлях № 2 або Шлях № 3, незважаючи на те, що перехід буде більший, воно зможе доставити більше вантажу, що в кінцевій приносить більше прибутку.

Шлях № 1 займає приблизно 32 дні. Отже, ми потрапляємо до першого порту призначення – Далянь, Китай. Тут необхідно зазначити, що можливий великий потік суден. Якщо перевезення відбувається узимку – наявність льоду.

Розглянемо другий морський шлях з порту Ванкувер, Канада до Тяньцзінь, Китай.

Рис.7: Усі можливі морські шляхи. Зроблено за допомогою «sea-distances.org»

Для цих двох портів, які знаходяться «з обох боків» Тихого океана існує лише єдиний раціональний шлях – через Тихий океан.

Ванкувер – найбільший порт Канади, до того ж є універсальним. Завантаження залізної руди буде тривати більше часу. Крім цього, можливі деякі затримки у часі, пов’язані з потоком суден та з явищами приливів та заливів.

Сам шлях з порту до порту дуже простий: він проходить лише через Тихий океан. Курс шляху судна може відрізнятися лише від погодних умов.

Тривалість шляху не буде перевищувати 18 днів. Таким чином, ми потрапляємо до другого порту призначення – Тяньцзінь, Китай. В ньому, подібно до порту Далянь, можливий великий потік суден. Якщо перевезення відбувається узимку – наявність льоду.

Перелік використаних джерел

1) Алисов Н.В, Хорев Б.С. Экономическая и социальная география мира (общий обзор): Учебник для вузов. – М.: Гардарики, 2003. – 704 с.

2) Мартыненко В.Т. География морского судоходства: Учебное пособие – Одесса: Феникс, 2006. – 248 с.

3) Таблицы морских расстояний (с приложением). Адм. № 9010 – М.: Изд-во «ГУНИО МО РФ», 2001. – 320 с.

4) Андронов Л.П. Грузоведение и стивидорные операции, - М.: Транспорт, 1975. – 376 с.

5) Вышнепольский С. Мировые морские пути и судоходство. – М.: Географиздат, 1953. – 456 с.

6) Викорастані інтернет ресурси та програми:

- www.sea-distances.org

- www.marinetraffic.com

- www.searates.com

- www.passageweather.com

- www.earth.google.com